Проєкт 1125 — наймасовіший тип В.Прасников «Тайфун» № 18 (№ 6 1999 год) річкових бронекатерів Військово-морського флоту СРСР.
Історія створення
12 листопада 1931 року командування РККФ затвердило технічне завдання створення двох типів бронекатерів .
Великий бронекатер, що передбачався для Амура, планували озброїти двома 76-мм гарматами у двох вежах від танків, а малий бронекатер - однією 76-мм гарматою в танковій вежі. У той же час на бронекатері планували встановити по дві малі вежі з кулеметами гвинтівкового калібру. Максимальне осадження великого бронекатера планували до 0,7 м, а малого — до 0,45 м. Катери мали вміщуватися в залізничні габарити СРСР для можливості перевезень залізницями .
22 червня 1932 року технічне завдання видано організації «Лєнрічсудопроєкт». Для бронекатерів були обрані вежі та гармати від танка Т-28 та бензинові двигуни ГАМ-34 .
У жовтні 1932 року «Лєнрічсудопроєкт» закінчив проектування катерів . Великий бронекатер найменований «Проєкт 1124»; малий - "Проєкт 1125". Ці катери були схожі за конструкцією .
1934 року Зеленодольський суднобудівний завод імені Горького отримав оборонне замовлення на будівництво нових для того часу кораблів — річкових бронекатерів проектів 1124 та 1125; за 10 років їх збудовано у кількості 154 одиниці.
Головний конструктор проекту 1125 був Бенуа Юлій Юлійович .
Бронекатери - пам'ятники Бронекатери проекту 1125 встановлені як пам'ятки у наступних містах:
Ізмаїл (БК-134) До 22.03.1944 носив ім'я (БКА-134) «Герой Радянського Союзу Красносільський» Канів Київ (макет) Херсон (БКА-301) (до 21.06.1941 — БК-115, с 17.07.1941 — БКА-304)
Галерея
Примітки