«Чому соціалізм?» — стаття, написана Альбертом Ейнштейном у травні 1949 року, яка опублікована в першому випуску соціалістичного журналу Monthly Review. У ній розглядаються проблеми капіталізму, хижацької економічної конкуренції та зростаючої нерівності багатства. Вона висвітлює контроль над засобами масової інформації з боку приватних капіталістів, що ускладнює громадянам об'єктивні висновки, а також вплив заможних фінансових спонсорів на політичні партії, що призводить до «олігархії приватного капіталу». Ейнштейн робить висновок, що ці проблеми можна виправити лише за допомогою планової економіки, де засоби виробництва належать самому суспільству та яка підтримує сильну демократію для захисту прав окремих осіб.
Зміст За Ейнштейном, прагнення капіталістичного суспільства до прибутку в поєднанні з конкуренцією між капіталістами призводить до непотрібних циклів підйому та спаду і, зрештою, заохочує егоїзм замість співпраці. Крім того, освітня система такого суспільства буде серйозно підірвана, оскільки люди будуть навчатися лише для просування по кар'єрних сходах. Це призводить до «каліцтва особистості» та ерозії людської творчості. Нестримна конкуренція в капіталістичному суспільстві призводить до величезних втрат робочої сили та викликає економічну анархію, яку Ейнштейн засуджує як справжнє джерело зла капіталізму:Економічна анархія капіталістичного суспільства, яке існує сьогодні, на мою думку, є справжнім джерелом зла.Ейнштейн передбачив, що в такому капіталістичному суспільстві політичні партії та політики будуть корумповані фінансовими внесками власників великих капіталів, і що система «не може бути ефективно контрольована навіть демократично організованим політичним суспільством». Есе завершується аналізом Ейнштейна щодо того, як вирішити ці проблеми за допомогою планової економіки:Я переконаний, що існує лише один спосіб усунути ці серйозні негаразди, а саме через створення соціалістичної економіки, супроводжуваної системою освіти, орієнтованою на соціальні цілі.Ейнштейн стверджує, що планова економіка, яка пристосовується до виробництва, гарантувала б засоби до існування кожному члену суспільства:У такій економіці засоби виробництва належать самому суспільству і використовуються планомірно. Планова економіка, яка пристосовує виробництво до потреб суспільства, розподіляє роботу між усіма працездатними і гарантує засоби до існування кожному чоловікові, жінці та дитині. Освіта особистості, крім розвитку її вроджених здібностей, мала б на меті виховати в ній почуття відповідальності за своїх ближніх замість прославлення влади та успіху, як це відбувається в нашому сучасному суспільстві.У своїх останніх словах Ейнштейн застеріг, що «планова економіка ще не є соціалізмом», оскільки вона може супроводжуватися «всесильною» бюрократією, яка призводить до «повного поневолення особистості». Він запитує: «Як можна захистити права особистості і тим самим забезпечити демократичну противагу владі бюрократії?»
Мотивація Щодо мотивації для публікації статті, Ейнштейн вважав, що Monthly Review буде хорошим форумом для соціалістичних ідей:Ясність щодо цілей і проблем соціалізму має надзвичайно важливе значення в наш перехідний період. Оскільки за нинішніх обставин вільне і безперешкодне обговорення цих проблем стало суворо забороненим табу, я вважаю заснування цього журналу «Monthly Review» важливою суспільною послугою.Приватний капітал має тенденцію до концентрації в руках небагатьох, частково через конкуренцію між капіталістами, а частково через те, що технологічний розвиток і зростаючий розподіл праці сприяють утворенню більших виробничих одиниць за рахунок менших. Результатом цих процесів є олігархія приватного капіталу, чия величезна влада не може бути ефективно обмежена навіть демократично організованим політичним суспільством. Це правда, оскільки члени законодавчих органів обираються політичними партіями, які в значній мірі фінансуються або іншим чином перебувають під впливом приватних капіталістів, які, з практичної точки зору, відокремлюють виборців від законодавчої влади. Наслідком цього є те, що представники народу насправді недостатньо захищають інтереси незаможних верств населення. Більше того, за існуючих умов приватні капіталісти неминуче контролюють, прямо чи опосередковано, основні джерела інформації (пресу, радіо, освіту). Тому окремому громадянину надзвичайно важко, а в більшості випадків і зовсім неможливо, дійти об'єктивних висновків і розумно користуватися своїми політичними правами.
Див. також Інтелектуали та соціалізм
Примітки
Зовнішні посилання "Why Socialism?" on the Monthly Review (English) Why Socialism? Analyzing Einstein's Essay