Чарльз Грін (; 31 січня 1785, Лондон — 26 березня 1870, Лондон) — відомий англійський аеронавт XIX століття. Професійно займався польотами на повітряних кулях. В період з 1821 по 1852 роки здійснив понад 500 успішних польотів і став першим в світі кому підкорилось це досягненняЗ книги J.E.Hodgson «The History Of Aeronautics In Great Britain» (1924), с. 241—262. У 1836 році, спільно з Томасом Монком Мейсоном та Робертом Холлондом, здійснив рекордний нічний переліт повітряної кулі на 480 миль (772 км) із англійського Лондона до Вайльбурга в герцогстві Нассау (Німеччина). На той момент це був новий світовий рекорд за відстанню польоту на повітряній куліСписок найвідоміших польотів створений FAI (Federation Aeronautique Internacionale) З книги William H. Longyard «Who's who in aviation history : 500 biographies» (1994), с. 82. Першим успішно застосував світильний газ, як альтернативу водню для наповнення оболонки повітряної кулі. Винайшов гайдроп — спеціальний канат з великою вагою, який дозволяв керувати повітряною кулею під час її приземлення. Британське товариство «British Balloon and Airship Club» (BBAC) заснувало трофей імені Чарльза Гріна Салвера («Charles Green Salver»), який вручають за виняткові льотні досягнення або внесок у розвиток польотів на повітряних кулях. Серед інших, цим трофеєм були нагороджені Бертран Піккар і Браян Джонс за їхній навколосвітній політ здійснений у 1999 роціЗ сайту «British Balloon and Airship Club» (BBAC).

Життєпис

Дитинство і юність Чарльз Грін народився 31 січня 1785 року у Лондоні, Велика Британія. Про його дитинство і юність відомо небагато. Він жив в центральному районі Лондона Clerkenwell у будинку № 92 на вулиці Goswell Road. Його батько Томас Грін (1762—1850) був місцевим фермером і садівником. Він займався вирощуванням та продажем фруктів й овочів. Після навчання в школі Чарльз Грін приєднався до справи свого батька і декілька років допомагав йому в їхній сімейній крамниці. Згодом він захопися аеронавтикою і вирішив стати пілотом повітряної кулі.

Польоти на повітряних кулях

Перші польоти Вперше з аеронавтикою Чарльз Грін познайомився коли експериментував з світильним газом, який якраз почали використовувати в нічних ліхтарях Лондона для освітлення вулиць. Провівши власні експерименти з кількома маленькими повітряними кульками наповненими світильним газом, молодий Чарльз Грін зрозумів, що ним можна наповнювати оболонку повітряної кулі і він буде значно дешевшим замінником для водню, яким зазвичай користувались всі аеронавти Британії. В 1821 році Грін збудував свою першу повітряну кулю, оболонка якої мала діаметр 31 фут і об'єм 100 тис. галонів. Свій перший показовий політ на цій кулі він планував здійснити 18 липня 1921 року з парку «Belvidere Gardens», а глядачами на ньому мали стати відомі місцеві науковці, члени парламенту та представники компанії «Gas-Light Company», яка займалась виробництвом світильного газу. Проте, з невідомих причин, цей політ так і не відбувся. Натомість, місцеві члени уряду запропонували Чарльзу Гріну здійснити політ на святкуванні з нагоди коронації нового короля, яка якраз мала відбутися в Лондоні.

Перший політ Чарльза Гріна одразу став відомим на всю Британію і Європу. Він здійснив його 19 липня 1821 року в день коронації короля Георга IV. Чарльз летів на власній повітряній кулі, оболонку якої вперше в світі наповнили світильним газом, а не воднем. Куля стартувала в лондонському Грін-парку. Спершу політ був доволі успішним, проте пролітаючи над Темзою, куля опустилась занадто низько і у Гріна виникли проблеми коли вона майже опустилась у воду. Чарльза врятували місцеві моряки з пропливаючого повз корабля. Капітан корабля Френсіс Чізмен побачивши що Грін потрапив у біду, наказав бушпритом пробити шовкову оболонку кулі, щоб випустити з неї рештки світильного газу і дозволити їй успішно приземлитись біля судна. Хоч цей перший політ Чарльза Гріна й завершився не надто вдало, він не злякався і продовжив здійснювати нові польотиЗ статті Mike Paterson «The Holloway Aeronauts» (8 лютого 2023 р.) .

