Має́ток Галага́на — колишній палацово-парковий ансамбль у селі Піски Полтавської області. Був однією з ключових резиденцій та господарських центрів відомого українського громадського діяча, мецената та українофіла Григорія Павловича Галагана.

Історія та архітектура На відміну від парадних палаців у Сокиринцях чи Дігтярях, маєток у Пісках мав виразний індустріально-господарський контекст. Головний будинок був двоповерховим, зведеним із високоякісної білої цегли, яку виробляли на власному цегельному заводі Галагана, розташованому в цьому ж селі. Фасади будівлі мали лаконічний, але ошатний декор, а біля головного входу була розташована кругла клумба та невелика капличка. Навколо розташовувалися численні господарчі будівлі: цегельня, комори та майстерні. На базі галаганівської економії пізніше розвинувся Пісківський спиртовий завод, який став одним із найбільших підприємств району, продовживши промислову традицію, закладену власником маєтку. Садиба була оточена ландшафтним парком, окрасою якого була унікальна дубова алея, де попарно було висаджено 100 дубів. Лише один із цих вікових дубів зберігся до наших днів. У маєтку гостювало чимало представників української інтелігенції. Зокрема, у 1840-х роках тут бував Тарас Шевченко, який підтримував дружні стосунки з господарем і подарував йому примірник поеми «Тризна» з власноручним підписом.

Підземні ходи Згідно з місцевими переказами, під територією маєтку була розгалужена мережа підземних ходів. Вони сполучали головний будинок із господарчими приміщеннями та виходили до берегів річки Сула. У радянські часи під час будівництва нових об'єктів робітники неодноразово натрапляли на цегляні склепіння цих ходів.

Соціальна діяльність Одним із найважливіших внесків Григорія Галагана в розбудову села було зведення мурованої Успенської церкви. Вона була побудована на заміну старій дерев'яній та стала духовним осередком Пісок. Церква вирізнялася багатою архітектурною пластикою та була місцем зібрання всієї громади. Як і маєток, у радянські часи храм зазнав руйнувань. Ще одним внеском Галагана у соціальну сферу стало збудоване у Пісках народне училище — один із перших навчальних закладів для селянських дітей у повіті.

Залізниця Григорій Галаган відіграв вирішальну роль у перетворенні Пісок на важливий транспортний вузол. Наприкінці XIX століття планувалося будівництво залізничної гілки Кременчук — Бахмач. Згідно з початковим проєктом, колія мала проходити через повітове місто Лохвиця, але це вимагало складних інженерних рішень через рельєф. Григорій Галаган виступив з ініціативою прокласти залізницю через Піски, аргументуючи це економічною вигодою та зручністю для транспортування продукції своїх економій. Меценат особисто пролобіював цей проєкт, надав власну землю під будівництво та виділив значні кошти. Завдяки цьому у 1888 році в селі з'явилася залізнична станція Лохвиця, а поруч (тепер у місті Заводське) — станція Сула, яка отримала назву на честь однойменної річки. Поява залізниці стимулювала розвиток промисловості в регіоні, зокрема будівництво спиртового та цукрового заводів у сусідніх населених пунктах. На честь внеску Галагана 7 вересня 2019 року на фасаді будівлі залізничного вокзалу станції «Сула» було встановлено меморіальну дошку.

Нащадки роду та сучасність Після жовтневого перевороту 1917 року маєток був націоналізований, певний час у будинку діяла школа. Згодом — повністю зруйнований. До наших днів не збереглося навіть фундаментів головного будинку. Від колишньої інфраструктури Галагана залишилися лише залізнична станція та залишки паркових насаджень. Поруч із місцем колишнього маєтку також розташована інша архітектурна пам'ятка, що руйнується, — земська школа (1912), збудована за проєктом Опанаса Сластіона вже після смерті Галагана. У 2010-х роках Піски відвідали нащадки роду Ламздорф-Галаганів, зокрема граф Григорій Ламздорф, який нині проживає у Франції. Вони були на місці колишньої садиби та сприяли відновленню пам'яті про свого пращура.

Галерея

Див. також Ґалаґани (рід) Садиба Галаганів (Дігтярі) Сокиринський архітектурно-парковий комплекс Школи Лохвицького земства Піски (Миргородський район) Пісківська ЗОШ І — ІІІ ступенів Лохвицького району

Примітки