Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова  (до 2013 р. — Харківська національна академія міського господарства) — державний заклад вищої освіти IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України, розташований у Харкові. Заснований у 1922 році, університет є найстарішим в Україні освітнім закладом галузевого спрямування, що готує фахівців з усього комплексу спеціальностей для забезпечення технічної, економічної і соціальної сфер життєдіяльності сучасних міст та їх сталого розвитку.

Історія Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова веде свою історію від 1922 року, коли в Харкові було створено Всеукраїнський технікум комунального господарства (ВТКГ) — перший в Україні та СРСР заклад вищої освіти галузевого спрямування з підготовки фахівців комунального господарства. Спочатку підготовка спеціалістів здійснювалась на трьох факультетах: фінансово-економічному (комунальне управління), промисловому (комунальні підприємства) та житлово-будівельному. У 1924 році технікум було реорганізовано, а його слухачів переведено до Вечірнього робочого технікуму народного господарства (ВРТНГ), у складі якого відкрито факультет комунального господарства.

У 1929 році технікум приєднали до Харківського інституту народного господарства на правах окремого вечірнього факультету без зміни його цільового призначення. У 1930 році на базі цього факультету створено Харківський інститут комунального господарства (ХІКГ), який став окремим профільним вишем. У 1935 році ХІКГ очолив керівництво Технікумом зеленого будівництва (ТЗБ), а згодом об'єднання отримало назву Харківський учбовий комбінат комунального господарства (ХУККГ). У 1938 році у складі ХУККГ Харківський інститут комунального господарства (ХІКГ) став називатися Харківський інститут комунального будівництва (ХІКБ), з 1939 року — Харківський інститут інженерів комунального будівництва (ХІІКБ). Після ліквідації ХУККГ у 1941 році Харківський інститут інженерів комунального будівництва та Технікум зеленого будівництва знову було виділено в окремі освітні заклади.

Під час Другої світової війни Харківський інститут інженерів комунального будівництва було евакуйовано спочатку до м. Адлера, у радгосп «Південні культури», потім — до м. Фрунзе (нині — Бішкек, Киргизстан). Попри складні умови воєнного часу, освітній процес і науково-дослідна робота не припинялися: у цей період було відкрито нові факультети — будівельний, сантехнічний і міських шляхів сполучення; до складу інституту приєдналися студенти Одеського комунального інституту. Навесні 1942 року в Адлері відбувся випуск спеціалістів-архітекторів, а після чергової евакуації у Фрунзе продовжився набір студентів. Колектив інституту брав участь у громадських роботах — збиранні врожаю, будівництві об'єктів господарського призначення, водночас забезпечуючи підготовку нових фахівців: за цей час дипломи отримали 93 інженери. Після визволення Харкова у 1943 році інститут повернувся до міста, де розпочалася відбудова зруйнованої матеріальної бази і відновлення освітнього процесу.

У 1989 році інститут отримав назву Харківський інститут інженерів міського господарства (ХІІМГ), що відображало розширення напрямів підготовки фахівців. У 1993 році ЗВО здобув IV рівень акредитації з правом підготовки спеціалістів за освітньо-кваліфікаційними рівнями — бакалавр, спеціаліст, магістр. У 1994 році постановою Кабінету Міністрів України заклад був перетворений на Харківську державну академію міського господарства (ХДАМГ). У 1995 році в академії відкрито спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій (економічні науки). У 1997 році до її складу як структурні підрозділи увійшли Харківський житлово-комунальний технікум (нині — Житлово-комунальний фаховий коледж ХНУМГ ім. О. М. Бекетова) і Харківський електромеханічний технікум (нині — Електромеханічний фаховий коледж ХНУМГ ім. О. М. Бекетова).

Враховуючи вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, у 2003 році академії надано статус національної — Харківська національна академія міського господарства (ХНАМГ). У 2004 році при закладі вперше відкрито спеціалізовану вчену раду із захисту докторських дисертацій (економічні науки). У 2008 році академія підписала Будапештську ініціативу «Відкритий доступ» і стала її 436-ю організацією-учасницею.

У 2013 році ХНАМГ реорганізовано в Харківський національний університет міського господарства. Того ж року університету присвоєно ім'я видатного архітектора й педагога Олексія Миколайовича Бекетова. У 2016 році на території закладу відбулося урочисте відкриття пам'ятника О. М. Бекетову.

З 1 січня 2023 року Харківський національний університет будівництва та архітектури (ХНУБА) входить до складу ХНУМГ ім. О. М. Бекетова як Навчально-науковий інститут будівництва та цивільної інженерії (згідно з рішенням про реорганізацію, ухваленим у листопаді 2021 р.).

Російсько-українська війна

Під час російського вторгнення в Україну 20 червня 2022 року ракетним ударом був зруйнований житлово-комунальний коледж університету. 23 липня снаряд із гармати розірвався у дворі головного корпусу, вибивши вікна і пошкодивши пам'ятник Бекетову. Станом на січень 2023 року 13 російськими ударами були пошкоджені 16 із 21 корпуса і всі 10 гуртожитків університету, один із яких був зруйнований. 5 лютого 2023 року новим ударом (за попередніми даними, ракетою від ЗРК С-300) був частково зруйнований головний корпус та пошкоджені архітектурний, адміністративний і музейний корпуси. Останній зафіксований випадок ушкоджень стався в ніч з 25 на 26 лютого 2025 року, коли унаслідок атаки ударних БпЛА постраждала будівля Навчально-наукового інституту будівництва та цивільної інженерії на вул. Сумській, 40: було вибито скло у вікнах, деформовано віконні рами.

