Кучер Борис Якович (3 грудня 1929, Київ — 17 травня 2015, Київ) — український архітектор. Член НСАУ (1957). Заслужений архітектор України (1995). Член-кореспондент Української академії архітектури (2003).

Діяльність 1953 — закінчив Київський інженерно-будівельний інститут.

1953–61 архітектор та 1961–67 — головний архітектор в інституті «Гіпроцивільпром­буд» (Київ).

1967–72 — головний архітектор інституту «Укрсоюзкурорт­проект».

1972–84 — головний архітектор НДПІ (Науково-дослідний і проектний інститут) міс­то­будування.

1984–2004 — головний архітектор в інституті «Гіпроцивільпром­буд».

Серед реалізованих проектів:

Центральний критий ринок м. Києва (Сінний), вул. Воровського, № 17 (співпраця з Семеном Фрідліном 1949-1958). Будинок вул. Софійська, 2 (1956–1957) - частина архітектурного ансамблю Майдану Незалежності (на розі Софіївської і Малої Житомирської). Арх. Б. Кучер, С. Фрідлін. Інститут електрозварювання АН УРСР на розі вул. К. Малевича (тоді В. Боженка) та Ділової (тоді Г. Димитрова) (1967), НДПІ містобудування на вул. Велика Житомирська, № 9 (1974), адміністративно-виробничий будинок «Укрпрофоздоровниця» на вул. Шота Руставелі, № 41 (1978), Академія НБУ на вул. Андріївська, № 1 (1998), ма­сив Нивки-4 на Гостомельському шосе (1967) у Києві, Будинок уряду МРСР у Кишиневі (1960–65), Черкаський муз.-драм. театр ім. Т. Шев­ченка (1961–65), Будинок профспілок у Вінниці (1971), генплан і головний павільйон Центрального колгоспного ринку (1995) у Вінниці, Будинок профспілок у Херсоні (1972), житловий будинок на вул. Червоноармійська (Героїв Майдану), № 65 у Чернівцях (2002).

Примітки