«Заборонити рашизм» — перший науково-публіцистичний виданок, у якому дається визначення рашизму як ідеології та суспільної практики сьогодення. Ця книга про новий вид фашизму, про його корені, методи російського експансіонізму та гегемонізму щодо України, решти Європи і всього світу.

У книзі досліджено корені формування російського месіанства та експансіонізму, які стали підґрунтям до творення імперської ідеології «русского мира», набули гіпертрофованих рис та вилилися в пряму військову агресію проти суверенної держави Україна. Розповідається про історичні витоки формування української цивілізації та її конкуренцію з Московією (Росією) за природні та інтелектуальні ресурси української нації. Дається визначення, розкриваються сутнісні складові ідеології й практики рашизму як ідеології й суспільної практики сьогодення. Для широкого кола читачів.

Ідея створення Автором ідеї створити книгу й натхненником проєкту був Віктор Огнев'юк — український філософ, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, фундатор і ректор Київського університету імені Бориса Грінченка (2007–2022).

Презентація 28 лютого 2023 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася презентація актуального за своєю тематикою виданку «Заборонити рашизм». Авторський колектив, який складається з провідних вітчизняних науковців-істориків, філософів, політологів, філологів і дипломатів, був присутній на презентації майже в повному складі. Презентацію книги проведено у змішаному форматі, вона була доступна для перегляду онлайн для студентів і всіх зацікавлених з різних куточків України та світу.

22 березня 2023 року книгу «Заборонити рашизм» презентували в Державному інформаційному агентстві України «Укрінформ».

11 травня 2023 року відбулася презентація книги в книгарні «Є».

Авторський колектив Віталій Андрєєв, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка;

Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України;

Михайло Відейко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач кафедри археології та давньої історії Київського університету імені Бориса Грінченка;

Ігор Гирич, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України;

Борис Гуменюк, доктор історичних наук, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол, ректор Дипломатичної академії України при МЗС України (1996-2003);

Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України, професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія», провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України;

Юрій Митрофаненко, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти Комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»;

Віктор Огнев’юк, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка (2007-2022);

Володимир Огризко, кандидат історичних наук, міністр закордонних справ України (2007–2009), керівник Центру дослідження Росії, проректор з міжнародної діяльності Київського університету імені Бориса Грінченка;

Олександр Палій, кандидат політичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри політології та соціології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Валентина Піскун, доктор історичних наук, професор, завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України ІІнституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України;

Павло Полянський, кандидат історичних наук, доцент, заступник державного секретаря Кабінету Міністрів України;

Володимир Сергійчук, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Петро Чернега, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри етнології та краєзнавчого туризму Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Цитати «Україна є справжнім форпостом боротьби зі світовим злом, яке уособлює Росія. Нашій країні випала історична місія відіграти у цьому двобої вирішальну роль. Тривалість його залежить лише від здатності колективного Заходу усвідомити історичність отриманого шансу зламати хребет глобальній тоталітарній системі», — Володимир Огризко.

«Це війна двох світів, двох протилежних філософій, двох кардинально різних цивілізаційних векторів. Тому маємо всі підстави назвати нинішній героїчний і самовідданий спротив українців, отой бій „чоловіцтва зі звірством“ московської навали національно-визвольною війною українського народу проти рашистських окупантів», — Борис Гуменюк.

«Основними причинами, що спонукали більшовиків жадати влади в Україні, стали геополітичне розташування, українські політичні партії, закорінені в місцевий ґрунт, <…> нарешті український хліб (в широкому розумінні — продовольство) та вугілля, тобто боротьба за життєво необхідні ресурси», — Валентина Піскун.

«Усе ХІХ ст. — це суцільна боротьба українських діячів за свою мову, літературу й освіту. У заборонах Росія виявилася послідовнішим ретроградом і поліційним цербером за німців, які дозволяли чеські школи і культуру національною мовою» — Ігор Гирич.

«Рашизм є еклектичним різновидом тоталітарної, фашистської за своєю суттю ідеології. В його підмурку — правовий нігілізм і культ брутальної сили. Йому також притаманний особливого штибу расизм, втілений в ідеології „русского мира“ і в концепції РПЦ про „богообраність“ російського етносу», — Павло Полянський.

«Російський фашизм — явище не нове і не чуже для історії Росії. У цій країні задовго до появи фашистів в Італії та нацистів у Німеччині виникали й доволі успішно існували та діяли близькі за своєю природою до фашизму організації», — Віталій Андрєєв.

«Колишній ординський улус, який віковою внутрішньою деспотією, гарбанням і гнобленням чужого розрісся до імперії-монстра, нині своєю вкрай агресивною ідеологією і практикою рашизму реально загрожує світовій цивілізації, перетворившись на державу-терористку», — Віктор Огнев'юк, Михайло Відейко.

«Спецоперація для вирішення українського питання» триває вже понад сто років. Щоразу українці дають відсіч рашистам різних поколінь та зупиняють їхні спроби повзучого просування «русского мира» Європою", — Юрій Митрофаненко.

Відгуки про книгу Сергій Грабовський, газета «День», 9 березня 2023 року написав: «Я не ставлю на меті написання рецензії на цю книгу, відтак не стану відзначати, з чим я згоден повністю, що мені видається не зовсім точним, а що — зовсім неточним. Зазначу лише, що йдеться чи не про перше „товсте“, монографічного типу видання, автори якого називають чільні складники чинної російської ідеології й суспільно-політичної практики, простежують їхнє формування впродовж століть московської, а затим російської історії. Як на мене, в цьому і сила, і слабкість цього колективного твору, бо ж відмінності між традиційним, „класичним“ російським деспотизмом і тими чи іншими різновидами тоталітаризму згладжуються, а то і нівелюються. Тим часом такі відмінності існують, бо йдеться про тоталітаризм, народжений у початкові декади ХХ століття якраз у Росії, яка інфікувала чимало країн у всьому світі та прагне розпочати нове коло цього ж („можем повторить!“)».

Євген Букет, кореспондент АрміяInform, пише в блозі: «В останній день зими в Києві презентували знакове ідеологічне видання — „Заборонити рашизм“, над яким у час широкомасштабного вторгнення рф в Україну працювало ціле сузір'я видатних українських науковців. І хоч книга позначається, як „науково-популярна“, вона містить посилання на майже 500 джерел інформації — від архівних документів до праць всесвітньо визнаних дослідників».

Інше У серпні 2023 року запрацював сайт виданку «Заборонити рашизм» https://banruscism.kubg.edu.ua/. На сайті розміщено електронний і аудіо формати книги, інформацію про авторів і наведено деякі цитати, які можна завантажити.

Джерела