Варшава

Варша́ва (), офіційно столичне місто Варшава () — столиця Польщі з 1596, порт на річці Вісла, адміністративний центр Мазовецького воєводства. Місто є місцем розташування центральних органів влади Республіки Польща, іноземних місій, штаб-квартир значної кількості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Польщі.

Варшава з населенням жителів є найбільшим містом Польщі й утворює другу найбільшу агломерацію в країні (після Катовицької конурбації).

Розвинені машинобудування (автобудування, електротехнічне та ін.), металообробка і металургія, хімічна, парфумерна, поліграфічна, легка промисловість. Університет (1818). Національний музей (з музеєм Дуніковського), археологічний музей. «Театр Велькі», «Театр Польскі», «Театр народови» та ін. У місті щороку проходить міжнародний музичний фестиваль «Варшавська осінь» (з 1956).

Перші поселення на території сучасної Варшави відносять до X ст. Столиця Мазовецького князівства в 1413—1526 рр., а в 1596—1795 рр. — столиця Речі Посполитої, в 1807—1813 рр. — Варшавського герцогства, з 1815 р. — Королівства Польського (у складі Російської імперії). Після сильних руйнацій під час 2-ї світової війни відновлені: Старе місто, королівський замок XVI—XVII ст., багато костелів, палаци та парки; ансамбль Маршалковської вулиці (1960-ті рр.). Історичний центр Варшави належить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Етимологія За давнім польським правописом — Warszewa або Warszowa, означає «належить Варшу». Народна етимологія описує походження назви міста від імені рибалки Wars і його дружини Sawa. Фактично, Варш був дворянином у 12-му/13-му сторіччях, який володів селом, розміщеним по сусідству з сучасним Маріенштатом.

Офіційне міське ім'я повністю — Столичне Місто Варшава (). За латиною Варшава пишеться як Varsovia. Уродженець, або мешканець Варшави є Varsovian (Варшав'янин).

Географія

Розташування Варшава лежить на березі Вісли, в Мазовецькій низовині. Середня висота території міста — 100 метрів над рівнем моря, хоча є деякі пагорби (здебільшого штучні), розміщені в межах міста.

Адміністративний поділ

З 2002 року Варшава є гміною, що має статус міського повіту у Мазовецькому воєводстві. Місто ділиться на 18 районів (): Беляни (Bielany) Бемово (Bemowo) Бялоленка (Białołęka) Вавер (Wawer) Весола (Wesoła) Вілянув (Wilanów) Влохи (Włochy) Воля (Wola) Жолібож (Żoliborz) Мокотув (Mokotów) Охота (Ochota) Прага-Полуднє (Praga-Południe) Прага-Пулноц (Praga-Północ) Рембертув (Rembertów) Середмістя (Śródmieście) Таргувек (Targówek) Урсинув (Ursynów) Урсус (Ursus)

Клімат Клімат Варшави є вологий континентальний. Середня температура −2 °C у січні та 18 °C у липні. Температура, може досягати 30 °C влітку. Щорічні середні кількості опадів 680 мм, найбільш дощовий місяць — липень.

Історія

Першими укріпленими поселеннями на місці сьогоднішньої Варшави були Бродно (IX—X сторіччя) і Уяздув (XII—XIII сторіччя). Згодом Уяздув занепав і нове подібне поселення засновується на місці маленького рибальського села під назвою Варшава. На початку XIV сторіччя цей край переходить до князів Мазовецьких. З 1413 — столиця Мазовії. У 1526 припинила існування місцева княжа гілка, князівство було включене до складу Польського Королівства. У 1529 Варшава вперше стає місцем перебування Сейму, постійно — з 1569. У 1573 Варшава надає своє ім'я Варшавській Конфедерації (1573), формально встановивши релігійну свободу в Польсько-Литовській Державі.

Завдяки центральному розташуванню між столицями Речі Посполитої — Краковом і Вільном, Варшава стала столицею держави, водночас у 1596, король Сигізмунд ІІІ Ваза перемістив сюди суд із Кракова. Варшава була столицею Речі Посполитої до 1795, коли Прусське королівство її анексувало, і зробило столицею провінції Південна Пруссія. Звільнена наполеонівською армією в 1807, Варшава стала столицею новоствореного Варшавського герцогства. Внаслідок рішень Віденського конгресу у 1815 році Варшава стала столицею Королівства Польського, конституційної монархії під протекторатом Російської імперії. Варшавський Королівський Університет був заснований у 1816 році.

