Марта Веллс (, 1 вересня 1964) — американська письменниця-фантастка, яка опублікувала низку фентезійних романів, романів для підлітків, оповідань та науково-фантастичних есе на теми фентезі та наукової фантастики. Її романи перекладені дванадцятьма мовами.

Нагороджена чотирма преміями Г'юго, двома преміями Неб'юла та трьома преміями Локус за науково-фантастичну серію «Щоденники вбивцебота». Також відома своїми фантастичними серіями Ile-Rien та The Books of the Raksura. Веллс відзначають за складні, реалістично деталізовані суспільства, які вона створює; це часто приписують її академічному досвіду в антропології.

Життєпис Марта Веллс народилася 1964 року в Форт-Верті, штат Техас (США) та здобула освітній ступінь бакалавра з антропології в Техаському університеті A&M. Вона проживає в Коледж-Стейшн, Техас зі своїм чоловіком. Письменниця була залучена до фандому SF/F у коледжі та була головою AggieCon 17. У травні 2023 року в неї виявили рак молочної залози.

Кар'єра Як письменниця-початківиця Веллс відвідувала багато місцевих письменницьких семінарів і конгресів, зокрема у Техасі, де викладав Брюс Стерлінг. Вона також проводила майстер-класи з письма на ArmadilloCon, WorldCon, ApolloCon та Writespace Houston і була гостем спеціального семінару на FenCon у 2018 році.

Перший опублікований роман Веллс «Стихія вогню» (1993) увійшов до фіналу меморіальної премії імені Комптона Крука того року та посів друге місце меморіальної премії імені Вільяма Кроуфорда 1994 року. Другий роман «Місто кісток» (1995) отримав реценції з відзнаками від Publishers Weekly та Kirkus Reviews і увійшов до списку рекомендованого фентезі 1995 року журналу Locus. Третій роман «Смерть некроманта» (1998) був номінований на премію Неб'юла. «Стихія вогню» та «Смерть некроманта» є окремими романами, дія яких відбувається в країні Іль-Рієн, яка також є місцем дії трилогії «Падіння Іль-Рієну»: «Мисливці за чарівниками» (2003), «Кораблі з повітря» (2004), «Брама богів» (2005). Її четвертим романом стало окреме фентезі «Колесо нескінченності». У 2006 році Марта Веллс випустила перероблене видання The Element of Fire.

Веллс написала , зокрема Reliquary та Entanglement, дія яких відбувається у всесвіті «Зоряна брама: Атлантида», «Archaeology 101», а також новелу, основану на «Зоряній брамі SG-1» для номера 8 (січень/лютий 2006) офіційного журналу Stargate, і романи «Зорянихі війн» «Імперія та повстання: Вістря бритви».

Серед її оповідань у жанрі фентезі, «Донька Поттера» в антології «Елементаль» (2006), була обрана для публікації в «Найкращому фентезі року № 7» (2007). У цій історії є один із головних героїв «Стихії вогню». Три оповідання-приквели до трилогії «Падіння Іль-Рієну» були опубліковані в журналі Black Gate у 2007 та 2008 роках.

Найтривалішою фентезійною серією Веллс є «Книги раксури», яка містила п'ять романів і дві збірки короткої прози, опубліковані Night Shade Books: «Хмарні шляхи» (2011), «Зміїне море» (2012), «Глибини сирен» (2012), Stories of the Raksura Vol 1: The Falling World & The Tale of Indigo and Cloud (2014), Stories of the Raksura Vol 2: The Dead City & The Dark Earth Below (2015), The Edge of Worlds (2016) і «Гавані Сонця» (2017). Серія була номінована на премію Г'юго у 2018 році, а «Край світів» був рецензований у The New York Times.

Веллс написала два фентезійні романи для молоді Emilie and the Hollow World та Emilie and the Sky World були опубліковані Angry Robot/Strange Chemistry у 2013 та 2014 роках.

Марта Веллс обиралася головою Всесвітньої фентезі-конвенції у 2017 році, де вона виступила з промовою під назвою «Unbury the Future» про маргіналізованих творців в історії наукової фантастики та фентезі, кіно та інших ЗМІ, а також навмисне применшення інформації про існування тих творців. Виступ був добре сприйнятий і викликав широке обговорення.

Протягом 2018 року Веллс була керівницею сюжетної групи та провідним сценаристом нового доповнення Dominaria до карткової гри Magic: The Gathering.

