«По́рту» () — португальський футбольний клуб з міста Порту. Виступає у Прімейра-Лізі, найвищому дивізіоні системи футбольних ліг Португалії.
Заснований 28 вересня 1893 року. «Порту» входить до «Великої трійки Португалії» () разом з лісабонськими «Бенфікою» та «Спортінгом», які брали участь у кожному сезоні Прімейра-Ліги від моменту її заснування у 1934 році. Команда отримала прізвисько Dragões (дракони) за міфічну істоту на верхівці клубної емблеми та Azuis e brancos (синьо-білі) за кольори футболок. Вболівальників клубу називають portistas. З 2003 року «Порту» проводить свої домашні матчі на Ештадіу ду Драгау, який замінив попередній 51-річний стадіон Даш-Анташ.
«Порту» є другою найбільш титулованою командою у Португалії, маючи в активі 87 трофеїв. На національному рівні команда здобула 31 титул Чемпіонату Португалії (п'ять з яких здобуті поспіль між сезонами 1994—95 і 1998—99 та є рекордом португальського футболу), 20 Кубків Португалії, 4 титули Національного чемпіонату, 1 Кубок португальської ліги та рекордні 25 Суперкубки Португалії. «Порту» є однією з двох команд, які виграли чемпіонат Португалії без поразок (у сезонах 2010—11 та 2012—13 років). Також у сезоні 2010—11 «Порту» досяг найбільшої різниці очок між першим і другим місцями за системою «три очки за перемогу» (21 очко).
У міжнародних змаганнях «Порту» є найбільш титулованою португальською командою, маючи в активі сім трофеїв. Команда здобула Кубок європейських чемпіонів/Лігу чемпіонів УЄФА у 1987 та 2004 роках, Кубок УЄФА/Лігу Європи у 2003 та 2011 роках, Суперкубок УЄФА у 1987 році та Міжконтинентальний кубок у 1987 та 2004 роках. Крім того, клуб посів друге місце у Кубку володарів кубків 1983—1984, а також Суперкубок УЄФА 2003, 2004 та 2011 років. «Порту» є єдиним португальським клубом, який здобув Кубок УЄФА/Лігу Європи, Суперкубок УЄФА, Міжконтинентальний кубок, а також досяг континентального треблу в домашньому чемпіонаті, кубку та єврокубку (2002—03 та 2010—11). «Порту» займає третє місце за участю на груповому етапі Ліги чемпіонів УЄФА (23 рази), після «Барселони» та «Реала» (24 рази). В УЄФА, «Порту» посідає 9 місце в клубному рейтингу всіх часів, а також 21 місце в клубній таблиці коефіцієнтів УЄФА станом на початок сезону 2023—24.
Історія 28 вересня 1893 року комерсант Антоніу Ніколау д'Алмейда, який експортував портвейн в Англію, оголосив про створення футбольного клубу Foot-ball Club do Porto. День заснування був обраний не випадково, 28 вересня — день народження правлячого тоді короля Португалії Карлуша I і його дружини Амелії, що народилися в один день. Антоніу д'Алмейда був переконаним монархістом. Також офіційними клубними кольорами стали кольори Королівського дому Португалії — білий і синій. На перший же матч команди були запрошені король з дружиною. Однак дружина самого д'Альмейда англійка Хільда Рамсей ненавиділа футбол і наполягла, щоб чоловік залишив свою нову забаву і зосередився на винному бізнесі. Після цього клуб фактично припинив своє існування до серпня 1906 року.
Перший трофей «Порту» виграв в 1912 році — Кубок імені Жозе Монтейру да Кошти, а перебравшись в наступному році на поле Campo da Constituição, перемагав в більшості регіональних чемпіонатах.
Роки з 1941 по 1977 у португальському футболі відзначені повною перевагою лісабонських клубів. «Бенфіка» і «Спортінг» розігрували національний титул між собою і лише двічі, в 1956 і 1959 роках дозволили Порту зайняти перше місце в чемпіонаті.
У 2000 році «Порту» став одним з 14 клубів-засновників організації G-14, що об'єднує провідні футбольні клуби Європи. Крім «Порту», в G-14 входять «Аякс», Барселона, «Баварія», Боруссія (Дортмунд), «Інтернаціонале», «Ювентус», «Ліверпуль», «Манчестер Юнайтед», «Марсель», «Мілан» , Парі Сен-Жермен, ПСВ, «Реал Мадрид» і приєдналися пізніше «Арсенал», Баєр 04, «Ліон» і «Валенсія».
