Ва́цлав Пьотр Налко́вський (), псевдонім «Przewłocki», «Nerwowy» (19 листопада 1851, Новодвур (колишній Гарволінський повіт) — 29 січня 1911, Варшава) — польський географ, педагог, публіцист і громадський діяч. Творець теорії невизначеності польської території (). Батько Зоф'ї Налковської та Ганни Налковської.
Життєпис Він був єдиною дитиною Міхала Діонізія Яна Налковського та Целіни Налковської (до шлюбу Рудницька).
Дитинство провів на Люблінщині на орендованих фільварках в Новодвожі, Немяновицях та Вержховісках, а у 1862 році вони придбали власний невеликий маєток — Вротків (), поблизу Любліна.
У 1864 році його віддали до гімназії (середньої школи).
У другому класі, змушений важким матеріальним становищем сім'ї, давав приватні уроки молодшим друзям, заробляючи таким чином більше, ніж батько. Сім'я жила бідно, що сприяло тому, що молодий Вацлав часто страждав від слабкого здоров'я. Він тяжко хворів пневмонією, а серйозне захворювання очей загрожувало йому позбавити зору. Незважаючи на це, в кожному класі він отримував нагороди за досягнення.
На останньому курсі гімназії він написав статтю «Вплив географічного положення на характер націй, а отже, на їхню діяльність та розвиток освіти; або загалом на історію». Александер Шумовський познайомив Налковського з працями Ріттера та Кузена які стали основним джерелом роботи.
У 1871 році Налковські переїхали до Любліна, де батько Вацлава влаштувався писарем в Товаристві земельного кредиту (). 18 червня 1871 року закінчив гімназію із золотою медаллю і в тому ж році розпочав навчання на філософському факультеті Ягеллонського університету. Через тиждень після того, як він від'їхав на навчання, раптово померла його мати, а через два місяці — батько. Через брак коштів на дорогу Налковський не був присутній на похоронах батьків.
Освіта Під час навчання в Ягеллонському університеті (1871—1876) він відвідува математику, фізику, астрономію та ходив на заняття з астрономічної географії та картографії.
Восени 1873 року Налковський вступив, за рекомендацією друга, який тоді навчався в Санкт-Петербурзі, до Інституті Інженерів Шляхів Сполучення. Без стипендії та без роботи йому довелося через рік повернувся, щоб відновити навчання.
У 1875 році він створив підручник з фізичної географії (), який, однак, не був виданий через банкрутство видавництва. Частина рукопису також була втрачена і лише в 1901 році Налковський опублікував фрагмент вступу під назвою «Кілька слів про недоліки викладання географії в нашій країні» (}}.
У 1880 р. він переїхав до Варшави. 20 жовтня 1882 року Налковський отримав сертифікат, виданий куратором Варшавського навчального округу Олександром Апухтіним, який дозволяв йому приватно викладати географію в межах російського розділу. Відтоді й до самої смерті Налковський заробляв учителем географії, викладаюч її в жіночих пансіонах, на курсах і класах, а також у таємному Літаючиму університеті.
У 1885 р. він отримав щорічну стипендію Каси Мяновського, для подальшого навчання в Лейпцизькому університеті. Там він відвідував лекції з геології, етнології, психології, географії та інші. Налковський розглядав можливість здобуття докторського ступеня за темою «Географічні та етнографічні умови Східної Європи», однак фінансові обмеження завадили йому отримати ступінь.
У 1887 році Налковський написав статтю «Географічний простір історичної Польщі» () до «Географічного словника». Географ стверджував, що через відсутність чітких природних кордонів, Польща є «перехідною землею» () та наголосив на тому, що — це постійна загроза не лише існуванню держави, а й самої нації, a також сформулював історико-політичну та етнографічну концепції польської території. Його погляди зустріли різке заперечення в той час, проте залишилися відомими як «Теорія невизначеності території Польщі» чи «Теорія перехідного характеру польських земель» ()
Після повернення до Варшави продовжував викладати географію в жіночих пансіонах, на курсах і класах, а також у таємному Літаючиму університеті, а
У 1903 році Налковський здійснив, разом з Ігнацієм Радлінським (), подорож до Австрії, Швейцарії, Франції та Італії щоб ознайомитися з льодовиковими, вулканічними та карстовими явищами. Результатом цієї подорожі стала книга «Навколо Альп: Довільні нотатки та роздуми з блискавичної подорожі» (), де є 35 малюнків у тексті.
З 1905 р. Налковський викладав географію у Товаристві наукових курсів ().
Письменник, публіцист У 1880-ті роки Налковський також написав багато праць у галузі географії. Декотрі статті, стали надійним внеском у літературу з цього питання і часто служили як підручники протягом десятиліть (наприклад, «Gieografja Fizyczna»).
У 1895 році Вацлав Налковський, Цезарій Єллента та Марія Коморницька опубліковали «Форпости» () — один із найперших і найвизначніших маніфестів польського модернізму, що на той час розвивався переважно в межах руху «Молода Польща».
У 1886 році у статті «Наше крайознавство» він розрлянув три питання польської географії: Запропонува створення географічного товариства. Як ентузіаст географії Налковський наголошував на необхідності заснування Польського географічного товариства Критикував застарілі методи викладання сучасної географії Закликав до розвитку регіональних досліджень
У 1904 році Налковський та Анджей Свєнтоховський () створили найбільший донині польський атлас («Wielki atlas geograficzny»).