Свій другий політ Чарльз Грін здійснив на початку серпня 1821 року. Він злетів з парку «Belvidere Gardens» в Лондоні і через 20 хвилин успішно приземлився біля містечка Баркінг (Barking), яке сьогодні є одним із районів Лондона. Після приземлення він одразу повідомив про свій успішний політ дружині, відправивши їй листа якого доставив спеціально навчений поштовий голуб.

Третій політ Чарльза Гріна був здійснений у жовтні 1821 року в Брайтоні. Він ледь не завершився трагедією, коли його повітряну кулю віднесло в море і вона впала у воду приблизно за 4 милі від берега. Проте, Гріна знову врятували моряки, які пропливали повз місце падіння на своєму пакетботі.

У липні 1822 року Грін знову потрапив в серйозну аварію здійснюючи політ в містечку Челтнем. В цьому польоті його супроводжував містер Гріффіт (Griffith) журналіст місцевої газети «Cheltenham Chronicle». Одразу після старту кулі, пролетівши лише 8 миль Грін помітив, що хтось з глядачів перерізав одну з мотузок, якими корзина кулі кріпилась до її оболонки. Це було дуже небезпечно, тому він одразу вирішив здійснити аварійне приземлення на найближчі поля. Під час дуже швидкого спуску, куля з великою силою впала на землю і її ще кілька хвилин тягнуло по полях і чагарниках поки не закинуло на велике дерево, гострі гілки якого одразу прорвали її оболонку і випустили газ із неї. В результаті такого небезпечного приземлення, Чарльз Грін і його супутник містер Гріффіт отримали значні травми. Можливо, саме ця невдача і вплинула на подальшу кар'єру Гріна, адже наступні кілька місяців, аж до 1823 року, він взагалі не здійснював нові польоти.

Двісті показових польотів (1821—1835 рр.)

Після невеликої перерви Чарльз Грін повернувся до своїх польотів на повітряних кулях влітку 1823 року. 13 червня він здійснив новий політ в Оксфорді. Його супутником під час нього став містер Ісаак Спарроу (Isaac Sparrow), власник невеликої місцевої крамниці виробів із заліза. Він заплатив за можливість взяти участь в польоті 50 фунтів стерлінгів. Під час злету корзина повітряної кулі випадково зачіпила один з димарів високої газової труби що розташовувалась поруч, проте Грін вирішив продовжити політ. В результаті, куля змогла пролетіти до містечка Хенлі (Henley-on-Thames) і приземлилась на одному з місцевих полів. Приземлення знову було жорстким, кулю протягнуло по полю до найближчих дерев, а містер Спарроу під час нього, випав із корзини і отримав незначні травми. Проте, він залишився задоволеним та враженим від здійсненого польоту і згодом випустив й продавав в своїй крамниці спеціальні пам'ятні медалі присвячені цій подіїІнформація про пам'ятну медаль «Isaac Earlysman Sparrow token», яка зберігається в колекції музею «Science Museum Group» .

Після 1823 року популярність польотів Чарльза Гріна і його особиста репутація як професійного пілота повітряної кулі значно зросли і його стали частіше запрошувати здійснювати польоти в різних куточках Британії. Він майже ніколи не відмовлявся і таким чином, до липня 1835 року, зміг здійснити свої перші двісті успішних показових польотів. Більшість з цих польотів супроводжувались потужною рекламною компанією, для залучення більшої кількості глядачів. Зокрема, практично для кожного свого польоту Чарльз Грін випускав пам'ятний рекламний плакат, який друкували в місцевих газетах і таким чином закликали глядачів відвідати подію. Майже всі польоти були виконані Чарльзом Гріном вдень і більшість з них тривала не більше години. За цей час повітряна куля встигала подолати відстань близьку до 25-35 миль.