Золоті роки Жозе Моурінью (2001—2004)
На початку сезону 2001/02 команда на чолі з колишнім гравцем клубу Октавіу Машаду здобула перемогу у Суперкубку Португалії. У підсумку це був єдиний трофей того сезону і після вильоту у чвертьфіналі з Кубку Португалії тренера було звільнено. 23 січня 2002 року головним тренером було призначено Жозе Моурінью. На момент призначення «Порту» посідав 5-те місце в Чемпіонаті, але з новим тренером команда видала вражаючу серію з 15 матчів (включаючи 11 перемог) і закінчила сезон на 3 місці. Моурінью пообіцяв зробити «Порту» чемпіоном наступного сезону.
Влітку 2002 клуб проводить велику трансферну кампанію. До команди приєднуються Нуну Валенте та Дерлей з «Уніан Лейрія», Паулу Феррейра з «Віторії (Сетубал)», Сезар Пейшоту з «Белененсеш», Педру Емануел з «Боавішти», а також Едгарас Янкаускас з Маніше у яких закінчилися контракти з «Бенфікою». Після шестимісячної оренди в «Чарльтон Атлетік» до команди повернувся капітан Жорже Кошта. Разом з наявними лідерами команди Вітором Баїя, Рікарду Карвалью, Коштінья, Деку та Елдером Поштігою команда була готова до одного з найкращих сезонів у своїй історії.
Жозе Моурінью дотримав обіцянку та переміг у Чемпіонаті, випередивши «Бенфіку» на 11 очок та здобувши рекордні на той час 86 очок (рекорд тримався до сезону 2015/16) за системою «три очки за перемогу». Слідом за цим команда перемогла у фіналі Кубку Португалії попередній клуб Моурінью «Уніан Лейрія» з рахунком 1:0. Проте головна перемога у тому сезоні була у фіналі Кубку УЄФА, проти шотландського «Селтіка». Основний час матчу закінчився з рахунком 2:2 і лише у 2-му екстра таймі Дерлей забив переможний гол і тим самим здобув для «Порту» другий в історії клубу єврокубок.
Сезон 2003/04 почався з перемоги 1:0 у Суперкубку проти «Уніан Лейрія». Через декілька тижнів «Порту» не зміг повторити цей успіх і програв у Суперкубку УЄФА «Мілану» 0:1. Єдиний гол у тому матчі на рахунку Андрія Шевченка. У Чемпіонаті команда домінувала, захистивши титул, та була непереможною упродовж перших 27 турів і лише на початку квітня вперше програла у матчі з «Жил Вісенте». Бенні Маккарті став найкращим бомбардиром чемпіонату, забивши 20 м'ячів. У Кубку Португалії «синьо-білі» поступились у фіналі «Бенфіці» 1:2.
В Лізі Чемпіонів «Порту» починав сезон із групового етапу, де посів 2-ге місце, поступившись лише одного разу «Реал Мадриду». В 1/8 плей-оф на команду чекав «Манчестер Юнайтед». В першому матчі вдома «Дракони» перемогли 2:1. У другому матчі на «Олд-Траффорд» «Порту» був близький до вильоту, програючи 0:1 по ходу зустрічі та за рахунок правила виїзного голу, але на 89-й хвилині Коштінья зрівняв рахунок і тим самим вивів португальський клуб у чвертьфінал. Далі «Порту» пройшов «Ліон» (2:0, 2:2) та «Депортіво» (0:0, 1:0). У фінальному матчі, проти ще одного сенсаційного фіналіста «Монако», португальці здобули впевнену перемогу 3:0 і тим самим клуб здобув 2-й в історії трофей Ліги Чемпіонів.
Період після Моурінью (2004—2010) Після перемоги у Лізі Чемпіонів тренер покинув клуб у пошуках нових викликів. Разом з ним клуб залишили Карвалью, Феррейра та Деку. Наступний сезон був не типовим для клубу, адже протягом нього тричі змінювався головний тренер. Луїджі Дельнері було призначено наступником Моурінью, але так і не провівши жодної зустрічі на чолі команди, він покинув клуб через кілька тижнів після призначення. Разом з Віктором Фернандесом «Порту» переміг у Суперкубку Португалії та у Міжконтинентальному Кубку, але програв матч за Суперкубок УЄФА та вилетів на ранній стадії з Кубку Португалії. Закінчувала сезон команда з Жозе Коусейру та у підсумку, здобувши лише 17 перемог у 34 матчах, зайняла 2 місце у Чемпіонаті, пропустивши вперед «Бенфіку» на 3 очки. У цей період Порту був безпосередньо замішаний у корупційному скандалі «Apito Dourado».
В сезоні 2005/06 «Порту» очолив Ко Адріансе, перед яким стояла задача реорганізувати команду та повернути її на вершину португальського футболу. Тактична дисципліна та вплив новачків команди Лучо Гонсалеса і Лісандро Лопеса дозволили повернути титул чемпіонів країни, а також перемогти в Кубку Португалії, тим самим здобувши п'ятий в історії клубу «золотий дубль». В Лізі Чемпіонів команда провалилась, зайнявши останнє місце в групі.
