2011 (MMXI) — невисокосний рік, що почався в суботу 1 січня та закінчився в суботу 31 грудня за григоріанським календарем. 2011-й рік нашої ери — це 11-й рік III-го тисячоліття та XXI століття, а також другий з 2010-х років.
2011 також є роком темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.
Офіційні й інші ювілеї та пам'ятні дати в Україні Міжнародний рік лісів, оголошений 83-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН 20 грудня 2006 року.
Події
Політика, вибори 1 січня — Угорщина взяла головування у Раді Європейського союзу. 1 січня — набрав чинності новий адміністративний поділ Греції за Програмою «Каллікратіс». 9 січня — розпочався тижневий референдум у десяти провінціях південного Судану щодо проголошення незалежності. 10 січня — баскське сепаратистське угруповання ЕТА оголосило про припинення збройної боротьби проти іспанського уряду та перехід на бік уряду. 14 січня — через хвилю народного невдоволення і заворушень на території Тунісу введено надзвичайний стан. Президент країни Зін аль-Абідін бен Алі залишив країну, декретом передавши повноваження прем'єру; армія взяла владу у свої руки. 23 січня — чинний президент Португалії Каваку Сілва переобраний на другий термін. 25 січня — ПАРЄ закликала до проведення міжнародного розслідування фактів незаконної торгівлі органами людей у Косово. 26 січня — У Габоні Уряд розпускає головну опозиційну партію, звинувачуючи одного з її лідерів у вчиненні державної зради. 28 січня — масові протестні демонстрації, зіткнення і безлад у Каїрі, Александрії, Суеці та інших містах Єгипту, сотні постраждалих. Надвечір президент країни Хосні Мубарак у телезверненні оголосив про відставку уряду. 28 січня — Поліція Габону використовує газ проти антиурядових демонстрантів через два дні після того, як лідер опозиції Андре Мба Обам оголошує себе президентом. 1 лютого — король Йорданії Абдалла II розпустив уряд на тлі масових акцій протесту в країні. 5 лютого — набрав чинності черговий договір між Росією та США про скорочення стратегічних озброєнь. 11 лютого — після тижнів масових демонстрацій президент Єгипту Хосні Мубарак залишив посаду, доручивши Вищій раді збройних сил управляти країною. 13 лютого — вища рада збройних сил Єгипту розпустила парламент і призупинила дію конституції. 13 лютого — поліція Бахрейну провела операцію з витіснення антиурядових демонстрантів з головної площі столиці країни Манами: четверо загиблих, півсотні поранених. 25 лютого — на загальних парламентських виборах в Ірландії перемогла опозиційна партія Fine Gael. 6 березня — на парламентських виборах в Естонії здобула перемогу очолювана прем'єром Андрусом Ансипом правоцентристська коаліція. 14 березня — у Бахрейн на прохання сунітського уряду проти масових протестів шиїтської більшості введені військові підрозділи Саудівської Аравії та ОАЕ. 20 березня — президентом Гаїті обраний Мішель Мартеї, відомий у країні співак. 22 березня — проти екс-президента Леоніда Кучми порушено кримінальну справу за звинуваченням у причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. 22 березня — колишній президент Ізраїлю Моше Кацав засуджений на 7 років позбавлення волі за зґвалтування. 23 березня — парламент Португалії відхилив четвертий пакет бюджетної економії, уряд Жозе Сократеша пішов у відставку. 25 березня — канадський парламент висловив недовіру консервативному уряду Стівена Гарпера. 28 березня — на тлі масових протестів у Сирії президент Башар аль-Асад розпустив уряд. 30 березня — у М'янмі була офіційно розформована військова хунта, що управляла країною майже 50 років. Влада передана цивільному уряду, кабінет міністрів очолив президент країни Тейн Сейн. 31 березня — Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, в якій закликає Лорана Гбагбо залишити посаду президента Кот-д'Івуара у зв'язку з тим, що він програв вибори. 3 квітня — на дострокових президентських виборах у Казахстані вчетверте з результатом понад 95 % голосів переобраний Нурсултан Назарбаєв. 