У травні 2018 року повість «Всі системи: небезпека» з її серії «Щоденники вбивцебота» посіла 8-ме місце в списку аудіобестселерів The New York Times. Книга отримала премію «Неб'юла» 2017 року за найкращу повість, премію «Г'юго» 2018 року за найкращу повість, премію Локус 2018 року за найкращу повість та премію «Алекс» Американської бібліотечної асоціації, а також книга була номінована на меморіальну премію імені Філіпа К. Діка 2017 року. Серію продовжили повісті «Штучний стан» (2018), «Нестандартний протокол» (2018) та «Стратегія відходу» (2018); оповідання «Обов'язково» (2018) і роман «Мережевий ефект» (2020), який увійшов до списку бестселерів The New York Times. 26 квітня 2021 року видавництво Tor.com оголосило, що вони підписали угоду з Веллс на публікацію шести книг, включно з трьома «Щоденниками вбивцебота».

2021 року авторка повідомила про розробку телесеріалу на основі «Щоденників вбивцебота». Після затвердження проєкту Apple TV+, Веллс стала його консультуючою продюсеркою. Серіал вийшов 2025 року.

У вересні 2022 року Tor Book поділився обкладинкою «Короля відьом» — нового роману Веллс, який побачив світ 30 травня 2023 року. Тор описував книгу як історію «влади та дружби, довіри та зради та сімей, які ми обираємо».

У січні 2023 року видавництво Tordotcom оголосило про перевидання шести класичних фентезійних книг Веллс, перероблених і оновлених авторкою, що стануть обраними нею версіями творів. У вересні того ж року першим був опублікований роман «Місто кісток», за ним вийшли: омнібус «Книга Іль-Рієн», що містив романи «Стихія вогню» і «Смерть некроманта» (лютий 2024), роман «Колесо нескінченності» (листопад 2024) й омнібус «Пригоди Емілі» («Емілі та Порожній Світ» і «Емілі та Небесний Світ», травень 2025).

Нагороди та номінації Рік Робота Нагорода Категорія Результат 1994 «Стихія вогню» Премія Комптона Крука Премія Кроуфорда 1998 «Смерть некроманта» Премія «Неб'юла» Найкращий роман 2002 «Смерть некроманта» (французьке видання) Премія Imaginales 2004 «Стихія вогню» (видання французькою мовою) 2018 «Книги раксури» Премія «Г'юго» Найкраща серія «Всі системи: небезпека» Премія «Алекс» Премія «Г'юго» Найкраща повість Премія «Локус» Найкраща повість Премія «Неб'юла» Найкраща повість Премія Філіпа К. Діка Нагорода рецензентів Romantic Times Найкращий науково-фантастичний роман 2019 «Стратегія відходу» Премія BSFA Найкраща коротка художня література «Штучний стан» Премія «Г'юго» Найкраща повість Премія «Локус» Найкраща повість Премія «Неб'юла» Найкраща повість 2021 «Мережевий ефект» Премія «Неб'юла» Найкращий роман Премія «Локус» Найкращий науково-фантастичний роман Премія «Г'юго» Найкращий роман «Щоденники вбивцебота» Найкраща серія 2023 «Король відьом» Премія «Дракон» Найкращий фантастичний роман

Рекомендований список Locus 1994 року для The Element of Fire. Рекомендований список Locus 1995 року для City of Bones. Марта Веллс відмовилася від входження до фіналу премії «Неб'юла» в категорії «Найкраща повість» за «Телеметрію втечі» на церемонії вручення премії 2021 року, мотивуючи це тим, що «Щоденники вбивцебота» вже виграли дві «Неб'юли» (за найкращу новелу та за найкращий роман), і це місце буде більш корисним для іншого письменника. Ця відмова дозволила двом іншим новелам потрапити до бюлетеня 2021 року. Того року Веллс також відхилила номінацію на премію Г'юго за «Телеметрію втечі». 19 жовтня 2022 року Веллс обрали членкою Техаської літературної зали слави.

За переклади Номінація Journal d'un AssaSynth, томи 1–4 (переклад Матильди Монтьє) на премію Grand prix de l'Imaginaire 2020 у категорії «Іноземні видання». Номінація Tagebuch eines Killerbots («Омнібус щоденників вбивцебота») за найкращий іноземний роман, опублікований німецькою мовою, і за роботу перекладача Франка Бемерта за найкращий переклад на пемію Курда Лассвіца 2020. Перемога «Щоденників вбивцебота», томи 1–4 (переклад Наоя Накахара) у премії «Сейун» в категорії «Найкращий перекладений роман». Перемога Sistemas críticos (переклад Карли Баталлер Еструх) у премії «Ігнотус» у категорії «Найкраще іноземне оповідання». Перемога Journal d'un AssaSynth, томи 1–4 (переклад Матильди Монтьє) у 2020 у категорії Romans étrangers. «Мережевий ефект» (переклад Франка Бьомерта) був фіналістом пемії Курда Лассвіца 2022 за найкращу фантастику в німецькому перекладі. «Мережевий ефект» (переклад Наоя Накахара) — фіналіст премії «Сейун» у категорії міжнародної літератури.

