Євро́па — частина світу, яка повністю розташована у Північній півкулі та переважно у Східній півкулі. Європа омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході, Середземним морем на півдні та межує з Азією на сході. Європа як субконтинент розташована разом з Азією на найбільшому материку Євразія, а водночас на суперконтиненті Афроєвразія разом з Азією й Африкою. Вважається, що Європа відокремлена від Азії вододілом Уральських гір, річкою Урал, Каспійським морем, Великим Кавказом, Чорним морем і водним шляхом через протоку Босфор.

Європа займає близько 10,18 млн км2 (3,93 млн кв. миль) або 2 % поверхні Землі (6,8 % площі суші), що робить її другим за величиною континентом (використовуючи модель із семи континентів). Політично Європа розділена приблизно на п'ятдесят суверенних держав, з яких Російська Федерація є найбільшою за площею та населенням державою, займаючи 39 % площі континенту та становлячи 15 % від його населення. Проте Росію зазвичай вважають . Найбільшою державою, яка повністю розташована в Європі, є Україна. Загальна кількість населення Європи в 2021 році становила близько 745 млн осіб (близько 10 % населення світу); після Азії та Африки. На впливають теплі атлантичні течії, зокрема Гольфстрим, які створюють помірний клімат, пом'якшуючи зиму на більшій частині континенту. Далі від моря сезонні відмінності помітніші, клімат стає більш континентальним.

Європейська культура складається з низки національних і регіональних культур, які формують центральне коріння ширшої західної цивілізації, зазвичай посилаючись на Стародавню Грецію та Стародавній Рим, зокрема через їхніх християнських наступників. Починаючи з падіння Західної Римської імперії 476 року, християнізація Європи після періоду великого переселення народів ознаменувала європейське посткласичне середньовіччя. Італійське Відродження поширило на континенті новий гуманістичний інтерес до мистецтва та науки. Починаючи з епохи Великих географічних відкриттів на чолі з Іспанською та Португальською імперіями, Європа відігравала домінуючу роль у світі завдяки численним дослідженням і завоюванням у всьому світі. Між XVI і XX століттями Америку, майже всю Африку й Океанію, більшу частину Азії.

Епоха Просвітництва, Французька революція та наполеонівські війни сформували культурний, політичний та економічний розвиток континенту з кінця XVII до першої половини XIX ст.. Промислова революція, що почалася у Великій Британії наприкінці XVIII ст., спричинила радикальні економічні, культурні та соціальні зміни в Західній Європі та, зрештою, в усьому світі. Обидві світові війни почалися та велися головно в Європі, сприяючи зменшенню домінування Західної Європи у світі до середини XX ст., коли Радянський Союз і Сполучені Штати Америки зайняли чільне місце та змагалися за домінування в Європі та в усьому світі.National Geographic, 534. Холодна війна, що виникла в результаті, розділила Європу вздовж залізної завіси з НАТО на заході та Варшавським пактом на сході. Цей розкол закінчився осінню народів, падінням Берлінського муру та розпадом Радянського Союзу, що дало змогуєвропейській інтеграції просунутися на Схід.

Європейська інтеграція в інституційному плані почалася 1948 року з заснуванням Ради Європи та значною мірою завдяки створенню Європейських спільнот, які з 1992 року стали Європейським Союзом (ЄС). Європейський Союз є наддержавним політичним утворенням, щось між конфедерацією та федерацією, і ґрунтується на системі європейських договорів. ЄС виник у Західній Європі, але розширювався на схід після розпаду Радянського Союзу. Більшість держав-учасниць прийняли спільну валюту, євро, і беруть участь у єдиному європейському ринку та митному союзі. Великий блок держав Шенґенської зони скасував внутрішній прикордонний та імміграційний контроль. Регулярні народні вибори до Європейського парламенту відбуваються кожні п'ять років; вони є другими за кількістю демократичних виборів у світі після . ЄС є третьою за величиною економікою світу.

Назва

Ортографія Згідно з чинним українським правописом (а також попередніми його редакціями) єдине правильне написання — Європа. Деякі історичні правописні системи рекомендували написання з Е- — Европа, зокрема: желехівка («Руска правопись» Смаль-Стоцького — 1892), харківський правопис (1926, 1928), правопис Зілинського (1942, 1943), правопис Ярослава Рудницького (1949).

Етимологія

Назву Еврос вперше використали стародавні греки для позначення своєї найпівнічнішої провінції, яка сьогодні має таку ж назву. Головна річка там — Еврос (сьогоднішня Мариця) — протікає через родючі долини Тракії, яку також називали Європою, до того як цей термін означав континент.

У класичній грецькій мітології Європа (, ) — фінікійська принцеса, яку викрав Зевс і відвіз на Крит. Походження цього імені, як вважає французький лінгвіст П. Шантрен, невідоме Chantraine P. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Paris, 1968. P. 388.. Є низка найпопулярніших у сучасній літературі етимологічних гіпотез, запропонованих ще в античності (поряд з багатьма іншими). Зокрема одна з них полягає в тому, що назва Європи походить від давньогрецького елемента () 'широка' і (, , ) «око, обличчя», отже, їх композит означав би «широкоока» або «широке обличчя». Широка була епітетом самої Землі в реконструйованій протоіндоєвропейській релігії та поезії, присвяченій їй. Альтернативна точка зору була в , який наводить аргументи на користь доіндоєвропейського походження назви, пояснюючи, що похідне від дає інший топонім, ніж Europa. Бекес знайшов топоніми, пов'язані з топонімами Європи на території Стародавньої Греції, а також такі місцевості, як у Стародавній Македонії.

