Гемлінський університет () — приватний університет у Сент-Полі, Міннесота, США. Заснований у 1854 році, Гемлін є найстарішим університетом у Міннесоті, першим університетом спільного навчання для чоловіків та жінок в Міннесоті та одним із п'яти Асоційованих коледжів міст-побратимів. Університет названий на честь єпископа Леонідаса Лента Гемліна з Об'єднаної методистської церкви. Станом на осінь 2022 року в Гемлінському університеті було 1782 студентів бакалаврату.
Історія
Розташування у Ред-Вінзі (1854—1869) Гемлінський університет був названий на честь Леонідаса Лента Гемліна, єпископа методистської єпископальної церкви, чия зацікавленість фронтиром спонукала його пожертвувати 25 000 доларів на будівництво вищого навчального закладу на території тогочасної Міннесоти. Сьогодні на території студмістечка стоїть виконана покійним професором мистецтва Майклом Прайсом статуя єпископа Гемліна. Заснований як заклад спільного навчання для жінок і чоловіків, Гемлінський університет був одним із перших університетів спільного навчання в Сполучених Штатах. Спочатку університет знаходився у місті Ред-Вінґ, Міннесота. Університетська хартія, отримана в 1854 році, передбачала, що університет повинен був розташовуватись «десь на Міссісіпі між Сент-Полом і озером Пепін». Місто Ред-Вінґ зобов'язалось виділити близько 10 000 доларів США на зведення університетської будівлі та університетський бюджет, а також пожертвувало ділянку землі на схилі пагорба з видом на річку Міссісіпі.
Перші заняття в Гемлінському університеті проводилися в приміщеннях, розташованих на другому поверсі сільського універсального магазину, поки тривало будівництво університетської будівлі. Студенти почали навчання в ред-вінзькій будівлі в січні 1856 року. Первісна будівля містила каплицю, аудиторії, шкільну кімнату, бібліотеку, лабораторію, читальні та гуртожитки. У перший рік функціонування університету до нього були зараховані 73 студенти. У каталозі вони вказані окремо як «Леді та Джентльмени», але більшість із них були дітьми чи підлітками. Всі були зараховані або на початкове, або на підготовче відділення. Не було колегіального поділу — на фронтирі ще не було студентів, готових до коледжу. Вартість навчання коливалася від $4,00 до $6,66 за семестр.
З початком громадянської війни в США кількість студентів впала з 60 до 16 за один рік. В 1862 році не було випускників. Із записів випливає, що 119 чоловіків з Гемлінського університету служили в Армії Союзу під час війни. В 1869 році університет зачинився. Перша будівля у Ред-Вінзі була демонтована в 1872 році.
Студмістечко в Сент-Полі (1880—1914) Очікувалося, що протягом двох років після зачинення Гемлінський університет знову розпочне свою роботу на новому місці. Однак у відновленні роботи відбулась затримка через нерішучість у виборі нового місця. Зрештою було обрано ділянку площею 31 гектар в сент-полській прерії між центрами Міннеаполісу та Сент-Полу.
Будівництво почалося в 1873 році, але воно неодноразово відкладалось через економічну кризу. Юніверсіті-хол, будівництво якого було розпочато в 1873 році, будувався частинами та був завершений влітку 1880 року.
7 лютого 1883 року будівля Юніверсіті-хол, якій не виповнилося й двох років, згоріла дотла.St. Paul Daily Globe, February 8, 1883 Щоб замінити будівлю, були підготовлені плани нової університетської будівлі. Через одинадцять місяців було завершено будівництво нової будівлі Олд-Мейн.
В 1882 році був відкритий Лейдіз-хол — будівля, де навчались жінки.The Minnesota Methodist and Hamline Review, I (June 1882) В 1887 році було завершено будівництво Сайенс-холу, в 1907 — бібліотеки Карнегі, в 1909 — нового спортзалу.