Сезон 2006/07 «Дракони» на чолі з в.о. головного тренера Руйєм Баррушем розпочали з перемоги у Суперкубку. Згодом перед початком чемпіонату головним тренером було призначено Жезуалду Феррейру. Разом з ним «Порту» в драматичному останньому турі Чемпіонату виборов чемпіонство, випередивши «Спортинг» на 1 очко та «Бенфіку» на 2 очки відповідно. Наступного сезону «синьо-білі» захистили титул чемпіона, а Лісандро Лопес став найкращим бомбардиром. Тим самим клуб другий раз в історії зміг перемогти у трьох чемпіонатах поспіль. У травні 2008 року, в результаті розслідування справи «Apito Dourado» щодо договірних матчів у португальському футболі, «Порту» було оштрафовано на 150 000 євро та позбавлено шести очок, а Пінто да Кошту було дискваліфіковано на два роки. «Порту» не оскаржував це рішення.
Не дивлячись на це, у сезоні 2008/09 клуб оформив «золотий дубль» здобувши четверту поспіль перемогу у Чемпіонаті та перемігши у фіналі Кубку «Пасуш-де-Феррейра» з рахунком 1:0. Сезон 2009/10 став останнім під керівництвом Феррейри. «Порту» вдалось здобути Суперкубок та захистити титул володарів Кубку, але чемпіонат команда закінчила на 3 місці і не змогла здобути 5-е поспіль чемпіонство. У Лізі Чемпіонів під керівництвом Феррейри «синьо-білі» завжди виходили з групи у плей-оф, а у сезоні 2008/09 команда дійшла до чвертьфіналу, поступившись фіналісту того розіграшу «Манчестер Юнайтед» за сумою двох матчів (2:2, 0:1).
Віллаш-Боаш, Перейра та подальші роки (2010—2017)
Прихід Андре Віллаша-Боаша, колишнього асистента Жозе Моурінью, на посаду головного тренера «Порту» навесні 2010 року став початком нової успішної ери для клубу. Сезон 2010/11 почався з перемоги над «Бенфікою» у Суперкубку з рахунком 2:0. Команда, головними зірками якої були Жуан Моутінью, Сілвестре Варела, Радамель Фалькао, Хамес Родрігес та Халк, вперше в історії пройшла увесь чемпіонат без поразок і оформила чемпіонство в матчі проти «Бенфіки» на «Ештадіу да Луж» за 5 турів до кінця чемпіонату. Але на цьому команда не зупинилася і вдруге в історії дійшла до фіналу Ліги Європи в якому з рахунком 1:0 перемогла Брагу. Єдиний гол у фіналі забив найкращий бомбардир того розіграшу Радамель Фалькао, а Віллаш-Боаш став наймолодшим тренером, що виграв єврокубок. Через 4 дні після європейського фіналу, команда у драматичному фіналі Кубку Португалії одержала перемогу 6:2, таким чином здобувши 4-ий титул за сезон.
Після відходу Віллаша-Боаша в «Челсі» команду очолив його помічник Вітор Перейра. Третій рік поспіль команда розпочала сезон з перемоги у Суперкубку, але потім поступилася «Барселоні» у матчі за Суперкубок УЄФА з рахунком 0:2. Не дивлячись на те, що «Порту» вилетів на ранніх стадіях Кубку Португалії та Кубку Ліги, а також не зміг захистити титул Ліги Європи, вилетівши вже в 1/16 від Манчестер Сіті, команда вдруге поспіль здобула чемпіонство Португалії. В сезоні 2012/13 за 2 тури до кінця чемпіонату «Порту» в очній зустрічі перемагає «Бенфіку», очолює турнірну таблицю за закінчує сезон на 1-му місці. Цей сезон став 3-ім поспіль в якому клуб одержав чемпіонcтво, а також 2-им в якому «Дракони» не зазнали жодної поразки.
Перед початком сезону 2013/14 «Порту» очолив Паулу Фонсека і одразу ж здобув перемогу у Суперкубку. Цей титул став єдиним для клубу у тому сезоні. Після серії невдач команда опинилася на 3-му місці в чемпіонаті і в березні Паулу Фонсеку було звільнено. До кінця сезону командою керував Луїш Каштру. Після того, як команда не змогла класифікуватись у плей-оф Ліги Чемпіонів, вона змогла дійти до ¼ фіналу Ліги Європи, де поступилася переможцю того розіграшу іспанській «Севільї» (1:0, 1:4). Згодом команда вилетіла у півфіналі Кубку Португалії на Кубка Ліги від «Бенфіки».