Будинок Молявка — пам'ятка архітектури місцевого значення у Чернігові. Будинок зведено на початку ХХ століття у стилі модерн. Наразі у будівлі розміщується комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс».
Історія Більшість краєзнавців схиляються до думки, що будинок належав Михайлу Молявці, де він жив до 1917 року. Михайло Олександрович Молявко був гласним Чернігівських губернського та повітового земських зібрань, як дворянин — депутатом Чернігівського губернського дворянського зібрання; походив із заможної козацької родини, відомої ще з середини XVII століття. Після більшовицької окупації будинок був націоналізований, тут розміщувалися різні установи. Під час окупації Чернігова німецькими військами в роки Другої світової війни тут розміщувався будинок офіцерів Вермахту. Наразі в будівлі розміщується комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс».
Рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 19.02.1985 № 75 надано статус «пам'ятки архітектури місцевого значення» з охоронним № 17-Чг під назвою «Житловий будинок». Будівля має власну «територію пам'ятки» та розташована у «комплексній охоронній зоні пам'яток історичного центру міста», за правилами забудови та використання території. На будівлі не встановлено інформаційну дошку.
Опис Будинок був збудований на початку ХХ століття на Сіверянській вулиці. До садиби входили сад та фонтан (не збереглися).
Одноповерховий, дерев'яний на цегляному фундаменті, прямокутний у плані будинок із вежею. Вежа — служить другим (мансардним) поверхом — виступає за червону лінію ризалітом і зміщена вліво від центральної осі фасаду будинку. Будинок має складну асиметричну будову з кількома входами. Правіше від вежі розташований головний вхід з ґанком, також є вхід із лівого краю будинку. Центральний вхід (вхідні двері) оформлений романтичними мотивами, зокрема, стилізованим зображенням арфи, зображенням жіночої голови — богині Вести. Оригінальний за композицією садибний будинок, збудований у стилі модерн, з ґанком на кованих колонах і вежею з шатровим верхом під залізним дахом, викладеним у вигляді риб'ячої луски. Візерунки хвилеподібні орнаменти кованої декоративної корони шатрової покрівлі вежі увінчані орнаментально-декоративним облицюванням.
Фасад обшитий горизонтальною профільною шалівкою та розчленований пілястрами, пофарбований у темно-зелений колір. Поєднує античні форми з сучасністю, що проявляється в цікавому облицюванні вікон, що нагадує жіночий силует. Вікна фасаду увінчані різьбленим дерев'яним декором блакитного кольору, що має подібність до іншого садибного будинку по Ринковій вулиці. Вікна без наличників.
Усередині будівлі збереглися оригінальні ліпнина, кахель, а на ґанку на підлозі — метласька кахель харківського заводу Берґенгейма. Будинок зберігся у споконвічному вигляді, за винятком балкона другого поверху, який через старість був реставрований за проєктом архітектора Андрія Карнабєда.
Примітки
Джерела ПЕРЕЛІК ПАМ'ЯТОК ТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ м. ЧЕРНІГОВА ЗА ВИДОМ АРХІТЕКТУРІ, ІСТОРИЧНИЙ, МОНУМЕНТАЛЬНОГО МІСЦЯ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН м. ЧЕРНІГОВА З ВИЗНАЧЕННЯМ МІЖ І РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ТА ІСТОРИЧНИХ АРЕАЛІВ (договір від 19.10.208 Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 354—355 КОЦЮБИНСЬКОГО МИХАЙЛА ВУЛИЦЯ Житловий будинок початку ХХ століття Дерев'яне мереживо Чернігова. Найцікавіше про будинок на Коцюбинського, 39 розповісти Ервін Міден.