Херсонська губернія — губернія на півдні європейської частини Російської імперії від 1802 до 1921 року (до 1802 року Миколаївська) на території сучасних України і Молдови. Адміністративний центр — місто Херсон.

Губернія простягалася зі сходу на захід на 367 верст та із півночі на південь на 271 версту, між та

Межувала на півночі з Полтавською, Київською і Подільською губерніями, на півдні губернія омивалась водами Чорного моря, та Дніпра та межувала з Таврійською губернією, на сході — з Таврійською і Катеринославською губерніями, на заході її кордон пролягав річкою Дністер з Бессарабською губернією. За площею займала 16-те місце серед інших губерній імперії — близько 63 209 кв. в.

Найбільші міста: Одеса (Одеське градоначальництво), Херсон, Миколаїв (Миколаївське градоначальництво).

Населення

Губернія мала населення близько 245 000 осіб в 1812 році; 893 000 осіб в 1851 році; 1 330 000 осіб в 1863 році; 2 027 000 осіб в 1885 році; 2 733 612 осіб в 1897 році; 3 215 700 осіб в 1905 році і 3 744 600 осіб в 1914 році.

В 1850 населення складалося з: українців (68-75 %), румунів (8-11 %), росіян (3-7 %), євреїв (6 %), німців (4 %), болгар (2 %), а також поляків, греків і циган.

Населення губернії на початку ХХ ст. сягало понад 3 млн чоловік. Більшість населення становили українці, жили також росіяни, євреї (в містах), молдовани, німці, поляки, болгари і представники інших національностей. +Мовний склад населення повітів Херсонської губернії за даними перепису 1897 року Повіт Населення українська російська єврейська румунська німецька польська болгарська білоруська грецька татарська вірменська циганська Херсонський повіт587 804323 627144 62369 6744 95320 2905 1523 57512 5582951 057141235 Олександрійський повіт416 576354 45639 07215 3222 7211 35696662 35426694120 Ананьївський повіт265 762164 88729 16022 12935 83310 1771 782405221187922453 Єлисаветградський повіт613 283405 54693 38157 58136 8195 4452 6204 6085 84214836323433 Одеський повіт610 042133 474228 436134 0207 13862 65818 4678 2901 6317 5351 5161 405169 Тираспольський повіт240 14580 04940 70323 81159 75423 5271 9078 801352106138475261 Загалом2 733 6121 462 039575 375322 537147 218123 45330 89425 68522 9588 2973 1522 0701 671 Загалом, % 100,0 % 53,5 % 21,0 % 11,8 % 5,4 % 4,5 % 1,1 % 0,9 % 0,8 % 0,3 % 0,1 % 0,1 % 0,1 %

+ Місто Українська Російська Їдиш Польська Молдовська Інша Херсон19.6 %47.2 %29.1 %1.7 %0.1 %2.3 % Берислав72.9 %4.3 %21.7 %0.3 %0.8 % Миколаїв8.5 %66.3 %19.5 %2.8 %0.1 %2.8 % Олександрія54.7 %16.9 %26.3 %1.2 %0.1 %0.8 % Новогеоргіївськ29.1 %57.2 %12.3 %0.7 %0.7 % Ананьїв43.2 %8.6 %21.1 %1.5 %25.0 %0.6 % Єлисаветград23.6 %34.6 %37.8 %1.9 %2.1 % Бобринець66.7 %5.9 %24.4 %0.3 %2.4 %0.3 % Вознесенськ35.8 %16.4 %37.3 %0.9 %7.9 %1.7 % Новомиргород6.1 %75.0 %17.3 %1.1 %0.1 %0.4 % Ольвіополь73.0 %3.9 %21.5 %0.4 %0.1 %1.1 % Одеса9.4 %49.1 %30.8 %4.3 %0.1 %6.3 % Маяки20.6 %62.6 %14.1 %0.8 %0.3 %1.6 % Овідіополь53.7 %38.5 %7.5 %0.1 %0.1 %0.1 % Очаків48.2 %32.5 %13.3 %4.0 %0.1 %1.9 % Тирасполь11.7 %44.3 %27.1 %3.2 %11.4 %2.3 % Григоріополь9.3 %24.1 %10.9 %0.3 %49.2 %6.2 % Дубоссари23.5 %3.3 %44.1 %0.4 %28.0 %0.7 % По губернії17.2 %45.0 %28.4 %3.1 %2.2 %4.1 %+ Розподіл населення в містах губернії за мовою (перепис 1897 року)

Природа

Рельєф Поверхня — рівна, степова, з невеликими горбами, що продовжують так зване Авратинське нагір'я, розділяється р. Буг, у південно-східному напрямку, на дві неоднакові частини: східну, велику, і західну, меншу. Обидві частини мали нахил до р. Буг та, крім того, із півночі на південь. Найвищий пункт губернії був біля села Гидерим (Ананьївського повіту, 890 фт. над рівнем моря), південна частина губернії спускалася до моря.