Після повторного порушення польської конституції Російською імперією, у 1830 вибухнуло Польське повстання. 1831 року повстання було придушене й автономія Царства Польського була обмежена. 27 лютого 1861 варшавський натовп, що протестував проти російської влади у Польщі, був розігнаний російськими солдатами. П'ять осіб було вбито. Підпільний Польський Національний Уряд проіснував у Варшаві протягом повстання у 1863—1864.

Під головуванням російського генерала Сократа Старинкевича (1875—1892), призначеного царем Олександром III у Варшаві проведено перший водогін і систему стічних вод, запроєктовані та побудовані англійським інженером Вільямом Ліндлеєм і його сином, Вільямом Гірлін Ліндлеєм, а також були проведенні розширення і модернізація трамваю, вуличного освітлення і газового заводу.

Варшава стала столицею незалежної Польщі в 1918. В ході Польсько-радянської війни у 1920, під час Варшавської битви, на східних околицях міста, столиця була успішно захищена, а Червона армія зазнала поразки.

Протягом Другої Світової війни центральна Польща, зокрема Варшава, були під владою Генеральної губернії, нацистської колоніальної адміністрації. Всі заклади вищої освіти були закриті і все єврейське населення Варшави — декілька сотень тисяч, приблизно 30 % населення міста — відпроваджене у Варшавське Гетто. 19 квітня 1943 надійшов наказ знищити гетто (це була частина Гітлерівського «остаточного вирішення єврейського питання»). Євреї розпочали повстання, яке тривало майже місяць. Коли воно зазнало поразки, майже всіх уцілілих знищили, лише деякі змогли втекти чи сховатись.

У липні 1944 Червона армія увійшла глибоко на польську територію, переслідуючи німців на Варшавському напрямку. Знаючи, що Сталін був вороже налаштований до ідеї незалежної Польщі, Польський уряд у вигнанні що знаходився у Лондоні, віддав наказ підпільній Армії Крайовій (AK) визволити Варшаву від нацистів якраз перед приходом Червоної армії. І 1 серпня 1944, коли Радянська армія швидко наближалася до міста, Армія Крайова та цивільне населення розпочало Варшавське повстання, яке тривало 63 дні, але зрештою завершилося капітуляцією.

Полонених повстанців відконвоювали в табори полонених у Німеччині, а цивільне населення депортували. Гітлер, нехтуючи узгодженими умовами капітуляції, наказав повністю зруйнувати місто, бібліотеки та музеї вивезти до Німеччини або спалити. Близько 85 % міста було знищено, зокрема історичне Старе місто та Королівський замок.

Після Другої світової війни з 260 кам'яниць Старого міста Варшави уціліло лише 6, весь район був зруйнований у понад 90 відсотках. Були сумніви, чи варто відбудовувати цей район. Проте, через 4 роки після війни розпочалося впорядкування знищених будинків під спорудження нових. Старе місто відбудували майже з нуля. Будівлі споруджували від фундаментів громадяни на суботниках. Перший етап відбудови Старого міста закінчився 22 липня 1953 року — був готовим Ринок і частина вулиць.

Після війни було багато зроблено для відбудови Варшави. Місто відновило свою роль столиці, центру політичного й економічного життя. Під керівництвом архітектора й реставратора Яна Захватовича багато історичних вулиць, будинків і храмів були відновлені у їхньому довоєнному вигляді. 1980 року історичне Старе Місто Варшави внесли до Світової спадщини ЮНЕСКО.

1995 року за часів мера Марціна Свенчицького було відкрито Варшавський метрополітен, друга лінія була відкрита у березні 2015 року. Зі вступом Польщі до Європейського Союзу у 2004 році Варшава пережила найбільший економічний бум в історії. Відкриття матчу Євро-2012 відбулося у Варшаві, де Польща з Грецією зіграла внічию 1:1. У 2013 році у Варшаві відбулася Конференція ООН з питань зміни клімату, та у 2016 році саміт НАТО.

Демографія Варшава історично була містом внутрішньої та іноземної імміграції, особливо зі Східної Європи. Протягом майже 300 років місто було відоме як «Новий Париж». Етнічно це було найрізноманітніше місто в Польщі, до 20 % з його населення складали євреї, німці тощо II Світова війна змінила етнічну картину міста кардинально, Варшава стала практично моноетнічною. Основою сучасної демографічної структури польської столиці є внутрішня міграції та урбанізація.

