1 січня — 1-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 364 дні (365 днів — у високосні роки).
Цей день в історії: 31 грудня—1 січня—2 січня
Свята і пам'ятні дні
Міжнародні Новий рік День суспільного надбання
Національні : Василів день. : День незалежності (1804) : День незалежності (1956) : День звільнення (1959) : День незалежності (1960) : Міжнародний день традиційного непальського одягу : День конституції : День незалежності (1962) : День виникнення Словацької республіки : День посадки дерев : День заснування Китайської республіки : День відновлення незалежності чеської держави : Кванза, Національний день Кривавої Мері : День прапора
Релігійні
Західне християнство Розпочинається Місяць Пресвятого Імені Ісуса; Восьмий день із Дванадцяти Днів Різдва (день октави Різдва, який у католицьких державах вважається священним днем); Торжество Пресвятої Богородиці; Всесвітній день миру; Свято обрізання Господнього; (Англіканська та Лютеранська церкви); (Середньовіччя). Пам'ять святителя Фульгенція, єпископа Руспійского; Пам'ять ; Пам'ять святого галицького священника Зигмунта Гораздовського; Пам'ять кардинала-священника та театинця .
Східне християнствоПравославний церковний календар 2024 - Православна церква України Свято обрізання Господнього; Пам'ять святителя Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської; Пам'ять мученика Василя Анкірського; Пам'ять праведної Емілії, матері святителя Василя Великого; Пам'ять преподобного Амфілохія Почаївського.
Інші у 2001, 3001, … — день квадратного кореня
Іменини : Агріпін, Алмахій, Бонфілій Мональд, Василь, Вікентій-Марія Страмбі, Вільгельм, Гуголін Євфросинія, Джузеппе, Зигмунт, Здіслава, Йосип Марія Томазі, Клар, Конкордій, Кронан, Куан, Магн, Мартіна, Мідвін, Мохуа, Телемах, Оділон, Фйоульд, Фульгенцій.
: Василь, Амфілохій, Емілія.
Події 154 до н. е. — у Стародавньому Римі день початку річного консульства було перенесено на 1 січня. 104 до н. е. — римський консул Гай Марій провів Римом полоненого царя Нумідії Югурту. 45 до н.е. — введення в Римі юліанського календаря, розробленого єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря. 1 — обрізання Господа нашого Ісуса Христа. Об'явлення Божого імені людству. 49 — Агрипіна Молодша вийшла заміж за Клавдія. 89 — Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму. 466 — Лю Юй стає імператором Південної Сун після вбивства свого племінника імператора Лю Цзиє. 1501 — кінець інкунабул, друкованих видань у Європі, що вийшли з моменту винаходи друкарства. З цього дня європейські друковані книжки умовно називають палеотипами. 1515 — Франциск I стає королем після смерті свого тестя Людовіка XII, який не залишив інших спадкоємців 1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня. 1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий рік був перенесений на 1 січня. Тим самим відкинувши 5508 років слов’янського літочислення. В указі йшлося про те, що після 31 грудня 7208 настане 1 січня 1700 «від Різдва Господа Бога і спасу нашого Ісуса Христа».Для християн 2022-й, а для слов’ян ще й 7530 від Створення Миру, Клуб органічного землеробства, 26 червня 2022 1709 — Війна королеви Анни: битва при Сент-Джонсі. 1751 — надруковано перший том «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел», виданий Дені Дідро та Жаном Лероном Д'аламбером. 1785 — вийшов перший номер найстарішої лондонської щоденної газети The Daily Universal Register заснована Джоном Волтером (1788 року перейменована в «The Times»). 1801 — астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Цереру. 1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об'єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент. На підставі Акту про Унію утворилося Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії; об'єднані британські та ірландські законодавчі органи. 1804 — проголошена незалежність Гаїті від Франції. 1874 — в Російський імперії видано «Маніфест про запровадження загальної військової повинності», відповідно до якого військова повинність покладалася на всі верстви суспільства. 1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни. 1885 — у Чернівцях почала виходити україномовна газета «Буковина», редактором якої був письменник і громадський діяч Юрій Федькович. 1901 — проголошено створення Австралійської Співдружності — федерації британських колоній всього континенту. 1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій. 1919 — Директорія УНР видала закон про автокефалію Української Православної Церкви. 1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів. 1930 — вийшов перший номер журналу «Emel» («Прагнення»). 1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт. 1942 — у Вашингтоні союзники за антигітлерівською коаліцією підписали Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу проти країн Осі. 1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність. 1954 — у США відбувся перший національний кольоровий телеефір. 1959 — перемога Кубинської революції. 1968 — на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час» («Время»). 