Булавоніг угорськийЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІ: підродина козакові (Cerambycinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 219-230 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.219-230 ( Herbst, 1784) — вид жуків з родини скрипунових. Вид занесений до IV видання Червоної книги УкраїниЗаморока А.М. (2022) Скрипунові включені до IV видання Червоної книги України – аналіз даних. У Яницький Т.П. та ін. (ред.): Актуальні проблеми вивчення ентомофауни західного регіону України: збірник тез науково-практичної конференції "XVI Львівська ентомологічна школа" (Львів, 25 жовтня 2022 р.). – Львів: Державний природознавчий музей НАН України, 19-21..
Етимологія назви Науковий латинізований видовий епітет ungaricus означає «угорський».
Український епітет «угорський» повторює наукову назву й походить від назви країни «Угорщина».
Поширення Булавоніг угорський є пан'європейським видом в європейському зоогеографічному комплексіЗагайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.. Його ареал охоплює більшу частину Європи, окрім півночі, Північну Африку, Малу АзіюLöbl, I., & Smetana, A. 2010. Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Volume 6: Chrysomeloidea I. Apollo Books, Stenstrup, 1–924..
В Україні Булавоніг угорський розповсюджений по усій території за винятком степової зониБартенев А.Ф. 2009. Жуки-усачи Левобережной Украины и Крыма. Xарків : ХНУ імені В.Н. Каразіна. 418 с.Бартенев А.Ф. 2003(2004). Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины. Вісті Харківського ентомологічного товариства, том XI, 1–2: 24-43.Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206. Номінативний підвид Ropalopus ungaricus ungaricus (Herbst 1784) розповсюджений гірській і передгірній частинах Карпат, тоді як решта території зайнята підвидом Ropalopus ungaricus insubricus (Germar, 1824).
Екологія Характерним оселищем виду є старовікові яворові ліси. Булавоніг угорський трапляється у проміжку висот до 1100 м над рівнем моря.
Комахи зустрічаються на стовбурах, гілках дерев, а іноді на ґрунті. Личинки розвиваються у мертвих стовбурах або товстих всохлих гілках дуба звичайного, ясена звичайного, клена гостролистого, явора та ін.
Морфологія
Імаго У самців вусики ледь довші, а у самок дещо коротші за тіло. Членики вусиків з 3 по 9-й з маленькими зубчиками. Надкрила в першій третині стиснені з боків, до вершини розширені, в грубій скульптурі. Стегна стеблоподібні, до вершини різко булавоподібні. Передньоспинка широка, при основі різко звужена, вкрита зернистою скульптурою. На її диску наявна, різко відмежована, блискуча пляма. Довжина тіла коливається від 16 до 25 мм. Забарвлення чорне, надкрила металічно-синьо-зелені, а в другій половині — бронзово-пурпурові.
Личинка Личинка характеризується матовим пронотумом, його основа в найдрібніших борозенках, що переплітаються у всіх напрямках. Голова біля основи вусиків заокруглена, з кожної її сторони по одному вічку. Ноги короткі.
Життєвий цикл Генерація триває 2-4 роки.
Природоохоронний статус Булавоніг угорський занесений до IV (2021 р.) видання Червоної книги України у категорії «рідкісний». На глобальному рівні у переліках Міжнародного союзу охорони природи вид зазначений у категорії VU — «вразливий»Dodelin, B. 2025. Ropalopus ungaricus. The IUCN Red List of Threatened Species 2025: e.T211519552A211863187. https://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2025-1.RLTS.T211519552A211863187.en. Accessed on 05 June 2026..
Вразливий до господарської діяльності пов'язаної із експлуатацією лісів, зокрема скороченням площ гірських букових старовікових лісів й пралісів з участю клена-явора, і дубових байракових лісів, санітарними заходами у лісах, створенням одновікових деревостанів, введенням плантацій монокультур сосни, акації, дуба червоного, павловнії, енергетичних тополі та верби тощо.
Посилання Систематика виду на BioLib (англ.) Зображення та відомості про вид на cerambyx.uochb.cz (англ.)
Примітки