Кавказознавство, кавказологія (; ; ; ) — галузь наукових дисциплін, що вивчають Кавказ, та пов'язані з ним проблеми - історію, економіку, літературу, мови, мистецтво, релігію, філософію, етнографію, проблеми безпеки, пам'ятники матеріальної та духовної культури.
Історія Загалом інтерес до Кавказу та його держав спостерігався ще з античності. Про Кавказ писали Геродот і Страбон. Кавказознавство як окрема галузь наукової дисципліни з'явилася приблизно на початку XX століття, виокремившись із загального циклу сходознавства. Напрями кавказознаства досліджувалися як в Європі, так і в Росії. Серед відомих кавказознавців - Адольф Берже, Михайло Алєксєєв, Василь Абаєв, Кетан Ломтатідзе, .
Напрями Основні напрями кавказології - азербайджанознавство, картвелологія, вірменістика, дагестанознавство, осетинознавство, чеченознавство, інгушознавство, карачаєво-балкарознавство, адигознавство, абхазознавство.
Центри кавказознавства
Росія
Адигейський республіканський інститут гуманітарних досліджень імені Т.М. Керашева. Кабардино-Балкарський інститут гуманітарних досліджень. Північнокавказький НІІ економічних та соціальних проблем (Центр системних регіональних досліджень та прогнозування ІППК ЮФУ м. Ростова-на-Дону). Інститут соціології та регіонознавства ЮФУ. Інститут соціально-політичних досліджень РАН (Ростов-на-Дону). Відділ кавказьких мов Інституту мовознавства РАН (Москва). Кабардино-Балкарський державний університет імені Х. М. Бербекова.
Грузія
Інститут мовознавства імені Арн. Чикобава (Сакартвело). Інститут кавказознавства (Сакартвело). Абхазький Інститут гуманітарних досліджень.
Німеччина
Відділ кавказознавства в Єнському університеті (Німеччина).
Примітки
Література