Еренфрід Чельч (; 4 березня 1893, Грайфсвальд — 8 серпня 1979, Ганновер) — німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе.

Біографія Син директора фабрики. 11 серпня 1914 року вступив в 133-й піхотний полк Саксонської армії. Учасник Першої світової війни. 24 серпня 1916 року поранений. Після одужання з 16 грудня по лютий 1917 року пройшов курс авіаційного спостерігача. В лютому-липні 1917 року — ад'ютант навчального батальйону авіарадистів в Штольпі, після чого пройшов підготовку в артилерійському авіаційному училищі і був направлений в авіапарк Ковно. З серпня 1917 року — спостерігач авіаційного батальйону A219. 6 вересня 1917 року взятий в полон російськими військами. Після звільнення 3 березня 1918 року призначений комендантом табору військовополонених «Дарниця» біля Києва. У вересні 1918 року переданий в розпорядження інспекції ВПС і відряджений в управління військової преси. В січні-березні 1919 року — батальйонний і полковий ад'ютант 133-ї піхотної дивізії.

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. 30 квітня 1928 року офіційно звільнений у відставку для проходження секретної льотної підготовки в Липецьку, після закінчення якої 31 жовтня 1928 року повернувся на службу і був призначений офіцером з фотозйомки в штабі 5-ї дивізії. З 1 жовтня 1929 року — командир роти 10-го піхотного полку. 1 жовтня 1933 року переведений в люфтваффе і призначений командиром 2-ї роти авіатехнічного училища в Ютербозі. З 1 квітня 1934 року — командир свого училища. З 1 жовтня 1934 року — інструктор курсів для поновлених офіцерів в Деберіці та Кенігсбрюці.

З 1 серпня 1937 року — начальник відділу оборони Імперського міністерства авіації. З 1 листопада 1940 року — командир 62-го навчального авіаполку. З 15 січня 1941 року — командувач унтерофіцерських училищ люфтваффе. З 15 лютого 1944 року — інспектор із загальної авіаційної підготовки. 1 вересня 1944 року відправлений в резерв ОКГ. З 1 січня 1945 року — начальник оперативного штабу повітряного флоту «Рейх». 4 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 8 липня 1947 року звільнений.

Після звільнення працював на хімічному заводі, де згодом очолив відділ закупівлі. З 1 квітня 1951 року — безробітний. З 1 жовтня 1951 року отримував перехідну допомогу.

Звання

Фанен-юнкер (11 серпня 1914) Фенріх (3 квітня 1915) Лейтенант (15 травня 1915) Оберлейтенант (1 червня 1923) Гауптман (1 квітня 1928) Майор (1 жовтня 1934) Оберстлейтенант (1 січня 1939) Оберст (1 листопада 1940) Генерал-майор (1 листопада 1941)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (31 серпня 1916) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Почесний знак Австрійського Червоного Хреста 2-го класу з військовою відзнакою Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Нагрудний знак спостерігача Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами

Посилання

Біографія. Біографічні дані. Нагороди.