Барон Еглофф фон Фрейберг-Айзенберг-Алльмендінген (; 3 жовтня 1883, Алльмендінген — 11 лютого 1984, Алльмендінген) — німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе.

Біографія 16 вересня 1904 року вступив офіцером роти в 3-й піший гвардійський полк. З 1 травня 1912 по 2 серпня 1914 року пройшов підготовку пілота в 1-му льотному дивізіоні. З 3 серпня 1914 року — пілот 11-го польового льотного дивізіону, з 26 листопада 1914 року — дивізіону голубиної пошти «O». З 28 травня 1915 року — командир 5-го польового льотного, з 17 серпня 1916 року — 11-го, з 20 жовтня 1917 року — 239-го льотного дивізіону, з 18 січня 1918 року — 5-ї льотної групи 7-ї армії.

З 30 листопада 1918 року керував демобілізацією 5-го льотного дивізіону. З 31 січня 1919 року служив у фрайкорі «Лютвіц». З 19 березня 1919 року — комендант авіабази Деберіц. З 1 травня 1920 року служив в штабі 3-ї мототранспортної роти, з 1 жовтня 1920 року — 3-го піхотного полку, з 1 січня 1921 року — 1-го, з 1 жовтня 1921 року — навчального, з 1 лютого 1923 року — знову 1-го батальйону 9-го піхотного полку. З 15 травня 1923 року — командир роти свого полку. З 1 травня 1924 року — авіаційний консультант в штабі 3-ї дивізії. 31 березня 1930 року звільнений у відставку, проте наступного дня повернувся в армію як цивільний співробітник Імперського військового міністерства, наглядав за підготовкою пілотів. 1 жовтня 1932 року відновлений на дійсній службі, зарахований в штаб 1-го батальйону 4-го артилерійського полку і відряджений до командувача берлінського гарнізону. 31 січня 1933 року знову звільнений у відставку.

1 квітня 1934 року вступив в люфтваффе і призначений комендантом авіабази Ютербог. З 1 квітня 1936 року — командир 13-го повітряного району. З 1 жовтня 1936 року — військово-повітряний аташе в Парижі. З 1 жовтня 1937 року — офіцер для особливих доручень при Імперському міністерстві авіації та головнокомандувачі люфтваффе. 1 грудня 1937 року відряджений в командування 2-ї повітряної області, 6 грудня 1937 року — в льотне училище Тутова, 17 січня 1938 року — в навігаційне училище Анклама, 3 лютого 1938 року — в льотне училище Перлеберга, 17 лютого 1938 року — в училище спостерігачів Шенвальде та в 12-й запасний льотний дивізіон, 3 березня 1938 року — у винищувальне училище Вернойхена, 17 березня 1938 року — в 17-й запасний льотний дивізіон та льотне училище A в Кведлінбурзі. З 20 червня 1938 року виконував обов'язки командира льотного училища і 2-го запасного льотного дивізіону. З 1 серпня 1938 року — комендант полігону люфтваффе Вільдфорт, з 1 квітня 1939 року — Драмбург, з 26 серпня 1939 року — району аеропорту Кольберг. 31 жовтня 1943 року остаточно звільнений у відставку.

Звання

Фанен-юнкер (16 вересня 1904) Фенріх (22 квітня 1905) Лейтенант (27 січня 1906) Оберлейтенант (19 липня 1913) Гауптман (27 січня 1915) Майор (1 травня 1927) Оберстлейтенант (1 жовтня 1932) Оберст запасу (31 січня 1933) Оберст (1 жовтня 1935) Генерал-майор запасу (1 червня 1938) Генерал-майор (1 квітня 1939)

Нагороди

Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (1914) Лицар честі та відданості (Мальтійський орден; 1914) Нагрудний знак військового пілота (Пруссія) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (11 жовтня 1915) Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами (23 листопада 1917) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го клас Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Пам'ятний знак пілота (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.

Посилання

Біографічні дані. Нагороди.