Були спроби пов'язати із семітським терміном для позначення Заходу, наприклад аккадське що означає «спускатися, заходити» (щодо Сонця), або фінікійське «вечір, захід»«Europe» in the Online Etymology Dictionary., яке є джерелом походження арабського та івритського . Мартін Вест вважав, що «фонологічно збіг між назвою Європи та будь-якою формою семітського слова дуже слабкий», тоді як Бекес гадав, що зв'язок із семітськими мовами малоймовірний.

Більшість основних світових мов використовують слова, що походять від або Europa для позначення континенту. Китайська мова, наприклад, використовує слово (/), що є абревіатурою транслітерованої назви () ( означає «континент»); подібний китайський термін також іноді використовується в японській мові, наприклад, у японській назві Європейського Союзу , незважаючи на те, що катакана використовується частіше. У деяких тюркських мовах перська назва («земля франків») випадково використовується для позначення більшої частини Європи, окрім офіційних назв, таких як або .

Дефініція

Сучасний термін

Поширене визначення Європи як географічного терміну використовується з середини XIX ст. Вважається, що Європа обмежена великими водоймами на півночі, заході та півдні; межею Європи на сході і північному сході зазвичай вважаються Уральські гори, річка Урал і Каспійське море; на південному сході — Кавказькі гори, Чорне море та водні шляхи, що з'єднують Чорне море з Середземним.

Острови, як правило, групуються з найближчою континентальною сушею, тому Ісландія вважається частиною Європи, тоді як сусідній острів Ґренландія зазвичай відноситься до Північної Америки, хоча політично належить Королівства Данія. Однак є деякі винятки, які ґрунтуються на соціально-політичних і культурних відмінностях. Кіпр знаходиться найближче до Анатолії (або Малої Азії), але політично вважається частиною Європи і є державою-учасницею Європейського Союзу. Протягом століть Мальта вважалася островом Північно-Західної Африки, але тепер вона також вважається частиною Південної Європи.Falconer, William; Falconer, Thomas. Слово «Європа», яке використовується саме в британській англійській мові, також може стосуватися виключно лише континентальної Європи.

Термін «континент» зазвичай має на увазі фізичну географію великого масиву суші, повністю або майже повністю оточеного водою на своїх кордонах. До прийняття поточного визначення, яке включає гірські вододіли, межа між Європою та Азією кілька разів змінювалася з моменту її першого задуму в класичній давнині. 1715 року мапограф Герман Молль припустив, що Європа обмежена серією частково з'єднаних водних шляхів, спрямованих до турецьких проток, і річки Іртиш, що впадає у верхню частину річки Об і Північного Льодовитого океану. На відміну від цього визначення, нинішній східний кордон Європи пролягає по Уральським і Кавказьким горам, що є дещо умовним визначенням у порівнянні з будь-яким чітким визначенням терміну «континент».

Нинішній поділ Євразії на два субконтиненти тепер відображає культурні, мовні та етнічні , які змінюються швидше за спектром, ніж за чіткою лінією поділу. Географічний кордон між Європою та Азією не проходить жодних державних кордонів і зараз проходить лише по кількох водоймах. Туреччина зазвичай вважається , повністю розділеною водою, тоді як Росія та Казахстан лише частково розділені водними шляхами. Франція, Нідерланди, Португалія та Іспанія також є трансконтинентальними (точніше, міжконтинентальними, якщо йдеться про океани чи великі моря), оскільки їхні основні території знаходяться в Європі, тоді як осередки їхніх територій розташовані на інших континентах, відокремлених від Європи великою територією. Іспанія, наприклад, має території на південь від Середземного моря, а саме Сеута та Мелілья, які є частинами Африки та мають спільний кордон з Марокко. Згідно з чинною доктриною, Азербайджан і Грузія є , де водні шляхи повністю замінені горами як вододілом між континентами.

Історія поняття

Рання історія

Перше зафіксоване використання Eurṓpē як географічного терміна міститься в гомерівському Гімні Делійському Аполлону щодо західного узбережжя Егейського моря. Як назву для частини світу, Європа перше використана в VI столітті до нашої ери Анаксімандером і Гекатеєм. Анаксимандер провів кордон між Азією та Європою по річці Фасис (сучасна річка Ріоні на території Грузії) на Кавказі, цієї конвенції дотримувався Геродот у V столітті до нашої ери.Histories 4.38. Геродот згадував, що світ був розділений невідомими особами на три частини — Європу, Азію та Лівію (Африку) — межами яких були Ніл і Фасис, хоча він також стверджує, що деякі вважали річку Дін, а не Фасис, як кордон між Європою та Азією.Herodotus, 4:45 Східний кордон Європи був визначений у І ст. географом Страбоном на річці Дін.Strabo Geography 11.1 Книга Ювілеїв описує континенти як землі, подаровані Ноєм своїм трьом синам; Європа була визначена як земля від Геркулесових стовпів у Ґібралтарській протоці, що відокремлює її від Північно-Західної Африки, до Дону, що відокремлює її від Азії.

Римська імперія не надавала уваги концепції континентального поділу. Однак після падіння Західної Римської імперії культура, що розвинулась на її місці, пов'язана з латинською мовою та Католицькою церквою, почала асоціюватися з поняттям «Європа». Термін «Європа» вперше використано для сфери культури в епоху Каролінгського Відродження IX ст. Відтоді цей термін позначав сферу впливу Західного християнства, на відміну як від Східних православних церков, так і від ісламського світу.