Франц Людвіг Адальберт Фальк, з 1879 року — фон Фальк (; 19 вересня 1856, Лик — 25 березня 1944, Берлін) — німецький воєначальник, генерал піхоти Прусської армії.

Біографія Син міністра культури Пруссії Адальберта Фалька і його дружини Рози, уродженої Пассов. Мав п'ятьох братів і сестер.

Фальк відвідував гімназію Вільгельма в Берліні, а після її закінчення в березні 1875 вступив в Прусську армію добровольцем, служив в гвардійському стрілецькому полку. З 1883 по вересень 1886 року відвідував Прусську військову академію. З квітня 1888 служив у Генеральному штабі, після чого в березні 1890 був переведений на службу в 2-й гвардійський гренадерський полк. У вересні 1891 року направлений в штаб 2-го корпусу. З лютого 1893 року — командир роти 10-го гренадерського полку «Король Фрідріх Вільгельм II». З 1894 року служив у штабі 13-ї піхотної дивізії. З червня 1897 року командував батальйоном 32-го піхотного полку, після чого служив у штабі 71-го піхотного полку

У жовтні 1902 року призначений інструктором Прусської військової академії, де у травні 1904 року увійшов до ради директорів. З травня 1906 року командував 3-м гренадерським полком «Король Фрідріх Вільгельм I», з квітня 1909 року — 9-ю піхотною бригадою. У вересні 1912 року призначений головним інспектором військово-навчальних закладів.

На початку Першої світової війни Фальк був призначений командиром 2-ї піхотної дивізії. Вищезгадана дивізія розташовувалась на Східному фронті у складі 1-го корпусу під командуванням Германа фон Франсуа. Командуючи 2-ю піхотною дивізією, він брав участь у битвах при Сталлупенені і при Гумбіннені, а потім у великій перемозі Німеччини в битві при Танненберзі та першій битві на Мазурських озерах. У жовтні 1914 року кілька днів командував частинами 1-го корпусу, а потім протягом 1915 року взяв участь у другій битві на Мазурських озерах у лютому, у Наревській наступальній операції влітку та у Віленській операції восени. У червні 1916 року відкликаний з посади командира 2-ї піхотної дивізії і призначений командувачем 9-м корпусом в Альтоні. Після закінчення війни 24 листопада 1918 року звільнений у відставку.

Сім'я 3 червня 1882 року одружився з Маргаритою «Метою» фон Ленцке (15 травня 1861). В пари народились 4 дітей:

Віктор Адальберт Теодор (23 січня 1884 — 5 червня 1911) — загинув внаслідок падіння при сходженні на гору Тотенкірхль в Тіролі. Анна Луїза Елізабет (9 червня 1886) Роза Франциска Магдалена (12 вересня 1887) — дружина генерал-лейтенанта Курта фон Естеррайха. Берта Матільда Маргарита (21 грудня 1891) — лікар.

Звання

Трирічний доброволець (20 березня 1875) Фенріх портупеї (12 грудня 1875) Другий лейтенант (17 жовтня 1876) Перший лейтенант (1 вересня 1886) Гауптман (24 лютого або 24 березня 1890) Майор (12 вересня 1895) Оберстлейтенант (22 квітня 1902) Оберст (16 березня 1905) Генерал-майор (2 квітня 1909) Генерал-лейтенант (22 квітня 1912) Генерал піхоти (18 серпня 1916)

Нагороди

Почесна шабля за видатні досягнення у Військовій академії (березень 1887) Орден Червоного орла 4-го класу 2-го класу з дубовим листям, зіркою, короною і мечами зірку і корону отримав пізніше, мечі — в жовтні 1915 Столітня медаль Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 2-го класу Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1900) Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркою Орден Грифона, командорський хрест Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 2-го класу Орден Спасителя, командорський хрест (Грецьке королівство) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Королівський орден дому Гогенцоллернів, командорський хрест з мечами — за заслуги в зимовій битві в Мазурії. Почесний громадянин міста Лик Почесний хрест ветерана війни з мечами

Література

Preußisches Kriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914. E.S. Mittler & Sohn. Berlin 1914. S. 556.

Посилання

Фальк на сайті Prussianmachine.com

Примітки