Відомі випускники

Веклич Володимир Пилипович (1938—1993)Енциклопедія сучасної України : в 25 т. / під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187.Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич / В. І. Крат // Коммунальное хозяйство городов. — Київ : Техніка — 1998. — № 17. — С. 3–9. — винахідникБрамський К. А. Перший у світі тролейбусний потяг / К. А. Брамський // Міське господарство України. — 2013. — № 4. — С. 30–31. тролейбусного поїздуФонова М. «Ракета» Веклича / М. Фонова // Газета «Вечірній Київ». — 2 листопада 1970. — С. 2., ініціаторСидоренко Н. 45 років тому в Києві почали будувати першу в СРСР лінію швидкісного трамвая / Н. Сидоренко // Газета «Факти та коментарі». —12 січня 2016. —№ 3 (4462). — С. 14. будівництва першої в СРСР київської лінії швидкісного трамвая, доктор технічних наук, директор Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарстваБейкул С. П. Київський трамвай 1892—1992 до сторіччя з дня пуску в експлуатацію / С. П. Бейкул, К. А. Брамський. — Київ : Будівельник, 1992. — С. 71.. Маяк Ганна Степанівна — українська ландшафтна архітекторка.

Відомі викладачі Лінецький Олександр Васильович — викладач Харківського інституту інженерів комунального будівництва (1938—1947 рр.).

Малозьомов Іван Іванович — викладач Харківського художнього інституту, Харківського інституту комунального господарства (1928—1936 рр.). Антонов Віктор Леонідович — завідувач кафедри «Проблем архітектури міського середовища». Колосов Анатолій Іванович — професор кафедри вищої математики ХДАМГ (1994 р.), член докторської ради із захисту дисертацій (1994 р.), заслужений професор ХДАМГ (2002 р.). Петченко Олександр Матвійович — доктор фізико-математичних наук (1992 р.), професор кафедри фізики ХІІМГ (1993 р.), завідувач кафедри фізики ХДАМГ (2000 р.), заслужений професор ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (2016 р.). Говоров Пилип Парамонович — професор кафедри світлотехніки та джерел світла ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Стольберг Фелікс Володимирович — завідувач кафедри інженерної екології міст ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (з 1992 р.). Бутенко Юрій Ілліч — ректор Харківського інституту інженерів комунального будівництва (ХІІКБ, 1962—1975 рр.). Маляренко Віталій Андрійович — завідувач кафедри електропостачання міст ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (2010—2015 рр.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012 р.), Заслужений діяч науки і техніки України (2009 р.), професор кафедри систем електропостачання та електроспоживання міст ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (із вересня 2015 р.) Жванко Любов Миколаївна — доктор історичних наук (2013 р.), професор (2015 р.), директор Українсько-польського культурно-освітнього центру ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (2014 р.), член Міжнародної асоціації гуманітаріїв (2012 р.). Шутенко Леонід Миколайович — ректор ХІІКБ—ХНАМГ (1976—2011 рр.) (нині — ХНУМГ ім. О. М. Бекетова). Кондращенко Олена Володимирівна — завідувач кафедри технології будівельного виробництва та будівельних матеріалів ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Намітоков Кемаль Кадирович — заслужений професор ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (1998 р.). Кадець Михайло Йосипович — завідувач (1965—1992 рр.), професор кафедри вищої математики ХІІКБ—ХНАМГ, доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Керівництво Ректор, голова Вченої ради — Білецький Ігор Васильович, доктор економічних наук, кандидат технічних наук, професор, академік Інженерної академії України та Академії будівництва України, заслужений професор ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, Заслужений діяч науки і техніки України. Має нагороди: Почесна грамота Кабінету Міністрів України, Почесний працівник будівництва та архітектури, Почесна відзнака «Слобожанська слава», інші відомчі нагороди та відзнаки.

Проректор з науково-педагогічної роботи — Воронько Віталій Володимирович, доктор технічних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України.

Проректор з адміністративно-господарської роботи — Романенко Сергій Вікторович, заслужений працівник ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Має нагороди: Почесна грамота Міністерства освіти і науки України, Почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації, Грамота Харківської обласної ради, Почесна грамота виконкому Харківської міської ради.

Проректор з наукової роботи — Сухонос Марія Костянтинівна, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік Інженерної академії України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Має нагороди: Дипломант IV обласного конкурсу «Найкращий молодий науковець Харківщини — 2009», Грамота Департаменту освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації, Почесна грамота Харківської обласної ради, Дипломант XVI обласного конкурсу «Вища школа Харківщини — кращі імена» у номінації «Молодий науковець», Подяка Харківського міського голови, Премія Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок.

Проректор з науково-педагогічної роботи — Ватуля Гліб Леонідович, доктор технічних наук, професор, академік Академії будівництва України та Транспортної академії України. Має нагороди: Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти», інші відомчі нагороди та відзнаки.

Проректор з науково-педагогічної роботи — Малиніна Тетяна Василівна, доктор філософії зі спеціальності 032 «Історія та археологія». Має нагороди: Почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації, Подяка Харківського міського голови, Відзнака «25 років Незалежності України», Грамота Міністерства освіти і науки України, Звання «Заслужений працівник освіти України», Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти».

Матеріально-технічна база Матеріально-технічна база університету розташована переважно в центральній частині Харкова. Суттєве розширення інфраструктури відбулося наприкінці 2021 року внаслідок приєднання Харківського національного університету будівництва та архітектури (ХНУБА).

Навчальні корпуси Центральний кампус ХНУМГ (вул. Чорноглазівська, 17 / Куликівський узвіз):