Пантелеймон Федорович Видині́вський (17 липня 1891, Суховерхів — 9 червня 1978, Бреїла) — український і румунський художник і педагог; один із засновників Чернівецького осередку Спілки радянських художників України.
Біографія Народився 17 липня 1891 року в селі Суховерхові (нині Чернівецький район Чернівецької області, Україна). Навчався в сільській школі, Чернівецькій вищій реальній гімназії, художній школі Миколи Івасюка в Чернівцях, упродовж 1910—1914 років — у Віденській академії мистецтв45 років з дня смерті Пантелеймона Федоровича Видинівського — українського живописця. / Чернівецький обласний центр з питань культурної спадщини. 9 червня 2023., де був учнем Лібералі, Міхалі, Файта, Шмідта, Юнквірта.
1914 року мобілізований до австро-угорського війська. Брав участь у першій світовій війні. Протягом 1916—1918 перебував у російському полоні у місті Симбірську.
У 1918—1926 роках виконував різні художні замовлення; у 1926—1936 роках працював у Сторожинецькому ліцеї викладачем малювання та каліграфії; у 1940—1941 роках — методистом-консультантом Чернівецького обласного будинку народної творчості. Під час німецько-радянської війни працював на замовлення, у 1944 році виїхав в місто Ясси. Помер у місті Бреїлі 9 червня 1978 року.
Творчість Працював у галузях станкового живопису (виконував портрети, натюрморти, писав картини в історичному, батальному, побутовому жанрах) та книжкової графіки. Серед живописних робіт:
«Де правда?»; «Людина ХХ століття»; «Богдан Хмельницький під Зборовом»; «Бій запорозьких козаків з татарами»; «Зустріч Ніколая Белческу з Аврамом Янку в Карпатах»; «Візит господаря Кузи до султана»; «Жебрачка»; «Малий ремісник»; «Сільський сміхованець»; «Вечорниці»; «Після роботи»; портрети «Тарас Шевченко»; «Юрій Федькович»; «Ольга Кобилянська»; «Батько»; «Портрет дочки Тетяни»; «Г. Хортик» (1926); «Даруся» (1926); «Автопортрет» (1950-ті); натюрморти «Квіт айви»; «Гриби»; «Бузок»; «Тюльпани»; «Польові квіти». </div> У 1928 році у Чернівцях оформив книни:
«У неділю рано зілля копала», «Але Господь мовчить», «Лісова мати» Ольги Кобилянської; «Син гетьмана» Ольги Рогової; «Дівчина Віра» К. Черненко-Костецької; «Розбійник Кармелюк» Михайла Старицького. </div> Брав участь у мистецьких виставках у Чернівцях у 1920–1940-х роках та Румунії з 1944 року.
Роботи художника зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, музеях Румунії.
Вшанування
1993 року на фасаді будинку колишнього Сторожинецького ліцею (нині Сторожинецька гімназія), де працював митець, встановлено меморіальну дошку із його барельєфом (скульптор Микола Лисаківський), а вулиця на якій розміщена будівля названа іменем ВидинівськогоСторожинецька гімназія..
Примітки
Література Видинівський Пантелеймон Федорович // ;