Юда Галіле́янин (Єгуда бен Хізкія; Юда з Гамали) — галілейський повстанець, засновник «філософської школи»Юдейські старожитності кн.18, гл.1:6, виходець із міста Гамла (Гамала).
У Йосипа Флавія Юду названо «софістес», тобто «вчений».
Життєпис Син (бен Хізкія). Батько був лідером бунтівників, його стратили за указом Ірода Великого. Після смерті Ірода Юда зібрав натовп і захопив царський арсенал у місті Сепфоріс (ЮС кн. 17, гл. 10:5). Потім його підтримали місцеві фарисеї на чолі з Саддуком, які протестували проти перепису, який зробив римський прокуратор Квіріній. Повстання було придушено, а самого Юду — вбито.
Нащадки Синів Юди Галілеянина, Якова і Симона, розп'яв 46 року Тіберій Олександр; інший син, , став ватажком сикаріїв і під час Юдейської війни захопив на короткий час Єрусалим. За гіпотезою Ісус Христос був старшим сином Юди Галілеянина . Онук Юди, , керував обороною Масади.
Біблійні згадки У новозавітній книзі «Діяння святих апостолів» Юду Галілеянина згадав фарисей і законовчитель Гамаліїл: Під час перепису з'явився Юда Галілеянин і потяг за собою досить народу; але він загинув, і всі, хто слухався його, розсипалися. ()
Примітки