Мико́ла Іва́нович Залі́па (13 серпня 1995, с. Комарове, Волинська область — 15 травня 2024, Харківська область) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, військовослужбовець 8-го окремого полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій ЗСУ, бойовий медик. Учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).

Життєпис

Народився 13 серпня 1995 року в селі Комарове Ратнівської громади на Волині.

Після закінчення 9 класів місцевої школи вступив до Старовижівського професійного ліцею, де у 2010—2014 роках здобував фах електрогазозварювальника. До мобілізації працював на будівництвах у Луцьку.

Був мобілізований 9 жовтня 2022 року. Служив у 8-му окремому полку спеціального призначення (військова частина А1788) ССО ЗСУ, мав військове звання старшого солдата. Був бойовим медиком групи, проходив військові та медичні навчання, зокрема у Великій Британії, Литві та Польщі.

У жовтні 2023 року дістав поранення, проходив лікування у Харківському та Хмельницькому шпиталях, після відновлення повернувся до служби. У березні 2024 року долучився до програми психологічної реабілітації бойових медиків «Repower».

Загибель і поховання

Загинув 15 травня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу противника на території Харківського району Харківської області, отримавши поранення, несумісні з життям.

17 травня 2024 року скорботний кортеж із тілом військовослужбовця прибув до рідного села Комарове. Чин поховання відбувся 18 травня 2024 року. Похований на кладовищі у селі Комарове поруч із молодшим братом Павлом, який також загинув під час російсько-української війни.

Родина

Батьки — Іван Фадейович та Олена Миколаївна Заліпи. Родина виховала сімох дітей; Микола був старшим серед братів, Павло — молодшим на шість років. Мати, Олена Заліпа, була удостоєна почесного звання України «Мати-героїня».

Молодший брат Миколи — Павло Заліпа (9 липня 2001 — 1 грудня 2023) — також був українським військовослужбовцем і загинув під час виконання бойових завдань. Після загибелі Павла Микола мав право на звільнення з військової служби, однак продовжив службу.

Нагороди

Відзнака Президента України «За оборону України» (2024, посмертно) Орден «За мужність» III ступеня (2024, посмертно)

Примітки