Кабане () — спадковий титул у стародавній Японії 5 — 8 століть, що визначав місце, роль, рівень аристократичності і рід занять голів родових організацій удзі в японській суспільно-політичній системі.
Короткі відомості Довкола походження слова «кабане» існує три основні теорії. Захисники першої твердять, що воно походить від титулу голів селищ «кабу-не», який дослівно означає «корінь пня» або «основа поселення» і позначає лідера певного населеного пункту. Апологети другої пов'язують «кабане» з давньояпонським словом «кабане» (кістяк), припускаючи, що в давньояпонському суспільстві поняття «кістка» було аналогічним поняттю «крові» в середньовічних аристократичних суспільствах Західного світу. Представники третьої теорії переконані, що ідея «кабане» прийшла до Японії з корейської держави Сілла, де існувала подібна до японської система спадкових «рангів кістки» .
В 4 — 5 століттях кабане були титулами місцевої знаті — голів родових організацій удзі, але в 6 — 7 століттях, з посиленням влади вождів яматоських племен окімі, майбутніх Імператорів Японії, відбулась реформа японської суспільно-політичної системи, в результаті якої ці титули були ієрахізовані, прикріплені до певних державних посад, а право їх надання поступово монополізували яматоські монархи. Утворилася система родово-титульна система — система удзі-кабане, яка визначала місце і роль придворної та регіональної аристократії в молодій японській державі Ямато.
Найбільш представницькими кабане, що позначали ранг і ступінь придворних аристократичних родів в суспільно-політичній системі 5-6 століть, були:
Кімі (君) — «принц», «княжич» Атаї (直) — «прямий слуга» Омі (臣) — «слуга», «придворний» Мурадзі (連) — «голова села» Міяцуко (造) — «палацовий син» Обіто (首) — «велика людина»
Існували також кабане для регіональної знаті:
Куніноміяцуко (国造) — «крайовий палацовий син» Аґатанусі (県主) — «повітовий господар» Інаґі (稲置) — «коморний»
Серед усіх аристократичних титулів виділявся кабане Конікісі (王), який надавався лише нащадкам ванів знищенної корейської держави Пекче, з якою Японія була союзником.
У 684 році Імператор Темму провів реформу спадкових титулів, встановивши «вісім кабане».
Махіто (真人) Асон (朝臣) Сукуне (宿禰) Імікі (忌寸) Мітіносі (道師) Омі (臣) Мурадзі (連) Інаґі (稲置)
Аристократичним родам удзі, які були в тісних стосунках з Імператорським домом, монарх надавав найвищі кабане «махіто», «асон» і «сукуне», намагаючись посилити свій вплив на японський політикум. Реформа сприяла диференціації знаті на вищу і нищу, укріплювала позиції придворних і послаблювала позиції регіональних аристократів.
З встановленням в Японії правової системи ріцурьо у 8 — 9 століття, яка зменшила родову корупцію та сприяла притоку здібних і неродовитих людей з провінції у японських центральний апарат, кабане втратили своє політичне значення. Вони позбулися зв'язку з рангами і посадами, перетворившись на формальний додаток до імені, показчик родовитості дому чи особи.
Останточно система кабане перестала існувати у 1875 році.
Див. також Система удзі-кабане
Джерела та література 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.190.