Микола Васильович Мельников  — радянський інженер, учений в галузі гірничої справи. Академік АН СРСР (1962), Герой Соціалістичної Праці (1979). Депутат ВР СРСР 6-го скликання (1962—1966).

Біографія Народився 15 (28) лютого 1909 року в Сарапулі (нині Удмуртія) в родині робітника. У 1929 році закінчив гірничо-металургійний технікум. З 1930 року працював у системі вугільної промисловості: змінний інженер копальні, інженер-проєктант проєктно-дослідницького інституту в Свердловську, головний інженер Лопатинської фосфоритової копальні У 1933 році закінчив Свердловський гірничий інститут. До 1943 року — головний інженер трестів «Союзсірка», «Союзграфіт», директор заводу «Червона Зоря», головний інженер управління неметалорудної промисловості Народного комісаріату промисловості будівельних матеріалів СРСР. З 1943 року — начальник управління Народного комісаріату вугільної промисловості СРСР. Член ВКП(б) із 1944 року. Із січня 1946 до 1948 року — заступник міністра та член колегії Наркомату (міністерства) вугільної промисловості східних районів СРСР. Із січня 1949 року — член Бюро з палива і транспорту при РМ СРСР з перевірки виконання рішень уряду з вугільної промисловості. Одночасно з господарською діяльністю у 1950–1956 роках працював на посаді професора в Академії вугільної промисловості. З лютого 1951 року заступник міністра паперової та деревообробної промисловості СРСР з кадрів. 23 жовтня 1953 року обраний членом-кореспондентом АН СРСР у відділення технічних наук. З грудня 1953 року член Бюро з металургії, вугільної промисловості та геології при Раді Міністрів СРСР. З 1955 по 1964 рік працював заступником директора та директором ІГСАН імені О. О. Скочинського. У травні 1959 — червні 1960 років голова Ради техніко-економічної експертизи Держплану СРСР. З 8 грудня 1961 до 21 січня 1963 року — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР з паливної промисловості — міністр СРСР. 29 червня 1962 року обраний дійсним членом АН СРСР у відділення технічних наук за спеціальністю «гірнича справа». З січня 1963 до жовтня 1965 року — голова Державного комітету з паливної промисловості Держплану СРСР — міністр СРСР. З 1966 — член Президії АН СРСР. З 1967 року керівник сектору фізико-технічних гірничих проблем Інституту фізики Землі АН СРСР, потім ректор Академії народного господарства СРСР та директор Інституту проблем комплексного освоєння надр АН СРСР.

Помер 7 грудня 1980 року. Похований 11 грудня в Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 9)В последний путь // Известия. 11 декабря. 1980. № 291 (19661)..

Родина Сини: Мельников Микола Миколайович (1938—2018); Мельников Андрій Миколайович, гірничий інженер (нар. 1946).

Наукова діяльність Головні наукові здобутки М. В. Мельникова пов'язані з розробкою теорії відкритого способу видобутку корисних копалин, дроблення гірських порід вибухом, методів визначення робочих параметрів гірничих машин та з питаннями розвитку гірничої промисловостіСидоренко А. В., Соколов Б. С., Яншин А. Л. и др. Выдающийся деятель горной науки и промышленности академик Н. В. Мельников (1909—1980) // Известия АН СССР. Серия геологическая. 1981. № 8. — С. 143—150..

Вивчав проблеми розробки глибоких горизонтів Криворізького залізорудного басейну.

Нагороди

Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1960); Сталінська премія третього ступеня (1946) — за докорінні удосконалення відкритих розробок вугільних пластів, що забезпечили значне підвищення продуктивності праці та зростання видобутку вугілля; Державна премія СРСР (1979) — за розробку та впровадження прогресивних технічних рішень щодо освоєння в короткі терміни Талнахсько-Жовтневого поліметалевого родовища, що забезпечили різке зростання виробництва кольорових металів на Норильському ГМК; Медаль «Серп і Молот» (1979)Указ Президиума Верховного Совета СССР о присвоении академику Мельникову Н. В. звания Героя Социалистического Труда: 27 фев. 1979 г. // Известия. 1979. № 51 (19116). 4 марта. тричі орден Леніна (29.06.1966; 17.09.1975; 27.02.1979)Черепанова Н. «Глыба горной науки» // Красное Прикамье. 2009. 28 фев. ; тричі орден Трудового Червоного Прапора (08.04.1944; 28.02.1959; 07.03.1969); орден «Знак Пошани» (20.10.1943); медалі; Почесний громадянин Сарапула (1981 — посмертно).

