Формула-1 1966 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з травня по жовтень та складався з 9 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Монако 22 травня та закінчився на Гран-прі Мексики 23 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Джек Бребем. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Brabham-Repco. Команди та пілоти Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1966 року. Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі Bruce McLaren Motor Racing McLaren-Ford M2B Ford 406 3.0 V8 Брюс Макларен 1, 8–9 McLaren-Serenissima Serenissima M166 3.0 V8 2, 4–5 Team Lotus Lotus-Climax 33 Climax FWMV 2.0 V8 Джим Кларк 1–6 Джекі 7 Пітер Арунделл 8 Педро Родрігес 3, 9 Lotus-BRM 4333 BRM P75 3.0 H16BRM P60 2.0 V8 8 Пітер Арунделл 2–7, 9 Джим Кларк 7–9 Lotus-Ford 44 Ford Cosworth SCA 1.0 L4 Герхард Міттер 6 Педро Родрігес 6 Пірс Каредж 6 Reg Parnell Racing Lotus-BRM 33 BRM P60 2.0 V8 Майк Спенс Всі Ferrari 246 Ferrari 228 2.4 V6 Джанкарло Багетті 7 Brabham Racing Organisation Brabham-Repco BT19BT20 Repco 620 3.0 V8 Джек Бребем Всі Денні Гальм 3–9 Brabham-Climax BT22 Climax FPF 2.8 L4 1–2 Кріс Ірвін 4 Cooper Car Company Cooper-Maserati T81 Maserati 9/F1 3.0 V12 Річі Гінтер 1–2 Йохен Ріндт Всі Кріс Амон 3 Джон Сертіс 3–9 Мойзес Солана 9 Owen Racing Organisation BRM P261P83 BRM P60 2.0 V8 BRM P75 3.0 H16 Грем Гілл Всі Джекі Стюарт 1–2, 4–9 R.R.C. Walker Racing Team Brabham-BRM BT11 BRM P60 2.0 V8 Жо Зіфферт 1 Cooper-Maserati T81 Maserati 9/F1 3.0 V12 2–5, 7–9 DW Racing Enterprises Brabham-Climax BT11 Climax FPF 2.8 L4 Боб Андерсон 1, 3–7 Scuderia Ferrari SpA SEFAC Ferrari 246312/66 Ferrari 228 2.4 V6Ferrari 218 3.0 V12 Лоренцо Бандіні 1–3, 5–8 Джон Сертіс 1–2 Майк Паркс 3, 5–7 Людовіко Скарфіотті 6–7 Anglo-Suisse Racing Team Cooper-Maserati T81 Maserati 9/F1 3.0 V12 Йо Бонніер 1–2, 5–9 Brabham-Climax BT22 Climax FPF 2.8 L4 3 BT7 Climax FWMV 1.5 V8 4 Team Chamaco Collect BRM P261 BRM P60 2.0 V8 Боб Бондюрант 1–2, 4, 6–7 Вік Вілсон 2 Філ Гілл Lotus-Climax 25 Climax FWMV 1.5 V8 Філ Гілл 1 McLaren-Ford M3A Ford 406 3.0 V8 2 Ґі Ліж'є Cooper-Maserati T81 Maserati 9/F1 3.0 V12 Ґі Ліж'є 1–6 Anglo American Racers Eagle-Climax Mk1 Climax FPF 2.8 L4 Ден Ґерні 2–6, 9 Філ Гілл 7 Боб Бондюрант 8 Eagle-Weslake Weslake 58 3.0 V12 Ден Ґерні 7–8 Боб Бондюрант 9 David Bridges Brabham-BRM BT11 BRM P60 2.0 V8 Джон Тейлор 3–6 Shannon Racing Cars Shannon-Climax SH1 Climax FPE 3.0 V8 Тревор Тейлор 4 J.A. Pearce Engineering Ltd Cooper-Ferrari T73 Ferrari Tipo 168 3.0 V12 Кріс Лоуренс 4, 6 Caltex Racing Team Brabham-Ford BT18 Ford Cosworth SCA 1.0 L4 Курт Аренс мол. 6 Tyrrell Racing Organisation Matra-BRM MS5 BRM P80 1.0 L4 Губерт Гане 6 Matra-Ford Ford Cosworth SCA 1.0 L4 Жакі Ікс 6 Roy Winkelmann Racing Brabham-Ford BT18 Ford Cosworth SCA 1.0 L4 Ганс Геррманн 6 Алан Різ 6 Matra Sports Matra-Ford MS5 Ford Cosworth SCA 1.0 L4 Жо Шлессер 6 Жан-П'єр Бельтуаз 6 Silvio Moser Brabham-Ford BT16 Ford Cosworth SCA 1.0 L4 Сільвіо Мозер 6 Honda R & D Company Honda RA273 Honda RA273E 3.0 V12 Річі Гінтер 7–9 Ронні Бакнум 8–9 Chris Amon Racing Brabham-BRM BT11 BRM P60 1.9 V8 Кріс Амон 7 Bernard White Racing BRM P261 BRM P60 1.9 V8 Іннес Айрленд 8–9Джерело:

Рожевим фоном виділено учасників, які на Гран-прі Німеччини виступали в класі Формули-2.