11 квітня — президент Ємену Алі Абдалла Салех погодився піти у відставку, прийнявши план врегулювання, представлений Радою співробітництва арабських держав Перської затоки. 16 квітня — чинний президент Нігерії Гудлак Джонатан переобраний на президентських виборах у країні. 17 квітня — парламентські вибори у Фінляндії. 18 квітня — парламент Угорщини прийняв нову конституцію країни. 19 квітня — у Сирії скасовано надзвичайний стан, який діяв з 1963 рокуУ Сирії скасовано надзвичайний стан, який діяв 48 років. 19 квітня — на VI з'їзді Компартії Куби кубинський лідер Фідель Кастро вперше не включений до складу політбюро, посаду першого секретаря партії офіційно зайняв його брат, 79-річний голова Державної ради Куби Рауль Кастро. 27 квітня — суд у Коста-Риці засудив колишнього президента країни Мігеля Анхеля Родрігеса до п'яти років позбавлення волі за хабар від французької компанії Alcatel. 29 квітня — у Великій Британії принц Вільям повінчався з Кейт Міддлтон. 2 травня — дострокові парламентські вибори в Канаді виграла Консервативна партія чинного прем'єра Стівена Гарпера. 3 травня — Ізраїль та ХАМАС підписали в Каїрі угоду про міжпалестинське примирення. 4 травня — на референдумі британці відхилили перехід до альтернативної системи виборів до парламенту. 7 травня — правляча в Сінгапурі з 1965 року Партія народної дії здобула перемогу на парламентських виборах, отримавши 81 з 87 депутатських мандатів. 9 травня — у Німеччині стартував перший від часів об'єднання країни загальний перепис населення. 15 травня — в аеропорту імені Джона Кеннеді в Нью-Йорку затриманий глава Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс-Кан за звинуваченням у сексуальних домаганнях. 17 травня — перепис населення в Канаді. 26 травня — сербська поліція затримала генерала Ратко Младича, обвинуваченого гаазьким трибуналом у військових злочинах під час війни у Боснії. 5 червня — опозиційні соціал-демократи перемогли на позачергових парламентських виборах у Португалії. 5 червня — лівий націоналіст Ольянта Умала обраний президентом Перу. 12 червня — владна «Партія справедливості і розвитку»Туреччини перемогла на виборах до парламенту країни. 28 червня — Крістін Лагард призначена директором-розпорядником МВФ на п'ятирічний термін, що починається з 5 липня 2011 року BBC Ukrainian, 28 червня 2011. 24 вересня — другі в історії Об'єднаних Арабських Еміратів вибори до Федеральної національної ради, консультативного органу при уряді країни. 1 липня — Польща стала головувати у Європейському Союзі. 1 липня — князь Монако Альбер II та уродженка ПАР, олімпійська чемпіонка з плавання Шарлін Віттсток одружилися. 1 липня — в Марокко на референдумі 98 відсотків виборців підтримали конституційну реформу, запропоновану королем Мохаммедом VI. 3 липня — на парламентських виборах у Таїланді перемогла опозиційна партії Пхиа Таї (Для Таїланду), яку очолює Їнглак Чинават, сестра колишнього прем'єр-міністра Таксина Чинавата, усунутого від влади військовим переворотом 2006 року. 4 липня — помер Отто фон Габсбург. 9 липня — на політичній мапі світу з'явилася нова держава — Південний Судан зі столицею Джуба. 9 липня — у Британії через скандал з прослуховуванням політиків, зірок і звичайних громадян медіамагнат Руперт Мердок закриває таблоїд Ньюз оф зе Ворлд, газету з понад 160-річною історією. 20 липня — поліція Сербії заарештувала колишнього президента самопроголошеної Республіки Сербська Країна (на території Хорватії) Горана Хаджича, останнього з розшукуваних Міжнародним трибуналом учасників військового конфлікту в Югославії. 22 липня — терористичний акт в Осло: вибух у центрі норвезької столиці біля резиденції прем'єр-міністра забрав життя семи осіб. Дві години по тому Андерс Беринг Брейвік влаштував бойню в молодіжному таборі Робітничої партії на острові Утея, застреливши 85 осіб. 23 липня — на референдумі у Латвії громадяни країни висловилися за розпуск Сейму. 