Сергій Аполлонович Уваров (15 квітня 1847, Емільчин — 21 грудня 1900, Петербург) — дійсний статський радник, гофмейстер.
Життєпис Народився 15 квітня 1847 року в містечку Емільчин Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії в родині статського радника Уварова Аполлона Івановича та Уварової Анни Сергіївни, доньки колезького радника Сергія Волочкова. Уваров Аполлон Іванович свого часу пожертвував кошти на будівництво церкви (знищена у 1930-х роках), а також виділив гроші на створення парку, що частково зберігся донині. Тут у родовому маєтку Уварових пройшло дитинство Сергія Уварова.
Навчався в 1-й класичній гімназії міста Санкт-Петербурга. Навчання закінчив у 1869 році та повернувся в рідні пенати.
3 17 червня 1869 року вступив на службу в канцелярію предводителя дворянства Новоград-Волинського повіту.
1872 року заступив на посаду директора Новоград-Волинського тюремного відділення і того ж року переведений на посаду почесного наглядача Новоград-Волинського двокласного міського училища.
1878 року його призначили мировим суддею Новоград-Волинського судового округу.
З 1880 року предводитель дворянства Новоград-Волинського повіту.
1881 року обраний представником Новоград-Волинського з'їзду мирових суддів.
Упродовж 1882—1900 років — предводитель дворянства Волинської губернії.
У 1885 році отримав перший придворний чин — камер-юнкера, а 1899 року — камергера Двору Його Величності.
З 1898 року почесний громадянин міста Новограда-Волинського. З 1896 року присвоєно черговий придворний чин — гофмейстера.
Нагороджений орденами Святого Станіслава 1-го ступеня та Святого Володимира 3-го ступеня.
Сергій Аполлонович Уваров помер передчасно 21 грудня 1900 року, під час тимчасового перебування в Петербурзі. Тіло покійного було доставлено в його маєток, в містечко Емільчине. Його поховали на місцевому цвинтарі поряд з рідними, які на той час уже переступили поріг вічності.
Родина У 1877 році Уваров Сергій Аполлонович одружився з княжною Яшвіль Софією Володимирівною ( 1854), донькою генерал-майора князя Володимира Володимировича Яшвіля. У шлюбі народилося п'ятеро дітей: Анна (23.03.1878 — 31.12.1899); Михайло ( 7 квітня 1879); Володимир ( 23 листопада 1881); Сергій (23.11.1885 — 1932); Параскева ( 24 серпня 1891). Уваров С. А. разом з дружиною були великими землевласниками Волинської губернії, оскільки у їх власності перебувало 72000 десятин землі у Новоград-Волинському та 1800 десятин у Старокостянтинівському повітах.
Вшанування Нинішні населені пункти Ємільчинського району — Аполлонівка, Вірівка, Уварівка (нині Льонівка) та Ємільчине — свого часу були названі на честь представників великої родини Уварових.
Джерела та література Ваховський В. С. С. А. Уваров — почесний громадянин Новограда-Волинського // Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Житомирщина крізь призму століть», 17-19 вересня 1997 р. — Житомир: Журфонд, 1997. — С. 123—124. — ISBN 686868-014-6. Вольський А. П. Слобода Вєровка / А. Вольський; упоряд.: В. С. Герасименко, Р. Є. Грабовська, М. Й. Синицький. — Житомир, 2015. — 242 с. Грабовський В. Квітка на камені: вірші та поеми / В. Грабовський. — Київ: Радянський письменник, 1988. — 175 с. — ISBN 5-333-00111-1. Костриця М. М. Благодійник і меценат // Житомирщина туристична: краєзнавчі нариси / М. М. Костриця; М. Ю.Костриця; за ред. М. Ю. Костриці. — Житомир: Полісся, 2009. — С. 155—159. — ISBN 978-966-655-406-5.