Календар № Гран-прі Траса Дата 1 Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 22 травня 2 Гран-прі Бельгії Спа-Франкоршам, Спа 12 червня 3 Гран-прі Франції Реймс-Ге, Ге 3 липня 4 Гран-прі Великої Британії Брендс-Гетч, Кент 16 липня 5 Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 24 липня 6 Гран-прі Німеччини Нюрбургринг, Нюрбург 7 серпня 7 Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 4 вересня 8 Гран-прі США Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк 2 жовтня 9 Гран-прі Мексики Магдалена Міксхука, Мехіко 23 жовтняДжерело:

Результати та положення в заліках

Гран-прі № Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор ШиниЗвіт 1 Гран-прі Монако Джим Кларк Лоренцо Бандіні Джекі Стюарт BRM Звіт 2 Гран-прі Бельгії Джон Сертіс Джон Сертіс Джон Сертіс Ferrari Звіт 3 Гран-прі Франції Лоренцо Бандіні Лоренцо Бандіні Джек Бребем Brabham-Repco Звіт 4 Гран-прі Великої Британії Джек Бребем Джек Бребем Джек Бребем Brabham-Repco Звіт 5 Гран-прі Нідерландів Джек Бребем Денні Гальм Джек Бребем Brabham-Repco Звіт 6 Гран-прі Німеччини Джим Кларк Джон Сертіс Джек Бребем Brabham-Repco Звіт 7 Гран-прі Італії Майк Паркс Людовіко Скарфіотті Людовіко Скарфіотті Ferrari Звіт 8 Гран-прі США Джек Бребем Джон Сертіс Джим Кларк Lotus-BRM Звіт 9 Гран-прі Мексики Джон Сертіс Річі Гінтер Джон Сертіс Cooper-Maserati ЗвітДжерело:

Пілоти Очки отримують перші шість пілотів. Лише п'ять найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках. Позиція 1-ша  2-га  3-тя  4-та  5-та  6-та Очки964321 Пілот МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІД НІМ ІТА США МЕК Очки 1 Джек Бребем Схід (4) 1 1 1 1 Схід Схід 2 42 (45) 2 Джон Сертіс Схід 1 Схід Схід Схід 2 Схід 3 1 28 3 Йохен Ріндт Схід 2 4 (5) Схід 3 4 2 Схід 22 (24) 4 Денні Гальм Схід Схід 3 2 Схід Схід 3 Схід 3 18 5 Грем Гілл 3 Схід Схід 3 2 4 Схід Схід Схід 17 6 Джим Кларк Схід Схід НС 4 3 Схід Схід 1 Схід 16 7 Джекі Стюарт 1 Схід Схід 4 5 Схід Схід Схід 14 8 Майк Паркс 2 Схід Схід 2 12 = Лоренцо Бандіні 2 3 НКЛ 6 6 Схід Схід 12 10 Людовіко Скарфіотті Схід 1 9 11 Річі Гінтер Схід 5 Схід Схід 4 5 12 Ден Ґерні НКЛ 5 Схід Схід 7 Схід Схід 5 4 = Майк Спенс Схід Схід Схід Схід 5 Схід 5 Схід НС 4 14 Боб Бондюрант 4 Схід 9 Схід 7 ДСК Схід 3 = Жо Зіфферт Схід Схід Схід НКЛ Схід Схід 4 Схід 3 = Брюс Макларен Схід НС 6 НС 5 Схід 3 17 Пітер Арунделл НС Схід Схід Схід 12 8 6 7 1 = Йо Бонніер НКЛ Схід НКЛ Схід 7 Схід Схід НКЛ 6 1 = Боб Андерсон Схід 7 НКЛ Схід Схід 6 1 = Джон Тейлор 6 8 8 Схід 1 — Кріс Ірвін 7 0 — Ронні Бакнум Схід 8 0 — Кріс Амон 8 НКВ 0 — Ґі Ліж'є НКЛ НКЛ НКЛ 10 9 НС 0 — Джекі 9 0 — Кріс Лоуренс 11 Схід 0 — Джанкарло Багетті НКЛ 0 — Педро Родрігес Схід Схід‡ Схід Схід 0 — Іннес Айрленд Схід Схід 0 — Тревор Тейлор Схід 0 — Мойзес Солана Схід 0 — Філ Гілл НС Схід НКВ 0 — Вік Вілсон НС 0 Пілоти, що виступали лише на болідах Формули-2 та не мали права на отримання очок чемпіонату Формули-1 — Жан-П'єр Бельтуаз 8 — Губерт Гане 9 — Жо Шлессер 10 — Ганс Геррманн 11 — Пірс Каредж Схід — Алан Різ Схід — Курт Аренс мол. Схід — Жакі Ікс Схід — Сільвіо МозерНС — Герхард МіттерНС Пілот МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІД НІМ ІТА США МЕК ОчкиДжерело: Примітки:

‡ — Пілот не мав права на отримання очок чемпіонату Формули-1, оскільки виступав на боліді Формули-2. Конструктори Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише п'ять найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках. Конструктор МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІД НІМ ІТА США МЕК Очки 1 Brabham-Repco Схід (4) 1 1 1 1 (3) Схід 2 42 (49) 2 Ferrari 2 1 2 6 (6) 1 Схід 31 (32) 3 Cooper-Maserati НКЛ 2 4 (5) 7 2 (4) 2 1 30 (35) 4 BRM 1 Схід Схід 3 2 4 7 Схід Схід 22 5 Lotus-BRM Схід Схід Схід Схід 5 12 5 1 7 13 6 Lotus-Climax Схід Схід Схід 4 3 Схід 9 6 Схід 8 7 Eagle-Climax НКЛ 5 Схід Схід 7 НКВ ДСК 5 4 8 Honda Схід НКЛ 4 3 9 McLaren-Ford Схід Схід 5 Схід 2 10 Brabham-Climax Схід Схід 7 7 Схід Схід 6 1 = Brabham-BRM Схід 6 8 8 Схід НКВ 1 = McLaren-Serenissima НС 6 НС 1 — Cooper-Ferrari 11 Схід 0 — Eagle-Weslake Схід Схід Схід 0 — Shannon-Climax Схід 0 Конструктор МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІД НІМ ІТА США МЕК ОчкиДжерело:

Виноски

Примітки