Корисні копалини З мінеральних багатств зустрічалися: граніти, жорновий пісковик, раковисті вапняки, вогнетривкі і фарбувальні глини, аспідний і точильний сланець, графіт, марганець, мідна руда, торф і особливо багато залізної руди в районі Кривого Рогу, а також сіль в південних частини губернії, іноді попадався бурштин.

Ґрунти Корінними породами в північній частині губернії були граніти, що оголювались з-під делювіального шару на берегах річок і кам'янистому їх дні (кам'янки, каменоватки, ташлики); у південній частині — вапняки міоценового ярусу третинної формації.

Підґрунтям був лес і червоно- і жовто-бура намивна глина. Ґрунт — чорнозем. На берегах річок чорнозем бурішого кольору; біля берегів Чорного моря попадалися солонці і піски.

Води Чорне море омивало губернію впродовж 117 верст. Озера губернії: прісноводі, такі, що залишалися після розливу річок, і солоні, або лимани. Перші, в долинах річок, створюючих болотисті плавні другі — біля берегів Чорного моря, що походять від наносів під час повені і що характеризуються пересипами, що відокремлюють їх від моря.

Територію губернії перетинали річки: Дніпро, Дністер, Південний Буг і ін.

Лимани: Дніпровський, Дністровський, Тілігульський, Хаджібейський.

Клімат Клімат помірно континентальний з нерівномірними опадами.

Економіка Більшість населення займалось землеробством. Вирощували пшеницю, овес, кукурудзу, займались садівництвом, вирощуванням бахчевих культур та тютюну, розведенням худоби (великої рогатої худоби, коней, овець, свиней).

Фабрики і заводи переважно борошномельні, чавуноливарні і механічні, бурякоцукрові. Найбільші були розташовані в Миколаєві та Одесі.

Рибальство було розвинене в Дніпровському лимані (білуга, осетер, севрюга, камбала і ін.) і в Дніпрі (тараня, чехоня, лящ).

Торгівля була зосереджена головним чином в Одесі.

Санітарна організація Одразу після введення в 1864 р. в Російській імперії земства як своєрідної форми місцевого самоврядування в Херсонській губернії почала створюватись унікальна система медичної допомоги сільському населенню. Виникла перша в Україні Херсонська земська організація. Протягом більше ніж пів століття існування в губернії земської медицини вона посідала гідне місце в громадській медицині держави, була ініціатором і провідником багатьох передових форм і напрямів у медичній справі. Найвидатнішим здобутком херсонської земської медицини було утворення санітарної організації. Взявши з самого початку напрям максимального розширення лікарської допомоги, Херсонське земство вже у 1866 р. вийшло на перше місце в імперії за забезпеченням лікарями: всі 6 повітів мали земських лікарів (15 осіб). Нарівні з цим уже на ранньому етапі діяльності земської медичної організації місцеві лікарі дійшли висновку про недостатність тільки лікувальної допомоги і зрозуміли необхідність доповнення земської медицини санітарною частиною. Херсонська губернія раніше від інших зробила спробу започаткувати її. Наприкінці 60-х років Херсонське губернське земство з метою запобігання епідеміям постановило звернутися до повітових зборів і управ з проханням розглянути питання устрою санітарної справи в губернії та виробити надалі єдиний для всіх повітів санітарний кодекс. У 1871 р. губернське земство планувало запросити спеціального лікаря для ведення медико-статистичної роботи і організації протиепідемічних заходів.

Після наполегливих зусиль земських лікарів Херсонське земське зібрання у 1885 р. знову розглянуло питання про санітарну справу, визнало недостатність неорганізованої боротьби з епідеміями і, нарешті, остаточно висловило бажання дати земській медицині санітарно-протиепідемічний напрям. Для цього вирішили ввести в кожному повіті посади санітарного лікаря, зобов'язавши його проводити збір і опрацювання медико-статистичних і медико-топографічних відомостей, розробку протиепідемічних заходів.

Адміністративний поділ

Спочатку губернія була розділена на чотири повіти: Єлисаветградський, Тираспольський, Ольвіопольський і Херсонський, з липня 1806 року на 5: Олександрійський, Єлисаветградський, Ольвіопольський, Тираспольський і Херсонський. У 1825 році з частин Херсонського і Тираспольського повітів було створено Одеський повіт. У 1828 році Ольвіопольський і Єлисаветградський повіти були скасовані і на їх основі створено Бобринецький повіт. У 1834 році Тираспольський повіт був розділений на дві частини і створений новий Ананьївський повіт. У 1865 році управління Бобринецького повіту перенесено до Єлисаветграда та повіт перейменовано в Єлисаветградський.