Вацлав Налковський також писав статті, рецензії та полеміку, які друкувалися, зокрема, в журналах «Głos», «Ateneum», «Przegląd Pedagogiczny», «Prawda» та «Niwa». Він торкався сучасних ідеологічних суперечок, таких як: права жінок, дарвінізм, клерикалізм, поступ-мракобісся, пролетаріят і Політична реакція.
Його полеміка з Сенкевичем відбувалася на сторінках журналів «Kurjer Warszawski» та «Głos», позаяк Налковський критично ставився до ідеології, викладеної в «Родині Поланецьких».
Загалом Налковський підготував понад 450 наукових і публіцистичних матеріялів.
Був членом Головної ради Товариства польської культури (), створеного 1906 року в Конґресовому королівстві.
Приватне життя і смерть
У 1881 році одружився з Анною Шафранек, з якою народилися три дочки: Целіна (померла в дитинстві), Зоф'я та Ганна. Сім'я Налковських жила у Варшаві. В 1895 році вони купили на виплат ділянку неродючої землі у Воломіні, на якій побудували дерев'яний будинок. Він служив їм як літня резиденція. Нині тут діє музей Вацлава та Зофії Налковських.
Вацлав Налковський помер від інсульту в 1911 році. Його похорон став вічем всієї прогресивної Варшави.
Покоїться на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (kw. 219-II-1). Його дочка, Ганна Налковська — авторка скульптури «Боєць» (1926) на пам'ятнику Налковському. На кам'яному п'єдесталі напис: «Дивлячись з високої точки спостереження еволюції в безкінечну безодню майбутнього, ми бачимо там не відчайдушний морок вічної смерті, а життєдайне сяйво вічного та постійно зростаючого життя». Пам'ятник відкрили до 15-ї річниці смерті географа завдяки зусиллям Польського географічного товариства.
Деякі публікації
Політична географія
«Polska. Obraz geograficzny Polski historyczne», 1887 (укр. «Польща. Географічний простір історичної Польщі) Стаття вважається ключовою в історії польської політичної географії та основою «Теорії невизначеності території Польщі»
Наукові публікації
«Zarys geografii powszechnej, rozumowej», 1887 (перший польський підручник, який не тільки описує, але й пояснює земні явища) «Zarys geografii powszechnej, poglądowej», 1895 «Wielki atlas geograficzny» (співавтор), 1895—1906 «Ziemia i człowiek. Szkice i studia geograficzne», 1901 «Gieografja Fizyczna», 1904 (протягом багатьох десятиліть це був єдиний сучасний підручник у цій галузі в Польщі, розроблений на вищому рівні) «Dookoła Alp», 1904 (книга, видана після його єдиної наукової поїздки за кордон) «Zarys metodyki geografii», 1908 «Gieografja Malownicza: z wrażeń podróżników» (), — це серія книг, яку редагував Вацлав Налковський, спрямована на географічну освіту шляхом стимулювання уяви та естетичних сприйняттів учнів. «Gieografja Malownicza 1. Australja (z Polinezja)», 1902 «Gieografja Malownicza 2. Ameryka Południowa», 1909 «Gieografja Malownicza 3. Ameryka Północna», 1909 «Gieografja Malownicza 4. Afryka», 1909 «Gieografja Malownicza 5. Azja», 1911 «Materjaly do Gieografji Ziem Dawnej Polski», 1913 «Metodyka do Gieografji», 1925 «Świat i Człowiek», 1908 «Zarys Gieografji Rozumowej (Gieologji)», 1907 «Zarys metodyki geografii», Видавництво M. Arcta, Познань, 1920
Публіцистика
«Szkice społeczne i literackie», 1876 «Nasze krajoznawstwo i środki jego podniesienia», (), 1886 «O geograficznych błędach, na których opierają się historiozoficzne poglądy profesora Duchińskiego» (), Варшава: Kowalewski, 1881 Атака того, що він називав «Духінство» (): географічну та антропологічну межу річки Дніпро. «Forpoczta», 1895 «Jednostka i ogół: szkice i liryki psycho-społeczne», Краків 1904 «Sienkiewicziana», 1904
Вшанування пам'яті
Надгробок Вацлава Налковського розташований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (секція 219, ряд 2). Його було відкрито 30 травня 1926 року. Постамент створила дочка Налковського, скульптор Ганна Налковська-Біцька. Там також спочивають Анна та Ганна Налковські, а також мати Анни, Антоніна Шафранек.
Будинок, у якому народився Налковський, не зберігся; на його місці зараз стоїть пам'ятник, присвячений пам'яті географа, створений Тадеушем Леськом.
Його дочка Зофія Налковська присвятила йому збірку спогадів «Мій батько» ().
У Любліні (район Вроткув) його ім'я вшановано в назві житлового кооперативу «Житловий кооператив Вацлава та Зофії Налковських» (), у назві житлового масиву «Житловий масив Налковських» () та вулиці Налковських.
Музей Зофії та Вацлава Налковських заснований у 1992 році та розташований в місті Воломін, Мазовецьке воєводство, на вул. Вацлава Налковського, 17. Збудований у 1895 році будинок розташований неподалік луки (лугу), яка дала назву будинку, та книзі Зофії Налковської 1925 року «Дом над луками» ().
У Воломіні — на вул. М. Сасіна 33 розташований ліцей ім. Вацлава Налковського.
У 2005 році комплекс загальноосвітніх шкіл у Новодворі було названо на честь Вацлава Налковського.
Джерела
Примітки
Див. також Теорія невизначеності польської території Історія польської географії