Джова́нні Анто́ніо Ско́полі (; 3 червня 1723 — 8 травня 1788) — знаний італійський (на той час тірольський і австрійський) натураліст, ентомолог, ботанік і хімік, який досліджував біорізноманіття Альп.

Біографія Народився 3 червня 1723 року у селі поблизу Кавалезе, що у Тіролі — сучасна Італія, а тоді Австрія, — у сім'ї адвоката. Здобув ступінь доктора медицини в Університеті Інсбрука, після чого практикував як лікар у Кавалезії та Венеції. Багато подорожував Альпами, де збирав ентомологічні та гербарні колекції.

Два роки пропрацював секретарем у єпископа з Секау, а після 1754 року почав лікувати хворих в Ідрії (сучасна Словенія). Він залишався у цьому містечку до 1769 року і в цей час опублікував свою відому працю «Отруєння ртуттю» (Італ. De Hydroargyro Idriensi Tentamina), де описав симптоми захворювань робітників з кіноварних копалень Ідрії. В цей же період свого життя він публікує огляди з ботаніки та ентомології Крайни (Карніолія): «Flora Carniolica», «Entomologia Carniolica», а також серію описів птахів з різних колекцій «Anni Historico-Naturales».

У 1769 здобуває звання професора професор хімії та металургії у Мінералогічній академії Шемніца (сучасна Словенія), згодом, у 1777 році університет переносять до Павії (Італія)Newton, Alfred 1881. Scopoli's ornithological papers. The Willoughby Society. Scanned version, де він знаходиться і досі. В університеті Скополі працює разом із Ладзаро Спалланцані над доказами про те, що життя не самозароджується, а живі істоти походять від інших живих істот. Згодом між колегами встановились неприязні стосунки. Лазаро Спаланцані був звинувачений у крадіжці експонатів з університетського музею, але був виправданий. Незабаром після цього Джованні Скополі помер від інсульту.Mazzarello, Paolo 2004. Costantinopoli 1786: la congiura e la beffa. L'intrigo Spallanzani. Bollati Boringhieri.

За свого життя Скополі багато листувався з Карлом Ліннеєм, був у курсі його досліджень, роботи над систематикою тварин і рослин. Великий шведський ботанік також проявляв зацікавленість роботами італійського колеги і ставився до нього з великою повагою. Втім, через велику відстань, яка поділяла двох натуралістів, вони жодного разу так і не зустрілися.Soban, Branko (January 2005). «A Living Bond between Idrija and Uppsala». Slovenija.svet. Slovene Emigrant Association. Retrieved 20.Scopoli, Giovanni Antonio. Joannes A. Scopoli-Carl Linnaeus. Dopisovanje/Correspondence 1760–1775, ed. Darinka Soban. Ljubljana, 2004: Slovenian Natural history society.

Публікації

Methodus plantarum (1754); Flora Carniolica (1760); Tentamina physico-chymico-medica (1761); De Hydroargyro Idriensi Tentamina (1761); Entomologia Carniolica Vindobonae, Trattner. (1763); Anni Historico-Naturales (1769-72); Principia mineralogiae (1772); Flora Carniolica exhibens plantas Carnioliae indigenas et distributas in classes, genera, species, varietates, ordine Linnaeano (1772); Fundamenta chemiae (1777); Introductio ad historiam naturalem, sistens genera lapidum, plantarum et animalium hactenus detecta, caracteribus essentialibus donata, in tribus divisa, subinde ad leges naturae. Prague. (1777); Fundamenta Botanica Praelectionibus publicis accomodata. Papiae, S. Salvatoris (1783); Dizionario di chimica del Sig. Pietro Giuseppe Macquer…Tradotto dal francese e corredato di note e di nuovi articoli… Pavia: printed at the Monastery of San Salvatore for G. Bianchi (1783-84); Deliciae Flora et Fauna Insubricae Ticini (1786-88); Rudimenta metallurgiae (1789).

Таксони, названі на честь дослідника Рід рослин скополія, від якого походить назва алакалоїда скополаміна; Один з видів ранника Scrophularia scopolii; Жук вусач дубовий малий (Cerambyx scopolii); Жук вусач-коренеїд Скополі (Dorcadion scopolii).

Примітки

Джерела