395-та піхотна дивізія (Третій Рейх) () — піхотна дивізія Вермахту, що входила до складу німецьких сухопутних військ у роки Другої світової війни.

Історія з'єднання 395-та піхотна дивізія була сформована 16 березня 1940 року в ході 9-ї хвилі мобілізації вермахту у Тільзиті (Східна Пруссія) на основі 521-ї піхотної дивізії. Гарнізони в Альт-Бунцлау, згодом Шреттерсбург, у I військовому окрузі стали пунктами постійної дислокації частин дивізії. У середині червня 1940 р. було створено 395-й артилерійський полк зі штабом і двома дивізіонами (I і III), який був озброєний польськими гарматами. З липня 1940 року, після французького перемир'я наприкінці червня 1940 року, дивізія була підпорядкована командувачу резервними військами I військового округу для розформування.

22 липня 1940 року дивізію розформовано. II./III. батальйони 665-го піхотного полку і I./III. батальйони 674-го піхотного полку і три батальйони 675-го піхотного полку переформували на сім вартових батальйонів, які мали охороняти військовополонених. I. і II./675 були використані у III військовому окрузі для створення 333-ї піхотної дивізії, III./675 був розпущений. Штаб колишньої дивізії було передано до 395-го командування польової комендатури, яке пізніше перевели до Салонік.

Райони бойових дій Німеччина (березень — грудень 1940)

Командування

Командири генерал-майор Ганс Штангель (16 березня — 31 грудня 1940)

Підпорядкованість ЧасКорпусАрміяГрупа армій (округ)Штаб 1940 березень I ВО Східна Пруссія липень

I ВО Східна Пруссія

Склад 1940 665-й піхотний полк 674-й піхотний полк 675-й піхотний полк 395-й велосипедний ескадрон 395-та дивізійна рота зв'язку 395-те дивізійне управління постачання

Див. також Хвилі мобілізації Вермахту Битва під Коцьком Спільний парад вермахту та РСЧА в Бересті Прикордонні битви (1939) Німецький ультиматум Литві

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

395. Infanterie-Division

Література

Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945, Band 8: Die Landstreitkräfte Nr. 201—280. 2. Auflage, Osnabrück 1973