Сіль для моря – художній короткометражний фільм, дебютна робота української режисерки Сніжани Гусаревич, знятий за мотивами роману «Сіль для моря або Білий кит» української письменниці Анастасії Нікуліної. Картина вийшла у прокат 20.07.2021.
Історія створення Задум про зйомки фільму з'явився в Сніжани Гусаревич у 2017 році, коли вона побачила в інтернеті відео зі сценами жорстокості та насильства за участі дівчат-підлітків. Відтоді почалися пошуки джерела серед літературних творів та бесіди із підлітками, які зазнали булінгу.
За словами учасників проекту, головною метою фільму є звернення уваги на проблеми у підлітковому середовищі та шляхи їх вирішення.
Сюжет Дівчина на ім'я Ліза переїжджає з Києва до невеликого містечка, де продовжує навчання у школі.
Причиною переїзду стала смерть її сестри, яка загинула внаслідок нещасного випадку, що стався при зйомці відео задля спроби надати акаунту в інстаграм більшої популярності.
Ліза у смерті сестри звинувачує себе, оскільки здійснювала зйомку на її прохання.
На новому місті вона знаходить друга на ім'я Макс. Він пропонує дружбу та вказує свій нік в інстаграм, проте не встигає доказати до кінця, через втручання в розмову однокласника.
В подальшому Ліза зазнає цькування з боку групи однокласників, які знімають відео із сценою її приниження та побиття. Намагаючись усамітнитися на березі моря, Ліза надсилає в інстаграм повідомлення користувачеві, чий нік за збігом схожий на нік Макса, але який прохає називати його Китом. Дізнавшись, що Лізі погано, він у переписці пропонує їй разом із ним перейти межу, де не буде проблем, стати сіллю для моря, призначаючи дію наступного дня. Ліза погоджується. В цей час однокласники публікують в інтернеті відео із сценою її побиття та при цьому дізнаються про її наміри. Одна з дівчат здіймає галас та повідомляє Макса. Вони намагаються зупинити Лізу, але не встигають до того, як вона стрибає з гори у море.
Факти про фільм
Проєкт картини "Сіль для моря" переміг в 11-му конкурсному відборі кінопроєктів Державного агентства України з питань кіно та отримав державну фінансову підтримку у розмірі 1 398 986 грн.
Над фільмом працювала виключно жіноча знімальна група.
Сприйняття Після перегляду Анастасія Нікуліна зауважила, що у фільмі "все настільки реально, що я не можу повірити... Мені розповіли мою історію у гострих спалахах. І закінчили її так, щоб ти не забув це відео".
Номінації Фільм був представлений до нагороди у номінації "Найкращий короткометражний фільм" на Першому Хмельницькому кінофестивалі, 2021.
Примітки