1970 (00:00:00 UTC) — початок відліку часу в Unix-подібних операційних системах (початок епохи Unix). 1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету. 1984 — засновано Industrial and Commercial Bank of China, один з найбільших банків світу. 1992 — Ірак визнав незалежність України. 1992 — в Сімферополі відновлено видання газети кримськотатарською мовою «Янъы дюнья» («Новий світ»). 1994 — почала діяти НАФТА, найбільша в світі регіональна зона вільної торгівлі (США—Канада—Мексика). 1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі. 1999 — введено безготівкове євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція). 2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт. 2001 — безготівкове євро введено в Греції. 2002 — поява готівкового євро. 2007 — Болгарія та Румунія приєдналися до Європейського Союзу; болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєдналися до 20 інших мов); у Словенії введено в обіг євро. 2008 — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро. 2009 — у Словаччині введено в обіг євро. 2011 — у Естонії введено в обіг євро. 2014 — у Латвії введено в обіг євро. 2015 — у Литві введено в обіг євро. 2015 — Росія припинила дію двосторонньої секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об'єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD 2023; у Хорватії введено в обіг євро. ракетний удар Збройними силами України по табору російських мобілізованих солдат у Макіївці. 2025 — Румунія і Болгарія увійшли до Шенгенської зони.
Народились Див. також :Категорія:Народились 1 січня 1449 — Лоренцо Медічі, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв. 1618 — Бартоломе Естебан Мурільйо, іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства. 1678 – Франтішек Фердинанд Кінскі, дворянин, дипломат і політик. 1752 — Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор — на замовлення трьох членів Континентального конгресу — майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса. 1823 — Петефі Шандор, угорський поет, публіцист, революційний діяч словацького походження. 1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч 1832 — Іван Вишнеградський, російський вчений-винахідник, один із основоположників теорії автоматичного регулювання 1842 — Василь Мова, український (кубанський) письменник, поет, драматург. 1848 — Володимир (Священомученик; в миру — Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915—1918 роках. 1851 — Чезаре Зоккі (Дзоккі або Цочі), італійський скульптор, автор пам'ятнику Данте Аліг'єрі в Тренто. Двоюрідний брат скульптора Еміліо Зоккі, автора кінного пам'ятника Віктору Емануїлу II у Флоренції; двоюрідний дядько скульптора Арнольдо Зоккі, автора статуї Христофора Колумба в Буенос-Айресі. 1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон 1857 — Степан Ерастов, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані. 1863 — П'єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань. 1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог. 1885 — Людмила Бурлюк-Кузнецова, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер. 1892 — Шатьєндранат Бозе, індійський фізик, один з творців квантової статистики 1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР. 1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. 1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік. 1897 — Мустафа Халілов, один із основоположників кримськотатарського національного руху. 1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках. 1912 — Василь Хоменко, український графік. 1916 — Степан Хвиля, український живописець. 1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року. 1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі». 1925 — Веніамін Баснер, радянський та російський композитор, автор музики до багатьох радянських кінофільмів. 1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України. 1927 — Моріс Бежар, французький хореограф. 1930 — Абдулла Аль-Муті, бангладеський педагог і науковий письменник. 1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство). 1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України. 1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка. 1938 — Айдер Осман, письменник, перекладач, журналіст. 1939 — Мішель Мерсьє, французька актриса («Анжеліка — маркіза ангелів», «Друга істина», «Чорне сонце»). 1939 — Леннара Мамбетова, учасниця кримськотатарського національного руху. 1941 — Сафтер Нагаєв, письменник, публіцист, літературознавець, перекладач, педагог. 1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. 1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України, один з «Тріо Маренич». 1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами. 1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач. 1950 — Володимир Вознюк, українсьний поет, перекладач, літературознавець, директор літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської. 1950 — Галина Кирпа, українська письменниця, поетеса, перекладач. 1951 — Михайло Ілляшенко, український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України.