Євгеній Сергійович Горбатий ( , с. Борозенське, Бериславський район Херсонської області — , селище Оленівка, Донецької області) — український військовослужбовець та спортсмен, солдат Окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, який відзначився під час відбиття російського вторгнення в Україну і загинув у полоні внаслідок терористичного акту, вчиненого в ніч проти 29 липня 2022 року російськими окупаційними військами на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (2023 р., посмертно). Майстер спорту України.

Життєпис

Активно займався спортом, здобув звання майстра спорту України з жиму лежачи,

Із початком повномасштабного російського вторгнення Євгеній разом із побратимами брав участь у запеклих боях на підступах до Маріуполя, потім - на його вулицях, а ще пізніше – на території металургійного комбінату «Азовсталь». Йому пощастило пройти крізь усі випробування майже без поранень, проте він дуже надірвав спину і деякий час змушений був лікуватися у імпровізованому шпиталі у бункері «Железяка», бо навіть не міг одягнути бронежилет. Спілкуючись із нареченою Оленою через Інтернет, почав писати, що їй, мовляв, варто готуватися до того, щоб жити далі без нього, їхати за кордон та улаштовувати своє життя. Ще більше тривоги і навіть сварки із нареченою викликали повідомлення, що Євгеній не хоче здаватися у полон і краще підірве себе останньою гранатою…

Останнє повідомлення від Євгенія Олена отримала 14 травня – «Дуче» писав, що перейде у інший бункер, де не буде зв’язку, за два дні його командир написав, що із Євгенієм все гаразд.

Між 16 та 20 травня 2022 року за наказом вищого військового керівництва заради збереження життя людей Євгеній вийшов з побратимами з «Азовсталі» та потрапив у так званий «полон за домовленістю». Утримувався на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120 в окупованому селищі Молодіжному, що неподалік колишнього адміністративного центру селищної ради Оленівки колишнього Волноваського (нині – Кальміуського) району Донецької області, де окупанти утворили фільтраційну в’язницю.

У ніч на 29 липня 2022 року прийняв мученицьку смерть у полоні внаслідок масового вбивства військовополонених, влаштованого окупантами у колонії в Оленівці.

Після репатріації тіл загиблих у жовтні 2022 року лише .

Родина

Нагороди орден «За мужність» ІІІ ступеня (3 листопада 2023 р., посмертно)  – за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові

Джерела ГОРБАТИЙ Євгеній Сергійович // Книга пам’яті загиблих у полоні / Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими Горбатий Євгеній Сергійович // Герої серед нас. Російсько-українська війна / Коростенська міська рада Курцановська Ганна Євгеній Горбатий загинув у "бараку 200" в Оленівці. За три дні до теракту азовець став абітурієнтом // Свої — 2023. — 27 липня.

Примітки

Див. також Масове вбивство полонених в Оленівці Катування та вбивства військовополонених під час війни на сході України Бої за Азовсталь Втрати «Азова»