Отто Моєр (; 18 грудня 1877, Ангермюнде — 15 листопада 1945, Вальсроде) — німецький офіцер, генерал-лейтенант люфтваффе.
Біографія 5 вересня 1896 року вступив в 76-й піхотний полк, з 1 жовтня 1903 по 30 вересня 1907 року — батальйонний ад'ютант. З 1 жовтня 1907 по 21 липня 1910 року навчався у Військовій академії. 1 квітня 1911 року переведений у Великий Генштаб. Учасник Першої світової війни. З 1 серпня 1914 року — спостерігач на дирижаблі «Лігніц». 13 вересня 1914 року переведений в Генштаб 49-ї резервної дивізії. 27 листопада був поранений. З 24 грудня 1914 року — 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) коменданта Бреслау, з 25 серпня 1915 року — 88-ї, з 31 липня 1916 року — 195-ї, з 26 грудня 1916 року — 242-ї піхотної дивізії. З 29 червня 1917 року — інструктор курсу офіцерів Генштабу в Седані. З 11 березня 1918 року — 1-й офіцер Генштабу 4-го резервного корпусу, з 28 вересня 1918 року — армійської групи «A». 17 грудня 1918 року переданий в розпорядження начальника Генштабу сухопутних військ і направлений в Центральне управління прикордонної охорони на Сході. З 21 липня 1919 року — офіцер зв'язку командного пункту в Кольберзі з військами, які повертались з Балтики. З 1 жовтня 1919 року — консультант Імперського військового міністерства. 23 січня 1920 року відряджений в 76-й піхотний полк. 9 квітня 1920 року звільнений.
1 червня 1934 року вступив в люфтваффе як офіцер служби комплектування і очолив бюро промислових робітників та відділ Імперського міністерства авіації. З 31 березня 1939 року — уповноважений головнокомандувача люфтваффе з персоналу авіаційної промисловості і начальник управлінської групи Імперського міністерства авіації з технічної підготовки. 1 квітня 1939 року зарахований на дійсну службу. Одночасно до 13 листопада 1942 року очолював училище авіатехнічної підготовки. 1 грудня 1942 року переданий в розпорядження командування 3-ї повітряної області. 31 травня 1943 року звільнений у відставку. Наклав на себе руки.
Звання
Фенріх (17 червня 1897) Лейтенант (27 січня 1898) Оберлейтенант (10 вересня 1908) Гауптман (22 березня 1913) Майор (16 вересня 1917) Оберстлейтенант (1 жовтня 1934) Оберст (1 квітня 1936) Генерал-майор (1 квітня 1939) Генерал-лейтенант (1 квітня 1941)
Нагороди
Столітня медаль (22 березня 1897) Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» (10 січня 1905) Залізний хрест 2-го класу (22 серпня 1914) 1-го класу (22 листопада 1914) Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами (15 квітня 1915) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (7 травня 1915) Медаль «За відвагу» (Гессен) (14 травня 1915) Почесний хрест (Ройсс) 3-го класу з мечами і короною (12 травня 1916) Ганзейський хрест (Гамбург; 31 травня 1916) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (7 жовтня 1916) Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами (1 червня 1917) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною (30 квітня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (6 липня 1918) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (14 червня 1919) Балтійський хрест (15 серпня 1919) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» (18 грудня 1939) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (16 червня 1940) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1941) 1-го класу з мечами (9 листопада 1941) Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
Посилання
Біографічні дані. Фотографії і нагороди.