29 липня — військове керівництво Туреччини в повному складі пішло у відставку через розбіжності з урядом Реджепа Тайїпа Ердогана. 3 серпня — Рада безпеки ООН опублікувала заяву, що офіційно засуджує «напади на громадян і масштабне порушення прав людини» в Сирії; заява прийнята одноголосно усіма 15 учасниками. 5 серпня — у Печерському суді Києва заарештована Юлія Тимошенко, колишня прем'єрка країни та опозиційний політик. 11 серпня — в Україні запроваджено інституцію Уповноваженого Президента України з прав дитини, на посаду Уповноваженого призначено Юрія Павленка. 30 серпня — новим прем'єр-міністром Японії обраний Нода Йосіхіко. 15 вересня — парламентські вибори у Данії після десятирічної перерви виграла ліва коаліція; прем'єром стає 44-річна Гелле Торнінг-Шмідт, перша жінка на цій посаді у країні. 17 вересня — дострокові парламентські вибори у ЛатвіїНа виборах у Латвії проросійська партія отримала майже 30 % голосів. 17 вересня — в ООН підняли новий лівійський прапор, що підсумувало міжнародне визнання нової влади у країні. 10 жовтня — у Польщі партія «Громадянська платформа» чинного прем'єр-міністра Дональда Туска перемогла на загальних парламентських виборах. 10 жовтня — у Камеруні на виборах вшосте обраний президентом 78-річний Поль Бія. 11 жовтня — Печерський суд засудив Юлію Тимошенко до семи років ув'язнення, заборонив три роки обіймати державні посади, і зобов'язав відшкодувати НАК «Нафтогаз України» збитки на 1,5 млрд грн. 20 жовтня — баскське сепаратистське угрупування ЕТА оголосило про остаточне припинення збройної діяльності та звернулося до урядів Іспанії та Франції із закликом розпочати процес прямого діалогу з метою розв'язання наслідків конфліктуЕТА оголосила про припинення збройної боротьби 23 жовтня — парламентські вибори у Швейцарії. 23 жовтня — перші після повалення авторитарного режиму в Тунісі вибори до Установчих зборів. 23 жовтня — в Аргентині вибори членів законодавчих зборів країни і президента; чинний президент Крістіна Фернандес де Кіршнер переобрана на другий термін. 30 жовтня — на президентських виборах у Киргизстані переміг Алмаз Атамбаєв. 30 жовтня — Росен Плевнелієв, кандидат від правлячої партії «Громадяни за європейський розвиток», переміг на виборах президента Болгарії, набравши 52 % голосів у другому турі. 31 жовтня — Палестина була прийнята в ЮНЕСКО, попри погрози США позбавити організацію фінансування. листопад — створено і потім отримав підтримку парламенту тимчасовий уряд технократів на чолі з професором-економістом М. Монті. Безсилля партійної еліти в протистоянні економічним лихам — зростання бюджетного дефіциту і державного боргу, падіння ВВП, змусило італійські еліти підтримати ідею президента Дж. НаполітаноХолодковский Кирилл Трудная перестройка итальянской политической системы . 6 листопада — Данієль Ортега переобраний президентом Нікарагуа. 6 листопада — відставний генерал Отто Перес Моліна обраний президентом Гватемали. 8 листопада — Елен Джонсон-Серліф була переобрана на посаду президента Ліберії, на другий тур прийшли всього 37 % виборців через бойкот другого кандидата. 11 листопада — у Греції, яка перебуває на межі дефолту і охоплена протестами, до присяги приведений новий уряд. Президент країни Каролос Папуліас доручив формування коаліційного кабінету міністрів колишньому заступнику голови Європейського центробанку Лукасу Пападімосу. 12 листопада — на екстреній нараді у Каїрі Ліга арабських держав призупинила членство Сирії через недотримання арабського плану з врегулювання кризи до того моменту, поки в цій країні не буде припинено кровопролиття. 12 листопада — прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі пішов у відставкуhttp://tsn.ua/svit/silvio-berluskoni-pishov-u-vidstavku.html Берлусконі ухвалив рішення покинути крісло прем'єра Італії як і обіцяв, після прийняття парламентом закону про стабілізацію економічної ситуації в країні, який включає погоджені з керівництвом ЄС антикризові заходи.