Теодор Карл Ертель (; 4 грудня 1874, Верт-ам-Райн — 13 квітня 1961, Мюніх) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту.
Біографія 18 липня 1893 року вступив в Баварську армію, служив в артилерії. Учасник Першої світової війни. 11 липня 1919 року звільнений у відставку. З 1 квітня 1919 по 31 березня 1933 року вивчав право і політичні науки в Мюнхенському університеті. З 1 вересня 1923 року — консультант управління спорядження, з 1 жовтня 1925 року — директор управління запасного спорядження 7-го військового округу. 1 вересня 1933 року повернувся в армію як цивільний службовець (з 1 жовтня 1933 року — офіцер земельної оборони, з 5 березня 1935 року — служби комплектування). З 1 жовтня 1933 року служив в штабі 7-го військового округу. 22 грудня 1934 року відряджений в управління польового постачання 7-го військового округу, з 1 січня 1935 по 21 грудня 1937 року — начальник управління, одночасно з 1 січня по 15 жовтня 1935 року очолював 3-ю групу польового постачання сухопутних військ. 31 грудня 1937 року звільнений у відставку.
11 листопада 1938 року переданий в розпорядження сухопутних військ. 22 вересня 1939 року призваний в управління польового постачання 7-го військового округу. 1 жовтня 1939 року очолив управління. 10 січня 1943 року відправлений в резерв. 31 березня 1943 року звільнений.
Звання
Унтерофіцер (1 грудня 1883) Фенріх (23 січня 1894) Другий лейтенант (5 березня 1895) Лейтенант (1 січня 1899) Оберлейтенант (26 грудня 1900) Гауптман (25 серпня 1907) Майор (30 листопада 1914) Оберстлейтенант запасу (28 вересня 1919) Оберстлейтенант запасу у відставці (1 жовтня 1933) Оберст у відставці (15 травня 1934) Оберст служби комплектування (5 березня 1935) Оберст до розпорядження (11 листопада 1938) Генерал-майор до розпорядження (15 жовтня 1941)
Нагороди
Столітня медаль (22 березня 1897) Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905) Орден Червоного орла 4-го класу (13 листопада 1913) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу (30 грудня 1913) 4-го класу з мечами і короною (29 грудня 1914) 3-го класу з мечами (18 червня 1918) Залізний хрест 2-го класу (2 листопада 1914) 1-го класу (10 липня 1915) Медаль «За відвагу» (Гессен) (25 листопада 1914) Срібна медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія; 22 грудня 1916) Галліполійська зірка (Османська імперія; 22 грудня 1916) Ганзейський хрест (Гамбург; 17 вересня 1917) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (22 квітня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (5 листопада 1919) Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки; 23 січня 1924) Почесний хрест ветерана війни з мечами (15 грудня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. особливого класу (40 років; 6 листопада 1939) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (6 листопада 1940) 1-го класу з мечами (20 квітня 1942)
Посилання
Біографічні дані. Фотографія і нагороди.