Деко́р — сукупність елементів, що становлять зовнішнє оформлення архітектурної споруди або його інтер'єрів; може бути живописним, скульптурним, архітектурним.
Розрізняють «активний декор» — відповідний конструкції споруди, пов'язаний з його функцією і формою; і «пасивний декор» — невідповідний розчленовуванням форми і привернутий лише для прикраси будинку. В архітектурі під декором нерідко розуміють всю неконструктивну частину споруди.
Приклади декору наріжні
Лиштва Рельєф Скульптура Фреска (орнаментальна або сюжетна) Золочення Мозаїка Тинькування Розфарбування безсюжетне Графіті (талановито зроблене) Кований декор Архітектурні деталі з репертуару різних стилів тощо.
Приклади декору в інтер'єрі
Розфарбування безсюжетне Фреска (орнаментальна або сюжетна) Плафон (живопис) Кахлі орнаментальні чи сюжетні Вітраж Паркет Мозаїка Ліплений декор скульптурний декор Шкіряні шпалери Декоративні рослини (живі або штучні) Декорування текстилем (рядно, завіса, килими) Архітектурні деталі з репертуару різних стилів тощо.
Див. також
Художник-декоратор
Джерела Нариси історії архітектури Української РСР (радянський період) // М. О. Грицай та ін.; Академія будівництва і архітектури УРСР. — Київ: Держбудвидав УРСР, 1962. — 351 с. Русское искусство 1-й четверти 18 в. Материалы и исследования: сборник / под ред. Алексеевой Т. В. — Москва: Наука, 1974. — 234 с Виппер Б. Р. Архитектура русского бароко / АН СССР институт искусствознания. — Москва: Наука, 1978. — 230 с. Комаров А. А. Технология материалов стенописи: Учеб. пособие для высш. худож. учеб. заведений. — Изд. 2-е. — Москва: Изобразительное искусство, 1994. — 240 с. — ISBN 5-85200-281-X. Тищенко О. Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (XIII-XVIII ст.) / О. Тищенко. — Київ: Либідь, 1992. — 187 с.