Михайло Герасимович Моро́зов (1 вересня 1912, Серпухов — 19 грудня 1999, Київ) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1950 року.
Біографія Народився року в місті Серпухові (нині Московська область, Росія). Брав участь у німецько-радянській війні.
1950 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Макса Гельмана, Михайла Лисенка.
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Патріотів, № 68. Помер у Києві 19 грудня 1999 року.
Творчість Працював у галузях станкової та монументальної скульптури, створюючи портрети, пам'ятники у стилі соцреалізму. Використовував переважно мармур, бронзу, граніт. Серед робіт: погруддя
«Іван Мічурін» (1949; 1954); «Володимир Філатов» (1951); «Двічі Герой Соціалістичної Праці Степанида Виштак» (1952, мармур; Одеський національний художній музей)Каталог «Одесский художественый музей. Графика. Скульптура». Мистецтво. 1974. С. 192. ; «Володимир Ленін» (1956); «Лев Толстой» (1956); «Михайло Скорульський» (1960-ті); «Поліна Нятко» (1960); «Микола Лисенко» (1963, мармур); «Народний артист СРСР Петро Білинник» (1963). </div> Автор надгробних пам'ятників на Байковому кладовищі у Києві Володимиру Пірадову (1955, мармур, граніт) та Миколі і Марії Соловцовим (1960-ті, мармур, парний портрет)Соловцова Миколи вулиця // , С. 560.. <small>Надгробок В. Пірадова.<small>Надгробок Соловцових. Брав участь у республіканських виставках з 1947 року, всесоюзних — з 1950 року.
Примітки
Література Морозов Михайло Герасимович // ;