Пам'ять

АН СРСР 1981 року було засновано золоту медаль імені М. В. Мельникова, яка присуджується за видатні роботи в галузі проблем комплексного освоєння надр.

Глиба гірничої науки. Фільм про академіка М. В. Мельникова. МИКСП — Сарапул, 2009; Погруддя вченого встановлено біля Будинку-музею на батьківщині в Сарапулі; Будинок-музей у Сарапулі — єдиний у Росії будинок-музей вченого; Ім'ям названо вулицю в Сарапулі.

Бібліографія

Сидоренко О. В., Мельников Н. В. Богатство для всех // Известия. Московский вечерний вып. 1976. 29 нояб. Мельников Н. В. Быстрее развивать добычу угля открытым способом // Правда. 1954, 17 ноября. Мельников Н. В. Добыча ископаемых открытым способом / ; : Углетехиздат, 1948. — 408 с. Мельников Н. В. Миллиарды экономии. Что несёт рациональное развитие топливно-энергетической базы // Правда. 1967. 16 января. Мельников Н. В. Попутные, но не бросовые. [полезные ископаемые] // Правда. 1971, 24 марта. Мельников Н. В. Пути открытой добычи // Экономическая газета. 1966. № 7. — С. 19—20. Мельников Н. В. Разведчик родных недр: К 60-летию со дня рождения К. І. Сатпаєва // Комсомольская правда. 1959. 10 апреля. Мельников Н. В. Развитие горной науки в области открытой разработки месторождений в СССР / : Углетехиздат, 1957. — 92 с.; 2-е изд. : Госгортехиздат, 1961. — 183 с. Мельников Н. В. Речь [на заседании Совета Национальностей Верховного Совета СССР O Государственном плане развития народного хозяйства СССР, о Государственном бюджете СССР на 1965 год и об исполнении Государственного бюджета СССР за 1963 год] // Правда. 1964. 12 декабря. Мельников Н. В. Увеличивать добычу, снижать себестоимость угля // Правда. 1964. 30 августа. Мельников Н. В., Марченко Л. Н. Энергия взрыва и конструкция заряда / : Недра, 1964. — 138 с. Мельников Н. В. Топливо и энергетика // Труд. 1966. 6 января. Мельников Н. В. На подступах к 2000 году // Неделя. 1967. № 24. — С. 8—9. Мельников Н. В. Нам и внукам // Экономическая газета. 1967. № 44. — С. 37. Мельников Н. В. Сокровища остаются в земле // Труд. 1967. 12 авг. Мельников Н. В. Стальные руки горных мастеров: 10 ответов // Неделя. 1967. № 29. — С. 4—5. Мельников Н. В. Выступления участников Годичного общего собрания Академии наук СССР: О Научном совете по выставкам работ АН СССР и АН союзных республик // Вестник АН СССР. 1973. № 5. — С. 34—35. Мельников Н. В. Пределы роста или беспредельность развития? // Студ. меридиан. 1974. № 3. — С. 17—19. Мельников Н. В. Глубокая разведка // Литературная газета. 1975. 16 июля. — С. 10. Мельников Н. В. Недра, открытые вновь // Знание — сила. 1977. № 7. С. 5—7. Знание — сила. 1976. № 9. — С. 4—6. Беседы о техническом прогрессе Геотехнология.

Примітки

Література

Державна влада СРСР. Вищі органи влади та управління та їх керівники. 1923—1991 гг. Історико-біографічний довідник / Упоряд. В. І. Івкін. — , 1999. ISBN 5-8243-0014-3. Місяць С. П. Спогади про майбутнє: (До 105-річчя від дня народження академіка Н. В. Мельникова) // Гірський журнал. 2014. № 1. — С. 88-90.

Трубецькой К. Н. який присвятив життя гірничій справі / / Наука в Росії. 2009. № 1. Мельников Николай Васильевич: [ арх. 15 червня 2022 ] / К. Н. Трубецькой // Маніковський — Меотида. — М. : Велика російська енциклопедія, 2012 — С. 698. — (Велика російська енциклопедія: [35 т.] /Гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 19). — ISBN 978-5-85270-353-8. Мельников Микола Васильович // Енциклопедія Криворіжжя: [укр.]: у 2 т. / Укл. В. Ф. Бухтіяров. — Кривий Ріг: Явва, 2005. — Т. 2. Л—Я. — С. 101. — 816 с. — 2500 екз. — ISBN 966-96328-2-X (т. 2. Л—Я).

Посилання

Биография и библиография на сайте Архива РАН.