Михайло Олексійович Мартинов (1828–1891) — російський державний діяч, сенатор, таємний радник (1874).
Життєпис Народився 18 (30) жовтня 1828 року (також вказується 14 жовтня 1828 і 1829). У службі класному чині з 1848 року після закінчення Імператорського училища правознавства.
У 1863 році призначений дійсним статським радником, членом Ради Головного управління у справах друкуИстория Полтавы.
З 1866 року по 1878 рік — Полтавський губернатор.
У 1874 році був призначений таємним радником. З 1878 по 1891 роки сенатор, який присутній та першоприсутній у Першому та Касаційному департаментах Урядового сенатуСписок высшим чинам государственного, губернского и епархиального управления на 1891 г.—20, 29 с. та товариш міністра внутрішніх справ Лева МаковаСписок высшим чинам государственного, губернского и епархиального управления на 1879 г. — 100 с..
Був нагороджений усіма російськими орденами до ордену Святого Олександра Невського наданого йому 1 січня 1887 року.
Помер 18 (30) жовтня 1891 року. Похований на цвинтарі Новодівочого монастиря.
Родина Дружина: Олександра Огарьова (18.11.1839-26.10.1891) — дочка генерал-ад'ютанта Миколи Огарьова.
Примітки
Література
Пономарёв В. П., Шабанов В. М. Кавалеры Императорского ордена Святого Александра Невского, 1725—1917: биобиблиографический словарь в трёх томах. Т. 2. — , 2009 г. — С. 315—316. — ISBN 978-5-89577-145-7 Курков К. Н. Члены Правительствующего Сената—высшего законосовещательного органа Российской империи: 22 февраля 1711—3 марта 1917. — : Готика, 2005. — 132 с.