Ланцюжкова казка (кумулятивна казка, рекурсивна казка, ланцюжкоподібна казка) — казка, в якій діалоги або дії повторюються і розвиваються в міру розвитку сюжету. Ефект цих казок часто ґрунтується на повторах та характерній римі.
Опис Багато таких казок є реліктовими (дуже давніми) і мають схожу структуру у багатьох народів світу. Часто їх мета — розвиток мови в дітей, які починають говорити, тому вони часто є першими казками. Більшість вчених-фольклористів схиляється до того, що творцями ланцюжкоподібних казок були люди з юною (дитячою) свідомістю, тобто примітивні суспільства. Вважається, що подібні ланцюгові структури відповідали архаїчному типу мислення.
С. Томпсон, І. Больте, І. Поливка та В. Пропп виділяли казки з кумулятивною композицією в особливу групу казок. Розрізняють ланцюжкову композицію:
з безкінечним повторенням (докучні казки, «У попа була собака») з кінечним повторенням (Ріпка).
Приклади
Слов'янські казки: «Ріпка», «Колобок», «Теремок», «Три ведмеді». Англійські казки: «Хатка, яку збудував собі Джек». Американські казки: «Пряниковий чоловічок».
Джерела
Вот репка, которую вырастил Джек И. Ф. Амроян. Типология цепевидных структур А. А. Кретов. Рекурсивная сказка Пропп В. Я. Кумулятивная сказка // Пропп В. Я. Фольклор и действительность. М., 1986. С. 242—249. Рафаева А. В. Изучение кумулятивных сказок: формальный и типологический аспекты // Живая старина. 2002. № 1. С. 50-52.
Посилання
Л. В. Пилявець. Кумулятивна казка як засіб формування фонологічної компетентності учнів початкової школи О. Требик. Українська кумулятивна казка в записах 1940-х років (із рукописних матеріалів)