19-та зенітна дивізія (Третій Рейх) () — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.

Історія з'єднання 19-та зенітна дивізія сформована на Сицилії на початку серпня 1942 року на базі колишнього штабу VII зенітної бригади, переведеного з Греції на італійський острів. Першим командиром з'єднання став генерал-лейтенант Генріх Бурхард. Невдовзі після створення штаб дивізії був переведений до Африки, де перебрав на себе керівництво протиповітряними силами в смузі відповідальності танкової армії «Африка». З цією метою до штабу дивізії були виділені 102-й та 135-й полк.

У ході запланованого німецько-італійського наступу в дельту Нілу для посилення протитанкової оборони використовувалися зенітні підрозділи 19-ї дивізії в районі Ель-Аламейна і Ель-Даба (Єгипет). Однак протиповітряна оборона була злочинно знехтувана, тому британська авіація могла діяти проти наземних військ противника майже безперешкодно. Вирішити проблему можна було якоюсь мірою знайшовши компроміс між викликами й передавши добру половину наявних зенітних установок для забезпечення прикриття своїх військ від ударів з повітря. Однак заплановане просування німців не було продовжено через нестабільну ситуацію з постачанням. Тож загони Роммеля перейшли до позиційної оборони у пустелі.

Коли в жовтні 1942 року почалася британська атака, полки 19-ї зенітної дивізії все ще перебували на передовій і були розгорнуті там для боротьби з танками. У запеклих боях з британськими військами контакт з німецькими лініями був повністю втрачений. Відрізані від усіх ліній постачання, більшість екіпажів зенітних батарей не мали вибору, як їх не розбити, підірвати гармати, а потім вирушили назад до своїх позицій.

З початком Туніської кампанії 19-та зенітна дивізія відповідала за оборону південної частини Туніського плацдарму. Північну частину обороняла 20-та зенітна дивізія. Там підрозділ знову досяг поважних успіхів. Але, вже 13 травня 1943 року, в результаті капітуляції групи армій «Африка», штаб дивізії і підпорядковані частини потрапили в британський полон.

Уже в серпні 1943 року, через кілька місяців після знищення 19-ї зенітної дивізії 1-го формування, новий штаб дивізії був створений у Греції в Афінах. На дивізію покладалося завдання керівництва всіма протиповітряними силами, що дислокувалися на території окупованої Греції. Штаб підпорядковувався командуванню Люфтваффе «Південний Схід». У листопаді 1943 року дивізія мала наступний структурний вигляд: 58-й зенітний полк (район Іракліон-Платанос-Кастеліон-Родос-Крит) 91-й зенітний полк (континентальна Греція) 201-й зенітний полк (район Афін). З відходом німецького вермахту з Греції у вересні 1944 року в результаті радянського просування на Балкани полки 19-ї зенітної дивізії також відступили в напрямку Югославії. Винятком був 58-й зенітний полк, який залишався на Криті до кінця війни. Сам штаб дивізії та два полки, 58-й і 91-й, нарешті досягли Хорватії після важких ар'єргардних дій. 27 квітня 1945 року дивізія все ще мала у своєму розпорядженні 41 важку та 28 легких зенітних батарей з командним пунктом в Адмонті, Верхня Штирія, де вона залишалася разом з 91-м і 210-м полками Фландера до кінця війни.

Райони бойових дій Італія (Сицилія) (квітень 1942); Північна Африка (квітень 1942 — травень 1943); Греція (листопад 1943 — жовтень 1944); Угорщина/Німеччина (жовтень 1944 — травень 1945).

Командування

Командири 1-ше формування генерал-лейтенант Генріх Бурхард (15 серпня — 30 листопада 1942); генерал-лейтенант Готтард Франц (30 листопада 1942 — 13 травня 1943); 2-ге формування генерал-майор Пауль Павел (1 листопада 1944 — 8 травня 1945).

Підпорядкованість ЧасКорпусКомандування/ФлотШтаб 1942 1 серпня — 2-й повітряний флот Північна Африка 1943 1 січня — 2-й повітряний флот Північна Африка 1 листопада — Командування Люфтваффе «Південний Схід» Афіни 1944 1 січня — Командування Люфтваффе «Південний Схід» Афіни 20 жовтня V корпус ППО 4-й повітряний флот Балкани 1945 1 січня V корпус ППО 4-й повітряний флот Балкани 17 квітня V корпус ППО 4-те повітряне командування Балкани

Склад 15 листопада 19421 листопада 19431 грудня 1944 — 58-й зенітний полк — 91-й зенітний полк 102-й зенітний полк — 135-й зенітний полк — — 201-й зенітний полк

Див. також Парашутна бригада «Рамке» Операція «Зоненблуме» Битва за Бір-Хакейм Wirbelwind Flakpanzer I Операція «Флакс»

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

Література Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 57, 58. Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.