Стефан Пац гербу Ґоздава ( 1587 — 1640) — державний діяч Великого князівства Литовського та Речі Посполитої; Секретар королівський (1611–1615), писар великий литовський (1615–1630), референдар великий литовський (світський, 1626–1630), маршалок Сейму Речі Посполитої (1629), підскарбій надвірний (1630) і великий литовський (1630–1635), підканцлер литовський (1635–1640); староста берестейський, пренський, куршанський, кричівський, вільковиський, рокантиський, бірштянський, лавариський, іберпольський.
Життєпис Стефан Пац народився 1587 року в сім'ї підкоморія берестейського та Софії Агати Сапіги, доньки мінського воєводи Богдана Павловича СапігиA, Tłomacki, Sapiehowie kodeńscy: historia rodu od kolebki do współczesności, 2009, s. 40. Мав трьох братів і двох сестер: , Теофіла, Богдана Теодата, Єву й АннуPacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 88..
У молодості подорожував Західною Європою, зокрема в освітніх цілях, відвідав Падую та Болонью, пізніше перебував у Німеччині. 1610 року перебував біля короля Сигізмунда III під час облоги Смоленська. Наступного року отримав посаду королівського секретаряPacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 80.. 26 лютого 1615 року був призначений писарем великим литовським, а за кілька днів отримав староство іберпольське (гіперболанське). Згодом отримав староства пренське та куршанське (1621)Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 81..
У квітні 1617 року був послом короля на віленський генеральний з'їзд. 1620 року сейм призначив його до комісії щодо розмежування Підляшшя та Берестейського воєводства. Як довірена особа монарха супроводжував королевича Владислава під час подорожі Європою (1624–1625). У листопаді 1626 року став світським референдарем великим литовським, зберігши попередній уряд писаря.
Був послом сеймику віленського на надзвичайний сейм 1629 року у ВаршавіHenryk Wisner, Wojsko w społeczeństwie litewskim pierwszej połowy XVII wieku, w: Przegląd Historyczny, 1975, Tom 66 , Numer 1, s. 56., був обраний його маршалкомWładysław Konopczyński, Chronologia sejmów polskich 1493—1793, Kraków 1948, s. 149.. Був послом Гродненського повіту на сейм 1631 рокуJan Seredyka, Parlamentarzyści drugiej połowy panowania Zygmunta III Wazy, Opole 1989, s. 97..
26 квітня 1630 року став підскарбієм надвірним литовським, а вже 17 грудня цього ж року призначений підскарбієм великим литовськимPacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 82.. Під час безкоролів'я після смерті Сигізмунда III входив до сеймової комісії, яка редагувала pacta conventa. Був членом генеральної конфедерації, утвореної 16 липня 1632 рокуVolumina Legum, t. III, Petersburg 1859, s. 352.. 1632 року став електором Владислава IV від Троцького воєводстваSuffragia Woiewodztw y Ziem Koronnych, y W. X. Litewskiego, Zgodnie ná Naiásnieyssego Władisława Zygmunta … roku 1632 … Woiewodztwo Krákowskie., [b.n.s.], підписав його pacta conventaPorządek Na Seymie Walnym Elekcyey, miedzy Warszawą a Wolą, Przez opisane Artykuły, do samego tylko Aktu Elekcyey należące, vchwalony y postanowiony. Roku Pańskiego, M. DC. XXXII. Dnia 27. Września, s. 17.. 9 липня 1633 року отримав від короля Берестейське староствоPacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 83.. Як підскарбій, неодноразово виплачував заборгованість по жолду литовському війську зі своєї кишені.
6 листопада 1635 року обійняв посаду підканцлера литовськогоPacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 85.. У серпні 1638 року супроводжував королівську родину під час поїздки до Відня та Бадену, після неї з декількома сенаторами відвідав у Братиславі угорського палатина Ніколаса Естергазі. 1639 року брав участь у переговорах короля із прусським герцогом Георгом Вільгельмом у Гродно.
19 травня 1640 року внаслідок інсульту Стефана Паца розбив параліч, через півроку 19 листопада 1640 року він помер, був похований у костелі Святої Терези у ВільніPacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 87..
Фундації 1626 року фундував Костелу Святої Терези у Вільні, 1638 року став фундатором кляштору босих кармеліток і костела святого Йосипа Обручника у Вільні; у Єзно збудував мурований палац.
Сім'я Стефан Пац був одружений з Анною Рудоміна-Дусяцькою ( 1643), донькою старости нідерпольського Вавжинця Рудоміна-Дусятського. З нею мали 6 дітей: Станіслав ( 1643) — придворний королівський, староста пренський; Кшиштоф Зиґмунт (1621—1684) — хорунжий великий литовський, підканцлер і великий канцлер литовський; ( 1684) — придворний королівський, воєвода троцький, каштелян віленський, Віленський єпископ (1671); Зофія (1618—1665) — дружина Яна Казимира Ходкевича; Катажина — черниця; Анна ( 1652) — дружина .
Твори Після численних подорожей написав «Опис дворів європейських на початку XVII століття…» (), який був виданий з рукопису Юзефом Казімєжем Плебанським 1854 року:
Примітки
Джерела Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 80—88. Грыцкевіч А. Пацы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 422. — ISBN 985-11-0378-0 (т. 2), ISBN 985-11-0315-2.
Посилання
Генеалогія Паців