Томас Кастер (; 15 березня 1845, Нью-Рамлі — 25 червня 1876, Літтл-Біггорн) — американський військовослужбовець армії Союзу за часи Громадянської війни, капітан армії США. Один з 19 американських військовослужбовців, які двічі стали кавалерами Медалі Пошани, найвищої відзнаки США за проявлений героїзм на полі бою. Обидві медалі отримав у ході Громадянської війни. Молодший брат Джорджа Армстронга Кастера, він служив його помічником у битві при Літтл-Біггорн проти лакота і шеєнів на території Монтани. Вони усі разом зі своїм молодшим братом Бостоном Кастером загинули в результаті нищівної поразки американської армії у цієї битві.
Біографія Томас Кастер народився в Нью-Рамлі, штат Огайо, у родині Емануеля та Марі Кастер. У вересні 1861 року, у віці 16 років, він поступив на службу до армії Союзу і служив у перших кампаніях Громадянської війни рядовим у 21-му добровольчому піхотному полку Огайо. Томас брав участь у численних битвах, включаючи Стоунз-Рівер, за Місіонерський хребет і в Атлантській кампанії. У жовтні 1864 року отримав звання капрала. Пізніше став першим лейтенантом роти в 6-му Мічиганському кавалерійському полку, був ад'ютантом свого брата Джорджа Армстронга Кастера і супроводжував його протягом останнього року війни.
Кастер відзначився тим, що до завершення Громадянської війни достроково отримав звання капітана, майора та підполковника. За бойові заслуги в ході війни був нагороджений двома медалями Пошани. Став першим військовим, удостоєних такої честі, і був одним із чотирьох солдатів чи матросів, двічі нагороджених медаллю Пошани під час Громадянської війни, і одним із лише 19 нагороджених в історії США.
Обидві дії, які принесли Кастеру медаль Пошани, включали захоплення полкових прапорів Конфедерації (3 квітня 1865 року бойовий прапор 2-го кавалерійського полку Північної Кароліни в битві при Намозін-Черч та 6 квітня 1865 року у зіткненні при Сейлорс-Крік).
У 1866 році, після війни, Томас Кастер продовжив службу першим лейтенантом 7-го кавалерійського полку. У листопаді 1868 року він був поранений під час кампанії Вашіта за роки Індіанських воєн.
Пізніше служив в епоху Реконструкції, виконував завдання з підтримки миру у Південній Кароліні. Кастер брав участь в Єллоустонській експедиції 1873 року, де він змагався у битві при Гонсінгер-Блаффі, і в експедиції Блек-Хіллс 1874 року. У 1875 році Кастер отримав звання капітана і очолив роту «C» 7-го кавалерійського полку.
Під час кампанії Літл-Біггорн у 1876 році під час війни на Чорних пагорбах він служив ад'ютантом свого старшого брата, підполковника Джорджа А. Кастера, і загинув разом зі своїм братом 25 червня 1876 року. Молодший брат Джорджа і Томаса, Бостон Кастер, також загинув у боях, як і інші родичі та друзі Кастерів. Тома Кастера вперше поховали на полі бою. Наступного року Його ексгумували разом з іншими солдатами та перепоховали на національному кладовищі у Форт Лівенворті.
Див. також Даніель Делі Ернст Янсон Джон Джозеф Келлі Генрі Танді Едвард О'Гара Джозеф Джон Садовський
Примітки Виноски
Джерела
Посилання CPT Thomas Ward Custer Capt. Tom Custer Thomas Custer Fought and Died with His Brother at Little Big Horn
Література Utley, Robert M. (2001). Cavalier in Buckskin: George Armstrong Custer and the Western Military Frontier, revised edition. Norman, OK: University of Oklahoma Press. ISBN 0-8061-3387-2, p. 107.