Єлисаветградський повіт — повіт Російської імперії, з центром у Єлисаветграді. Утворений в 1776 році у Єлисаветградській провінції з частини Єлисаветградського пікінерного, Чорного і Жовтого гусарських полків.

До 1783 року у складі Новоросійської губернії У 1784—1795 роках у складі Катеринославського намісництва З 1795—1796 у складі Вознесенського намісництва У 1796—1802 роках у складі Новоросійської губернії З поділом 1802 Новоросійської губернії на три увійшов до Миколаївської губернії. З переносом 1803 року губернського центру з Миколаєва до Херсона входив до 1921 (з перервою у 1828—1865 рр.) до Херсонської губернії.

Запровадження військових поселень 3-ї уланської Української дивізії у 1821 році й передача частини земель Єлисаветградського повіту у військове відомство привело до його скасування й утворення з решти цивільних земель новоствореного Бобринецького повіту, що сталося 6 грудня 1828 року.

За указом 4 червня 1857 року військові поселення почали скасовуватися, згодом відновився Єлисаветградський повіт, правління якого було переведене з Бобринця до Єлисаветграда у 1865 році.

У 1924—1925 рр. у Єлисаветградському повіті діяв Відділ Онипка — український антибільшовицький повстанський відділ, який знищив 16 партійців, які працювали у сільських організаціях та розгромив більше половини партійних установ, які функціонували у повіті.

Адміністративний поділ

У 1896 році в повіті було 49 волостей. У 1913 році в повіті була 51 волость: Акимовська, Аннинська (центр — с. Стогівка-Аннинське), Антонівська, Березівська, Благодатнівська, Братська, Великовисківська, Витязівська, Вікторштадтська, Вільшанська, Володимирівська, Вознесенська, Возсіятівська (центр — с. Новосіятське), Ганнівська, Глодоська, Грузчанська, Громоклійська, Добровеличківська, Ерделівська, Єланецька, Злинська, Казанська, Кетрисанівська, Компаніївська, Костянтинівська, Липнязька, Лозоватська, Лисогірська, Любомирська, Маловисківська, Мартоноська, Надлакська, Нечаївська, Новоархангельська, Новомиргородська, Обознівська, Олександрівська, Олексіївська, Ольгопільська, Павлівська, Панчівська, Піщанобрідська, Плетено-Ташлицька, Ровенська, Семенастівська, Татарівська, Тишківська, Трикратська, Устинівська, Хмелівська, Щербанівська.

Населення

За даними перепису населення 1897 року в повіті проживало 613,3 тис. чол. В тому числі українці — 66,1 %; росіяни — 15,2 %; євреї — 9,4 %; румуни — 6,0 %. В повітовому містечку Єлисаветграді проживало 61 488 чол., у містах Бобринець — 14 281, Вознесенськ — 15 748, Новомиргород — 9364, Ольвіополь — 6884.

Міста повіту та поселення, напряму підпорядковані повітовим чи заштатним містам Єлисаветград із передмістями Балка, Бикове, Ковалівка, Кущівка, Лагері, Пермське, приміські хутори Бережинські, Завадівка, За Явленим Колодязем, Міського Саду, Соколівські Бобринець із передмістями Воїнщина, Грицькове, Ковалівка, Рощина, приміські хутори Велико-Друкові, Водяні, Грузькі, Мало-Друкові, Очеретні, Паньківські, Шляхові Вознесенськ Новомиргород Ольвіополь, приміські хутори Бідняжкині, Блуква, Йорданські, Михайлівські, Русанівські, Топчієві.

Примітки

Джерела