Перша світова війна та повоєнні роки (1915—1929) Коли у квітні 1917 року почалася Перша світова війна, весняні розклади тренувань з легкої атлетики та бейсболу були скасовані, оскільки зарахування на військову службу та проходження офіцерських курсів спорожнили команди. Гемлінський університет був призначений одним із 38 коледжів у країні, щоб забезпечувати чоловіків для роботи швидкої допомоги у Франції. Двадцять шість чоловіків були відібрані до підрозділу та служили у Франції у 28-й дивізії французької армії.Osborn L., Henry Hamline University in the World War Робота швидкої допомоги під час Першої світової війни була пов'язана з великою особистою небезпекою та потребувала великого досвіду, щоб залишитися в живих. У бою загинули троє колишніх студентів Гемлінського університету: Волліс Ремстед, Ґлен Дональдсон і Волтер Ґеммєл. Однією з найбільш відомих подій, у яких брав участь підрозділ швидкої допомоги Гемлінського університету, також відомий як Підрозділ 568, були бої на території Мез-Аргон, які тривали 47 днів. Під час війни в Підрозділі 568 зберігся прапор, який студенти з Гемлінського університету пошили для себе перед навчанням. Наприкінці війни Підрозділ 568 отримав Воєнний Хрест від французького уряду за свою службу. Восени 1918 року в Гемлінському університеті було створено підрозділ Студентського армійського навчального корпусу, і майже кожен студент став військовослужбовцем. Будівля Сайенс-хол використовувалась для військових цілей, підвал став їдальнею та музеєм, а кілька аудиторій були переобладнані на приміщення для інструктажу і спальні кімнати.
Велика депресія та Друга світова війна (1930—1945)
Цінувались будь-які вакансії, а найбільше цінувалися роботи із забезпеченням житлом та/або харчуванням в університетській будівлі Манор-хол та в чайній Quality Tea Room на Снеллінг-авеню. Також найбільшим попитом користувалися підробітки та кімнати для жінок у приватних будинках. Тим часом частина коштів коледжу, вкладених у сільськогосподарські угіддя, стала непродуктивною, а дохід університету впав після скорочення плати за навчання. Усе це призвело до щорічного дефіциту та значного скорочення зарплат викладачів. Лише в 1935 році Гемлінський університет почав оговтуватися від кризи. Протягом воєнних років кількість студентів у Гемлінському університеті перевищувала 600, за винятком 1943 та 1944 років. Хоча кількість студентів-чоловіків зменшилася, коли чоловіки вступили до збройних сил, кількість студенток збільшилася, коли прибули студентки, що навчались сестринській справі.
У 1940 році Гемлінський університет і методистська лікарня Есбері відкрили в Міннеаполісі медсестринську школу Гемлін-Есбері, яка пропонувала п'ятирічну програму навчання для отримання ступеню бакалавра наук у галузі сестринської справи. Також пропонувалась трирічна програма для отримання диплома медсестри. У 1949 році школа медсестер Маундс-Мідуей приєдналася до школи Гемлін-Есбері, і нещодавно розширений заклад отримав назву Медсестринської школи Гемлінського університету.
Після Другої світової війни (1946—1966) Згідно із Законом про реінтеграцію військовослужбовців 1944 року до Гемлінського університету вступило або повернулось на навчання багато ветеранів. Вступники-ветерани розпочали навчання восени 1946 року, коли кількість заяв на навчання уперше перевищила 1000. Зарахування досягло нового максимуму в 1949 році, коли було 1452 студенти, у тому числі 289 у Медсестринській школі. Медсестринська школа, яка була невід'ємною частиною Гемлінського університету з 1940 року і отримала широке визнання завдяки досконалості своєї програми, припинила своє існування в 1962 році після рішення зосередити ресурси та персонал на гуманітарних навчальних програмах. Останній клас у трирічній програмі випустився у 1960 році, а останній клас у програмі отримання ступеня випустився у 1962 році. Загалом 447 жінок закінчили програму з отриманням ступеню, а 758 жінок закінчили трирічну програму.
