Со́пот ( ; або ; ) — місто на півночі Польщі, на березі Гданської затоки. Частина міської агломерації разом з Гдинею і Гданськом, що має назву Тримісто (), і має населення близько 1 млн. осіб.

За радянських часів був знаним як місце проведення щорічного фестивалю пісні, куди з'їжджалися виконавці із західних та соціалістичних країн.

Визначні місця У Сопоті розташований найдовший у Європі дерев'яний морський пірс. Його довжина — 515,5 метрів. м. Сопот знамените своїм Кривим будинком ().

Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Українці в Сопоті

У період Вільного міста Гданська Сопот не мав своєї власної української громади. Тут мешкали консул УНР К. Павлюк та генерал В. Зелінський (будинок по вул. Kordeckiego 10). 17 лютого 1923 р. у червоній залі будинку Сопотського курорту в рамках благодійного концерту-балу для допомоги українцям емігрантам і студентам, який організував консул К. Павлюк, виступав хор українських студентів гданської Політехніки «Сурма».

1934 р. у Сопоті на великому пірсі організатор замаху на Перацького Микола Лебідь попрощався з А. Фединою та Д. Гнатківською та сів на пароплав «Пройсен», який відпливав до Свиномюнде.

З 1942 р. у Гданську та Сопоті з’явилися примусові працівники з під-радянської України, тоді виникла загроза що щупла студентська спільнота розчиниться в робітничій масі. Взимку 1942-43 рр., реагуючи на цю ситуацію, «Основа» згрупувала усіх інтелігентів з вищою освітою в «Кружок прихильників Основи». 15 (за іншими даними 17) січня 1943 р. в будинку сопотського готелю Kaiserhoff (у спогадах данцигерів – Zoppoter Ratsstuben) на колишній вул. Seestrasse 23 – сучасна вул. Bohaterów Monte Cassino 39) відбулася перша зустріч «Кружка прихильників Основи». Закінчилися сходини у театрі в Сопоті (червона зала будинку сопотського курорту – kurhaus). Наразі від оригінального kurhaus вціліла тільки ротонда скерована до мола.

Головною подією української спільноти в період після Другої світової війни був музичний фестиваль. Започаткований в Варшаві, надалі він проходив у Лісовій опері в Сопоті, вул. Станіслава Монюшка 12. Пам’ятним став Сопотський фестиваль 1989 року. На ньому був присутній перший вибраний на вільних виборах український депутат до сейму Володимир Мокрий. Фестиваль вийшов організаторам з-під контролю. Пролунала критика співробітництва керівництва УСКТ з владою. Українці викликали Мокрого щоб він публічно промовив. Тут же вперше в повоєнній Польщі з’явилися український прапор та гімн. На фестивалі виступила також гданська капела бандуристок «Відгомін».

Станом на 2025 рік великий банер з підтримкою України було розміщено на міській раді міста Сопот.

Економіка Найбільші корпорації: STU Ergo Hestia SA BEST SA

Освіта Інститут океанології ПАН Університет соціальних та гуманітарних наук

Відомі люди Зелінський Віктор Петрович —— генерал-полковник, командувач Південною групою Армії УНР, дипломат. Павлюк Клим - консул УНР у Вільному місті Гданськ Клаус Кінскі — німецький актор театру і кіно Лех Качинський — президент Польщі Ярослав Качинський — прем'єр-міністр Польщі Януш Левандовський — депутат Європарламенту Еугеніуш Квятковський — економіст-реформатор, інженер-хімік, державний діяч Лех Валенса — почесний громадянин Северин Краєвський — почесний громадянин

Міста-побратими

Примітки

Джерела . — S. 78-79.

Посилання