Станом на 1894 рік губернія поділялась на шість повітів. Площа губернії без урахування Одеського градоначальництва та Миколаївського військового губернаторства складала 61490 десятин2 (69976 км2). За площею серед європейських губерній Російської імперії посідала шістнадцяте місце (між Волинською та Тамбовською губерніями). Площа була зіставна з площами таких країн, як: Греція, Сербія, Швейцарія, Данія, Нідерланди та Бельгія.

Всього у губернії було 202 волості та 5493 населених пункти: 16 міст з 24 передмістями, 9 посад, 50 містечок, 395 сіл, 1632 присілки, 229 селищ, 131 німецька колонія, 21 єврейська колонія, 2377 хуторів, 580 економій, 3 монастирі, 34 залізничних станції, 16 поштових станцій.

+ Поділ губернії у 1894 роціСписок населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896.№Назва повітуПлоща, в²ВолостейМістПосадМ‑чокСілПр‑ківКолоніїХ‑рівЕкономійСтанційМонастирівнім.євр.залізн.конно- поштовихпоштових1Олександрійський8 50331219863111352140612Ананьївський7 9582711052256133593863Єлисаветградський13 7834952999511436332167124Одеський8 30434363715844270274415Тираспольський6 29323375020621238786Херсонський16 649382697119048185251523622Всього61 490202169503951632131212377580341153

Основні населені пункти Згідно перепису 1897 року найбільшими населеними пунктами губернії були: №Назва містаПовітВсього осібУкраїнціРосіяниЄвреїМолдаваниосібу %осібу %осібу %осібу %1ОдесаОдеський403 81537 9259.39198 23349.0912 451130.834880.122МиколаївХерсонський92 0127 7808.4661 02366.3317 94919.51820.093ЄлисаветградЄлисаветградський61 48814 52323.6221 30134.6423 25637.82210.034ХерсонХерсонський59 07611 59119.6227 90247.2117 16229.04850.145ТираспольТираспольський31 6163 70811.7314 01344.328 56827.13 61111.426АнаньївАнан'ївський16 684720543.21 4348.63 51421.074 17425.07ВознесенськЄлисаветградський15 7485 64435.842 58316.45 87937.331 2437.898БобринецьЄлисаветградський14 2819 52966.738375.863 46424.263462.429ОлександріяОлександрійський14 0077 65854.672 36416.883 68726.32130.0910БериславХерсонський12 1498 85272.865244.312 63921.7230.0211ДубоссариТираспольський12 0892 84123.53953.275 32644.063 38327.9812НовогеоргіївськОлександрійський11 5943 37229.086 63157.191 42412.2810.013ОчаківОдеський10 7865 20448.253 50832.521 43013.2690.0814НовомиргородЄлисаветградський9 3645 726.117 02575.021 61717.2750.0515ГригоріопольТираспольський7 6057079.31 83224.0983210.943 74049.1816ОльвіопольЄлисаветградський6 8845 02272.952713.941 48021.5100.1517ОвідіопольОдеський5 1872 78553.691 99738.53877.4660.1218МаякиОдеський4 57594420.632 86562.6264414.08150.33

Керівництво губернії

Губернатори (1803—1917) +Список осіб, що обіймали посаду херсонського губернатора в 1803—1917 рокахІм'яРоки перебування на посаді1803—1805Кирило Гладкий1805—18081808—18091809—18161816—18211821—1828Павло Могилевський1828—18301831—1837Віктор Рославець1837—1839Володимир Пестель1839—1845Віктор Рославець (вдруге)1845—18481848—18511851—18541854—1859Олександр Башмаков1859—18611861—1868Сократ Старинкевич1868—1871Микола Абаза1871—18741874—18901890—1893Михайло Веселкін1893—1897Іван Оболенський1897—19021902—1905Михайло Малаєв1905—19081908—1911Микола Гревеніц1911—19151915—1917

Предводителі дворянства

Акацатов Микола Юрійович (1803—1806) Козлов Федір Федорович (1806—1809) Шкляревич Ілля Опанасович (1809—1811) Чорба Петро Федорович (1811—1814) Томас Кобле (?—?)Генерал Фома Кобле, джентльмен, подаривший югу Украины Коблево

Херсонщина у 1917—1920 роках

Воєнно-політичні події