1700: 30,000 1792: 120,000 1800: 63,400 1830: 139,700 1850: 163,600 1882: 383,000 1900: 686,000 1925: 1,003,000 1939: 1,300,000 1945: 422,000 (вересень) 1950: 803,800 1960: 1,136,000 1970: 1,315,600 1980: 1,596,100 1990: 1,655,700 2000: 1,672,400 2002: 1,688,200 2006: 1,702,100 2007: 1,706,600 2008: 1,709,800 2009: 1,714,400 2010: 1,700,100 2011: 1,708,500 2012: 1,715,500 2013: 1,724,400 2014: 1,735,400 2015: 1,744, 351 2016: 1,753,977 2017: 1,764,615 2018: 1,777,972

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Уряд

Місцевий уряд Законодавча влада у Варшаві належить однопалатній Варшавській міській раді (Rada Miasta), яка налічує 60 депутатів. Члени Ради обираються безпосередньо кожні п'ять років (з 2018 року). Як і більшість законодавчих органів, міська рада поділяється на комітети, які здійснюють нагляд за різними функціями міської влади. Законопроєкти, прийняті простою більшістю голосів, надсилаються меру (президенту Варшави), який може підписати їх як закон. Якщо мер накладає вето на законопроєкт, рада має 30 днів, щоб подолати вето більшістю у дві третини голосів.

Кожен із 18 окремих районів міста має власну раду (Rada dzielnicy). Їхні обов'язки зосереджені на допомозі Президенту та міськраді, а також нагляд за різними комунальними підприємствами, міським майном та школами. Голова кожної з районних рад іменується мером (Burmistrz) і обирається місцевою радою з кандидатів, запропонованих президентом Варшави.

Президент Варшави

Мер Варшави називається Президентом. Президентом Варшави є Рафал Тшасковський. Першим президентом, обраним за цими правилами, був Лех Качинський. Коли його було обрано президентом Польської Республіки (грудень 2005 р.), за день до вступу на посаду подав у відставку з поста мера.

Інші установи Варшава, як столиця країни, є місцем розташування більшості центральних національних органів влади, міністерств, відомств і центральних установ.

Тут також знаходиться агентство Frontex, відповідальне за безпеку зовнішніх кордонів Європейського Союзу, Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), агентство ОБСЄ, а також дипломатичні та консульські представництва.

Економіка Доля Варшави в економіці Польщі становить 15 % ВВП. Безробіття — 1,8 % (2008).

У Варшаві загалом нараховується 504 940 суб'єктів національної економіки (реєстр REGON, квітень 2022 року), у тому числі кілька сотень великих, у яких працює щонайменше 250 осіб. З них аж 214 заявляють, що їхня штатна чисельність перевищує 999 працівників. Майже 40 % з них у Варшаві належать лише до двох сфер економіки: торгівлі та ремонту транспортних засобів та професійної, наукової чи технічної діяльності. Кожне десяте столичне підприємство займається інформацією та зв'язком. До компаній, які наймають найбільшу кількість працівників у Варшаві, належать, наприклад, Poczta Polska, PGE Polska Grupa Energetyczna SA, PKP Polskie Linie Kolejowe, Orange Polska та Asseco Poland.

У Варшаві є виробничі підприємства, що належать, зокрема, таким компаніям: Procter & Gamble, ArcelorMittal, Lotte Wedel, Polska Wytwórnia Papierów Wartościowych, Polfa Tarchomin, Polpharma, Servier (Anpharm), Agora, Coca-Cola, Grupa Powen–Wafapomp, Fabryka Obrabiarek Precision Avia, Smurfit Kappa, Novartis та Есілор. У місті діє підзона Лодзінської спеціальної економічної зони (Łódzka Specjalna Strefa Ekonomiczna).

Центри досліджень і розробок розташовані у Варшаві: Samsung, General Electric (Engineering Design Center — спільно з Інститутом авіації) і Google. У столиці є центри BPO та ITO, а також центри обслуговування, напр. Accenture, Avon, BNP Paribas, Colgate-Palmolive, Citibank, Mars, JPMorgan Chase і Hoffmann-La Roche.