Лексиколо́гія (від грецьк. lexikos — словесний, словниковий і logos — учення) — розділ мовознавства, що вивчає лексику (словниковий склад мови), лексеми як визначальні структурно-семантичні одиниці мови, їх функціональні можливості, висвітлює процес формування словникового складу в соціально-історичному, національному контексті.
Лексикологія тісно пов'язана з лексикографією, семантикою, семасіологією, етимологією, діалектологією, стилістикою, фразеологією, стосується літературної практики, яка також є об'єктом її вивчення.
Розрізняють загальну, конкретну, історичну, зіставну й прикладну лексикологію: Загальна лексикологія встановлює загальні закономірності будови, функціонування й розвитку лексики. Конкретна лексикологія вивчає словниковий склад однієї мови. Історична лексикологія займається історією словникового складу, причинами й закономірностями його зміни. Зіставна лексикологія досліджує словниковий склад двох чи більше мов із метою виявлення структурно-семантичних подібностей і відмінностей між ними або з метою виведення спільних семантичних закономірностей. Прикладна лексикологія займається питаннями укладання словників, перекладу, лінгводидактики і культури мовлення.
Історія
Термін «лексикологія» обґрунтований у французькій енциклопедії Д. Дідро та Л. Д'Аламбера, що була написана між 1751 та 1772 роками.
Лексикологія формувалася одночасно з етимологією, риторикою, поетикою, виокремилась як наука у XVII — на початку XVIII ст. Піднесення лексикології відбувалося на етапі домінування порівняльно-історичної школи в мовознавстві.
Розділи лексикології До лексикології в широкому значенні слова належать такі наукиКочерган М. П. Лексикологія. Розділи лексикології // Вступ до мовознавства. — К.: Вид. Академія, 2010. — (Серія «Альма-матер»). — 368 с. — ISBN 978-966-580-248-8.: власне лексикологія — наука про словниковий склад мови. семасіологія — наука про значення слів. ономасіологія — наука, яка вивчає процеси найменування. етимологія — наука, яка досліджує походження слів. фразеологія — наука про стійкі словосполучення. ономастика — наука про власні назви. Ономастика в свою чергу поділяється на розділи: антропоніміка — наука про імена людей. топоніміка — наука про назви географічних об'єктів. гідроніміка — наука про назви водоймищ. теоніміка — наука про назви божеств. астроніміка — наука про назви астрономічних об'єктів. зооніміка — наука про назви тварин (клички тварин). лексикографія — наука про укладання словників.
Див. також Лексика
Примітки
Джерела
Кочерган М. П. Лексикологія. Розділи лексикології // Вступ до мовознавства / Кочерган М. П. — К.: Академія, 2010. — (Серія «Альма-матер»). — 368 с. — ISBN 978-966-580-248-8.
Посилання
Тараненко О. О. Лексикологія // — С. 304—305.