Силурійці — умовна назва сукупності викопних організмів (тварин і рослин), що існували в силурійський період палеозойської ери (приблизно 443–419 млн років тому). Термін використовується в палеонтології та стратиграфії для позначення типових представників фауни та флори, рештки яких збереглися у відкладах цього віку.
До характерних силурійців належать морські організми — корали, брахіоподи, трилобіти, головоногі молюски, граптоліти, а також перші панцирні риби (агнати та гнатостоми). У рослинному світі відзначається поява перших наземних спорових рослин, що свідчить про поступовий перехід життя із моря на суходіл.
Поширення силурійців має важливе стратиграфічне значення, оскільки їхні рештки використовують для датування і кореляції силурійських відкладів у різних регіонах світу, зокрема в Європі, Північній Америці та на території України (Поділля, Донбас).
Див. також Силурійський період Палеозойська ера Граптоліти Трилобіти Силурійська гіпотеза
Література Benton, M. J. (2015). Vertebrate palaeontology (4th ed.). Wiley-Blackwell. Clarkson, E. N. K. (1998). Invertebrate palaeontology and evolution (4th ed.). Blackwell Science. Gradstein, F. M., Ogg, J. G., Schmitz, M. D., & Ogg, G. M. (Eds.). (2020). Geologic time scale 2020. Elsevier. Harper, D. A. T., & Servais, T. (2013). Ordovician biodiversification: Setting an agenda for marine life diversification. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 372, 3–6. Зосимович, В. Ю. (Ред.). (2013). Геологічна історія України. Київ: Ніка-Центр. Білецький, В. С. (Ред.). (2007). Мала гірнича енциклопедія (Т. 2). Донецьк: Донбас. Шульга, П. І., & Гожик, П. Ф. (2000). Палеонтологія: Підручник для геологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ: Либідь