Опубліковані літературні твори

Окремі фантастичні романи «Місто кісток» (1995, ) «Колесо нескінченності» (2000, )

Іль-Рієн Наведено в порядку внутрішньої хронології, а не за роком видання.

The Potter's Daughter (новела 2006 року, Elemental: the Tsunami Relief Anthology, , «Найкраще фентезі року № 7», ) «Стихія вогню» (1993, ; оновлене видання 2006 р., ) «Ніч в опері» (2015, у збірці Between Worlds: the Collected Cineth and Ile-Rien Stories and PodCastle Episode 400) «Смерть некроманта» (1998, ) Трилогія «Падіння Іль-Рієну»: «Мисливці за чарівниками» (2003, ) «Повітряні кораблі» (2004, ) «Ворота богів» (2005, )

«Книги раксури» «Хмарні шляхи» (2011, ) «Зміїне море» (2012, ) «Сиренські глибини» (2012, ) Stories of the Raksura Vol 1: The Falling World & The Tale of Indigo and Cloud (2014, ) Stories of the Raksura Vol 2: The Dead City & The Dark Earth Below (2015, ) «Край світів» (2016, ) «Гавані Сонця» (2017, )

Оповідання

«Лісовий хлопчик» (2009) — приквел до «Хмарних шляхів». У збірці «Оповідання раксури. Т. 1». The Almost Last Voyage of the Wind-ship Escarpment (2011) — дія відбувається в тому ж світі. У збірці «Оповідання раксури. Т. 2». «Адаптація» (2012) — приквел до «Хмарних шляхів». У збірці «Оповідання раксури. Т. 1». «Мімезис» (2013) — в антології «Друга половина неба» (2013, ) і в збірці «Оповідання раксури. Т. 2». «Урок торгівлі» (2013) — у збірці «Оповідання раксури. Т. 1» Birthright (2017) — в антології Mech: Age of Steel (2013, )

Емілі Молодіжне фентезі

«Емілі та Порожній Світ» (2013, ) «Емілі та Небесний Світ» (2014, )

«Зоряні війни» «Імперія та повстання: Лезо бритви» (2013, ) «Втеча з Беспіна» (2020, в «Імперія завдає удару у відповідь: з певної точки зору» )

Всесвіт «Зоряної брами»

«Релікварій» (роман «Зоряна брама: Атлантида» 2006 року, ) Entanglement (роман «Зоряна брама: Атлантида» 2007 року, ) «Археологія 101» (оповідання «Зоряна брама: SG-1», 2006, журнал Stargate)

«Щоденники вбивцебота»

Серія наукової фантастики:

«Всі системи: небезпека» / All Systems Red (повість Tor Books 2017 року, ) «Штучний стан» / Artificial Condition (повість Tor Books 2018 року, ) «Нестандартний протокол» / Rogue Protocol (повість Tor Books 2018 року, ) «Стратегія відходу» / Exit Strategy (повість Tor Books 2018 року, ) «Майбутнє праці: обов'язкова» (оповідання Wired 2018 року) «Дім: середовище існування, ареал, ніша, територія» (оповідання Tor.com 2020 року) «Мережевий ефект» / Network Effect (роман Tor Books 2020 року, ) «Телеметрія втечі» / Fugitive Telemetry (повість Tor Books 2021 року, ) «Крах системи» / System Collapse (роман Tor Books 2023 року, ) «Взаєморозуміння: дружба, солідарність, спільність, емпатія» (коротка повість Reactor 2025 року) «Деградація платформ» / Platform Decay (роман Tor Books 2026 року, )

«Повсталий світ» (2023, ) (2025, ) «Ієрарх» (очікувано)

Інші оповідання «Колючки» (1995, Realms of Fantasy) «Погані ліки» (1997, Realms of Fantasy) «Вовча ніч» (2006, Lone Star Stories) «Віддзеркалення» (2007, журнал Black Gate) «Святі місця» (2007, журнал Black Gate) «Будинки мертвих» (2008, журнал Black Gate) Revenants (2012, в антології Tales of the Emerald Serpent) «Вогняна душа» (2014, в антології Tales of the Emerald Serpent II: A Knight in the Silk Purse) The Dark Gates (2015, в антології «Боги Лавкрафта») «Застарілість» (2020, у збірці Take Us To A Better Place, ) «Соляна відьма» (2020, журнал Uncanny)

Нехудожні книги Don't Make Me Tonthe You: John Crichton and D'Argo and the Dysfunctional Buddy Relationship (2005, Farscape Forever, )