Рівень акредитації закладу вищої освіти — в системі вищої освіти України до 2014 року - рівень спроможності закладу вищої освіти певного типу проводити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації. З прийняттям нового Закону України «Про вищу освіту» у вересні 2014 року не застосовується, але залишаються відповідні відсилання до терміна у низці нормативно-правових актів з питань освіти.
Загальновживані назви установ Відповідно до статусу вищих навчальних закладів було встановлено чотири рівні акредитаціїЗакон України «Про освіту», стаття 43Закон України «Про вищу освіту», стаття 25: I рівень — технікум, училище, інші прирівняні до них заклади вищої освіти; II рівень — коледж, інші прирівняні до нього заклади вищої освіти; III рівень — інститут, консерваторія; IV рівень — інститут, консерваторія, академія, університет.
За результатами акредитації закладів вищої освіти, закладів післядипломної освіти Міністерство освіти України разом з міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти, встановлював рівень акредитації закладу освітиЗакон України «Про освіту», стаття 15.
Підготовка студентів Залежно від отриманого закладом вищої освіти рівня акредитації, у ньому може здійснюватися підготовка фахівців з різними освітньо-кваліфікаційними рівнямиЗакон України «Про вищу освіту», стаття 24: ЗВО I рівня акредитації — молодшого спеціаліста (молодшого бакалавра); ЗВО II рівня акредитації — молодшого спеціаліста та бакалавра; ЗВО III рівня акредитації — бакалавра, спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра; ЗВО IV рівня акредитації — бакалавра, спеціаліста, магістра.
Заклад вищої освіти рівня акредитації вище першого може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є заклад вищої освіти першого рівня акредитації, або відповідний структурний підрозділКабінет міністрів України — Постанова «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)».
Згідно з даними державного комітету статистики України станом на 2009/2010 навчальному році в Україні функціонували 350 вишів III—IV рівня акредитації. У порівнянні з 1990/1991 роком (149 вишів) кількість таких навчальних закладів в Україні збільшилася більш ніж вдвічі. Крім того, в 2009/2010 навчальному році свої освітні послуги надавали 511 закладів I—II рівня акредитації. У порівнянні з 1990/1991 роком (742 виші) їх число зменшилося на 231 одиницю.За последние 20 лет количество украинских вузов увеличилось вдвое
Самоврядування академустанов
I рівень акредитації ЗВО надається право присвоювати випускникам кваліфікацію молодшого спеціаліста. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо:
Самостійної розробки і затвердження навчальних програм; Використання різних систем оплати праці у межах фонду заробітної плати; Додаткового фінансування за встановлюваними щорічно підвищуваними нормативами та пріоритетного матеріально-технічного забезпечення у межах коштів, виділених Міністерству на утримання підвідомчих закладів вищої освіти; Установлення підвищеного розміру стипендій за рахунок загальної суми, передбаченої для цієї мети;
II рівень акредитації ЗВО надається право присвоювати випускникам кваліфікацію бакалавра. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо: Самостійного визначення форм організації навчального процесу (денна, без відриву від виробництва, екстернат); Запрошення на контрактній основі викладачів і вчених із різних регіонів України та зарубіжних країн; Створення у своєму складі науково-виробничих установ різних типів;
III рівень акредитації ЗВО надається право присвоювати кваліфікацію спеціаліста. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо: Визначення змісту освіти (навчальні плани і програми); Визначення структури спеціальностей у межах затвердженого плану прийому і встановлення правил прийому; Створення у складі вишу навчальних закладів і науково-виробничих організацій різних типів; Установлення різних рівнів посадових окладів у межах фонду заробітної плати; Організації навчальних підрозділів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; Використання для заохочення викладачів частини коштів, які надходять за підготовку спеціалістів;
IV рівень акредитації ЗВО надається право присвоювати кваліфікацію магістра. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо: Визначення змісту освіти; Визначення структури і плану прийому; Установлення тривалості навчання; Присвоєння й присудження вчених ступенів і звань; Фінансування за найбільш високими нормативами, що встановлюються щорічно у межах коштів, передбачених міністерствам і відомствам на підготовку кадрів;
Самостійного створення у своїй структурі закладів освіти і наукових установ різних типів (ліцеї, коледжі, інститути підвищення кваліфікації, науково-дослідні інститути тощо) у межах асигнувань, передбачених у бюджеті на фінансування цих закладів освіти і установ; Самостійного планування та розвитку пошукових і фундаментальних досліджень у межах додаткових позаконкурсних бюджетних асигнувань;
Самостійного розпорядження усіма видами асигнувань.Постанова від 1 червня 1992 р. N 303 Про акредитацію закладів вищої освіти
Див. також Акредитація закладу вищої освіти Вища освіта в Україні Заклад вищої освіти Список закладів вищої освіти України Ліцензування закладу вищої освіти Педагогічні і науково-педагогічні працівники вишів Наукові ступені і вчені звання Спеціалізовані вчені ради Концепції класичного університету Документ про вищу освіту Програма з вищої освіти Галузеві стандарти вищої освіти Стандарти вищої освіти закладів вищої освіти
Джерела Вища освіта в Україні Портал — Вища освіта
Примітки
Посилання Закон України про вищу освіту 2002 р.