Після Другої світової війни було побудовано два нових гуртожитки — Дрю-Резіденс для чоловіків і Сорін-хол для жінок. У 1950 році було завершено будівництво нового центру образотворчого мистецтва, а в 1952 році було завершено будівлю Дрю-хол-оф-сайенс. Старий науковий корпус перейшов під управління кафедри соціальних наук та інших кафедр і був перейменований на Сошиал-сайенс-хол. У 1963 році було завершено будівництво студентського центру AG Bush, який став соціальним, розважальним і культурним центром студмістечка. Протягом цього періоду будівлі збільшувалися або реконструювалися, щоб йти в ногу з новими потребами та стандартами.
Між 1953 і 1966 роками викладачі отримали гранти на загальну суму понад 600 000 доларів на освітні та дослідницькі програми.
Нові наукові видання (1966—1987) У травні 1970 року Гемлінський університет заклав початок Меморіальній бібліотеці Буша вартістю 2,6 мільйона доларів. Бібліотека, що являє собою триповерхову будівля площею 7730 квадратних метрів, що містить близько 240 000 томів, була відкрита восени 1971 року. Навчальний центр випускників імені Пола Ґідденса, пов'язаний з бібліотекою Карнегі та названий на честь колишнього президента університету, відкрився в жовтні 1972 року. Зараз в центрі розміщуються кафедри соціальних і гуманітарних наук, кафедра педагогіки, а також аудиторії, навчальні зони та лабораторії. Після відкриття Центру образотворчого мистецтва імені Чарльза М. Дрю в 1950 році Гемлінський університет почав поступово набувати постійну колекцію мистецтва. До 2003 року постійна колекція налічувала понад 600 оригінальних творів.
Нове будівництво та відкриття (1988—2003) У жовтні 1989 року відкрився музичний зал Сандін-М'юзік-хол вартістю 1,3 мільйона доларів. Науковий центр Орєма Роббінса був відкритий 9 травня 1991 року і став домом для біологічного, хімічного та фізичного факультетів. Будівлю Олд-Мейн, пам'ятку студмістечка, було внесено до Національного реєстру історичних місць; Будівлю ремонтували двічі: влітку 1978 року і знову після пожежі 2 вересня 1985 року, яка завдала шкоди на 10 000 доларів. У жовтні 1990 року робітники почали реконструкцію вартістю 290 000 доларів. Вони демонтували та перебудували секцію вежі висотою 7,3 метра, покрили 106-річну будівлю новим бетонним ґонтом та встановили на вежі чотиристоронній годинник. У 1993 році до вежі додали електричні куранти, які можуть дзвонити в дзвін і грати обрану музику.
27 вересня 1996 року розпочалось будівництво Центра права та вищої освіти/Конференц-центру вартістю 5,6 мільйони доларів та площею 4100 квадратних метрів. 2 вересня 1998 року розпочалось будівництво студентського житлового комплексу вартістю 7,7 мільйони доларів для 142 аспірантів і студентів-юристів. Будівництво було завершено у 2000 році перед початком осіннього семестру.
Після чотирьох років планування 18 жовтня 1996 року відбулись перші кроки для зведення спортивно-рекреаційного та оздоровчого комплексу Lloyd WD Walker Fieldhouse вартістю 8,5 мільйона доларів, хоча будівництво розпочалося лише наступної весни. Зведену будівлю відкрили 10 вересня 1998 року. У 2003 році був побудований Klas Center, сучасний багатоцільовий комплекс вартістю 7,1 мільйона доларів, який включає футбольне поле та доріжку, замість застарілого комплексу Norton Field.
Влітку 1996 року на території первісного студмістечка в Ред-Вінзі розпочались археологічні розкопки під керівництвом Джона МакКарті з Інституту археології Міннесоти та професора антропології Скіпа Мессенджера почалися. Триповерхова цегляна будівля, побудована в 1855 році і відкрита вчасно для початку занять у січні 1856 року, була закрита в 1869 році і була знесена в 1871 році. Оскільки з тих часів існує небагато записів, точне розташування та розміри початкової будівлі були невідомі до археологічних розкопок. Розкопки показали, що фундамент оригінальної будівлі був недостатнім для її розмірів, що призвело до припущень, що структурні проблеми могли сприяти закриттю будівлі та остаточному знесенню.
Сперечання в 21 столітті