Андрій Васильович Коротко́в (23 жовтня 1902, Олексіївка — 1 грудня 1993, Київ) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1944 року. Батько фізика Павла Короткова.
Біографія Народився року в селі Олексіївці (нині Первомайський район Харківської області, Україна). 1929 року закінчив Харківський художній інститут, де навчався у Олексія Кокеля, Семена Прохорова, Михайла Шаронова.
З 1931 року працював у харківській плакатній майстерні видавництва «Мистецтво»; у 1933—1935 роках завідував художнім відділом Харківського відділення Інституту образотворчої статистики. Протягом 1937—1941 років викладав у Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка; у 1944—1946 роках завідував відділом живопису, графіки й скульптури Державного музею українського образотворчого мистецтва. У 1946—1963 роках співпрацював із видавництвами «Мистецтво», «Радянська школа», Медвидав.
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Великій Житомирській, № 13, квартира № 4. Помер у Києві 1 грудня 1993 року.
Творчість Працював у галузях станкового живопису (у реалістичному стилі створював пейзажі, портрети, натюрморти), книжкової і промислової графіки (створював плакати, етикетки, кондитерські упаковки). Серед робіт:
плакати «Ручний м'яч» (1932); «Футбол» (1932); «Мотоциклетний спорт» (1932); «Жовтневий» (1932); «Залізничники» (1932); серії «Фізика» (1953—1957); «Астрономія» (1961—1963); панно «Всеобуч» (1941); «Фронт» (1941); «Тил» (1941); живопис «Після бою» (1941); «Микола Щорс створює загони» (1941, не збережено); «Народні месники» (1946); «У негоду» (1947); «Десант» (1948); «Гурзуфський пейзаж» (1948); «Листопадовий полудень у Гурзуфі» (1948); «Атакують (Футбол)» (1950); «Натюрморт» (1953); «Півонії» (1960-ті); «Київський пейзаж» (1960); «Майстер художнього слова Дмитро Журавльов» (1960); «Заочник» (1961); «Крізь шторм» (1961); оформлення книг «Від багаття до електрики» (1930); «Народні месники» (1945); «Атакують» (1949); ілюстрації та оформлення до книг «Мій син» Володимира Сосюри (1944); «Дорога на Дніпро» Андрія Трипільського (1944); «Переяславська ніч» Миколи Костомарова (1944); «Як гартувалася сталь» Миколи Островського (1946); «Вони воювали за Батьківщину» Михайла Шолохова (1946); «Гарячі почуття» Якова Баша (1947); «Супутники» Віри Панової (1948); «Селяни» Петра Рєзнікова (1950); збірка «У боротьбі за Жовтень» (1957). </div> Брав участь у республіканських виставках з 1927 року.
Окремі роботи зберігаються у Національному художньому музеї України.
Література Коротков Андрій Васильович // ;