В квітні 1826 року Чарльз Грін здійснив свій ювілейний 50 політ, стартувавши біля відомої лондонської таверни «Golden Eagle» в районі Mile End. В липні того ж 1826 року він здійснив свій перший успішний нічний політ на повітряній кулі, яка стартувала з парку Воксгол-Ґарденз. До Чарльза Гріна, такі нічні польоти змогли здійснити лише кілька аеронавтів, зокрема Андре Жак Гарнерен, який у 1807 році ймовірно здійснив перший нічний політ повітряної кулі в світі.

Чимало показових польотів Чарльза Гріна, завдяки його винахідливості і таланту перетворювались на справжні шоу. Так, 29 липня 1828 року він здійснив незвичайний політ біля лондонської таверни «Golden Eagle», коли злетів сидячи верхи на маленькому поні. Для цього, до повітряної кулі Гріна замість гондоли прикріпили невелику дерев'яну платформу, на яку й поставили поні. Сам аеронавт всівся верхи на нього і після старту кулі контролював його стан й слідкував, щоб цей маленький кінь не впав з платформи. Цей політ привернув увагу глядачів і згодом, такі польоти сидячи верхи на коні стали популярними на ярмарках і виставках Британії. Взагалі, ідея польотів сидячи верхи на тваринах була не новою, адже трохи раніше, подібні польоти вже виконував відомий французький аеронавт П'єр Тесту-Бріссі.

1 серпня 1831 року Чарльз Грін виконав показовий політ повітряної кулі під час урочистого відкриття нового Лондонського мосту. За цим польотом спостерігало чимало глядачів, зокрема й британський король Вільгельм IV та королева Аделаїда. Цей відомий політ Чарльза Гріна часто використовували для своїх малюнків різні британські та європейські художники. Зокрема, його зобразив в одній із своїх книг відомий французький літограф Шарль Мотте (Charles Motte). Також, подібний малюнок був опублікований Робертом Хавеллом (Robert Havell) і сьогодні зберігається в колекції Британського музеюІнформація про картину «The Opening of New London Bridge by their most Gracious Majesties William the 4th & Queen Adelaide», яка зберігається в колекції «The British Museum» .

У вересні 1835 року Чарльз Грін вперше здійснив один із найдовших своїх польотів. Він стартував з лондонського парку Воксгол-Ґарденз, а в польоті його супроводжував містер Батлер (Butler), місцевий лікар і хірург. Після короткого приземлення в районі Волтемстоу містер Батлер (Butler) вийшов з гондоли повітряної кулі, а сам Чарльз Грін вирішив продовжити свій політ. Він летів всю ніч і здійснив своє друге коротке приземлення біля містечка Доунхем (Downham) в графстві Норфолк. Тут він швидко поснідав і знову піднявся в повітря. Долетівши до містечка Кінгс-Лінн він успішно приземлився і завершив свій політ подолавши за тринадцять годин відстань в 180 миль.

Ще один відомий показовий політ Чарльза Гріна відбувся 26 травня 1835 року в парку «Surrey Zoological Gardens». Під час нього Чарльз взяв в гондолу маленьку мавпу, яку називали Якопо (Jacopo). Він прив'язав її до невеликого парашута і піднявшись на значну висоту викинув її та парашут з повітряної кулі. Як свідчили новини в місцевих газетах, які пізніше описували цю подію, мавпа Якопо успішно приземлилась на землю і експеримент Гріна з його парашутом пройшов доволі вдалоЗ статті «Balloon pioneer Charles Green and the parachuting monkey» .

20 липня 1835 року Чарльз Грін здійснив свій ювілейний двохсотий політ. Політ відбувався в графстві Суррей у місцевому парку «Surrey Zoological Gardens». Грін не робив з цієї події якесь особливе святкування, а просто через кілька днів, 22 липня 1835 року здійснив з того ж місця свій наступний 201 політ і продовжив свою успішну кар'єру аеронавта.

Нова повітряна куля