Антонов Ан-148 — регіональний реактивний пасажирський літак, спроєктований українською компанією АНТК імені Олега Антонова.http://www.uacrussia.ru/ru/models/civil/an_148/history/ Історія створення літака Ан-148 на сайті ОАК http://www.civilaviation.ru/air-liners/an-148.html Ан-148 на CivilAviation.ru
Технічні характеристики Літак Ан-148 призначений для пасажирських перевезень на регіональних і короткомагістральних маршрутах до 3100 км завдовжки з можливістю базування на злітно-посадкових смугах зі штучним покриттям і підготовлених ґрунтових смугах, розташованих на висоті до 1500 метрів над рівнем моря, за будь-яких кліматичних умов. Крейсерська швидкість польоту літака становить 780—850 км/год, а крейсерська висота польоту — до 12 200 м. Довжина пасажирського салону і розташування пасажирів в ряду за схемою 2+3 дозволяють експлуатанту комбінувати різні однокласові і змішані компонування у діапазоні 68-80 пасажирів з салонами економ, бізнес та першого класу. Компонування пасажирського салону Ан-148-100 в економічному класі здійснюватиметься за схемою 2+3 крісла в рядок. На літак встановлюється сучасне пілотажно-навігаційне і радіозв'язкове обладнання, що відповідає міжнародним нормам ICAO; польотна інформація виводиться на п'ять багатофункціональних рідкокристалічних індикаторів. Комплекс радіоелектронного обладнання передбачає можливість посадки машини у складних метеорологічних і нічних умовах за категорією IIIA ІКАО.
Літак Ан-148 оснащується двома двоконтурними турбореактивними двигунами Д-436-148 розробки ЗМКБ «Прогрес», виробництва компанії Мотор Січ. Витрата палива — 1458 кг/год при максимальному комерційному завантаженні. Додатково використовується допоміжна силова установка АІ-450-МС. Також АНТК імені Олега Антонова додатково опрацьовує варіанти встановлення на літак двигуна від компанії General Electric. Паливна ефективність літака Ан-148-100B становить 24,0 г/пкм, а моделі Ан-158 — 22,0 г/пкм.
Серед конкурентних переваг літака фахівці відзначають традиційне для «Ан» високе розташування двигунів — це дозволяє літаку сідати навіть на злітні смуги з ґрунтовим покриттям, це зменшує ризик потрапляння сміття у двигун.
Розробником закладено робочий ресурс літака близько 80 000 годин при календарному терміні експлуатації 30 років.
Історія створення Робоче проєктування літака почалося в АНТК ім. О. К. Антонова на початку 1990-х років під керівництвом Петра Балабуєва як Ан-74-68, а у 2001 літак отримав нове позначення ― Ан-148. За основу конструкції був взятий літак Ан-74ТК-300. Ан-74, який від початку проєктувався як транспортний, не був пристосований для перевезення пасажирів. І навіть при перенесенні двигунів на пілон під крило в модифікації Ан-74ТК-300, літак не міг конкурувати з сучасними регіональними літаками схожої пасажиромісткості, хоча таке рішення і підвищувало паливну ефективність.
В процесі переробки було спроєктоване нове крило, збільшено довжину фюзеляжу, використано двигуни Д-436-148 із зміненою конструкцією реверсу. Виготовлення перших трьох прототипів почалося в Києві в березні 2002. Підготовка до серійного виробництва почалася в липні 2003 року на авіазаводах в Харкові (ХДАПП) і Воронежі (ВАСО). У вересні 2004 у Києві було завершено виготовлення першого прототипу. 17 грудня 2004 року літак вперше піднявся в небо з аеродрому Святошино (екіпаж льотчика-випробувача Є. О. Галуненка). У квітні 2005 розпочалися льотні випробування другого прототипу. Сертифікат типу було отримано 26 лютого 2007.
У липні 2005 року обидва Ан-148 пройшли перевірку в складних умовах, виконавши серію польотів в Узбекистані, де температура повітря сягала +45 °C. В подальшому літаки перелетіли до Вірменії, де розпочали етап випробувань в умовах високогір'я. Аеропорт Гюмрі, на якому базувався Ан-148, розташований на висоті 1525 м над рівнем моря. Результати випробувань показали відповідність реальних характеристик Ан-148 розрахунковим і підтвердили безпеку експлуатації літаків сімейства Ан-148 в умовах високих температур навколишнього повітря і високогір'я. Літак може безпечно працювати в південних районах Російської Федерації, державах Середньої Азії, Близького Сходу, Африки, Латинської Америки.
У серпні 2010 року програма випробувань була продовжена. Зокрема, було уточнено характеристики стійкості та керованості літака, вивчено рівень шуму на місцевості, виконані польоти на визначення мінімальних швидкостей відриву, зокрема з імітацією відмови двигуна, перевірена робота навігаційної системи, відпрацьовано необхідне математичне забезпечення. Важливою віхою процесу сертифікації стали польоти з 5 варіантами імітаторів криги, приклеєними на крило і оперення, з метою перевірки поведінки літака у найважчих умовах обмерзання.
За період з 27 грудня 2005 року по 29 січня 2006 року перший і другий екземпляри Ан-148 пройшли повний цикл перевірок на землі і в повітрі при температурах до −52 °C і повністю підтвердили можливість експлуатації в суворих кліматичних умовах.
Конструкція
Аеродинамічна схема Двомоторний турбореактивний літак, побудований за аеродинамічною схемою вільнонесучого високоплана з крилом помірної стрілоподібності і однокільовим Т-подібним оперенням. Фюзеляж суцільнометалевий типу «напів монокок» круглого перерізу. Шасі забирається, триопорне з носовою стійкою.
Рушійна установка Літак Ан-148 оснащується двома двоконтурними турбореактивними двигунами Д-436-148 розробки ЗМКБ «Прогрес», виробництва ВАТ «Мотор Січ» спільно з ФГУП ММПП «Салют». АНТК ім. О. К. Антонова додатково опрацьовувало варіанти встановлення на літак закордонного двигуна . У зв'язку з недавньою успішною європейською сертифікацією двигуна SaM-146, обговорюється можливість встановлення і цього двигуна.
Середня годинна витрата палива (кгс/год, висота 10360 м), економний режим: 1560, швидкісний режим: 2020.
Допоміжною силовою установкою є AI-450-MC.
Модификації МодифікаціяОпис Ан-148-100А Варіант літака малої дальності, розрахований на перевезення 70-80 пасажирів на дальність 2000-3000 кмПрезентація Ан-148 від корпорації «Іркут». Розділ «Технічний опис» . Ан-148-100B Базова модель, розрахована на перевезення 70-80 пасажирів. Дальністю польоту до 3600 км. Ан-148-100ЕМ Варіант літака оснащений салоном з п'ятьма різними варіантами поєднання пасажирських місць і медичних модулів. Літаючий госпіталь.Ан-148-100ЕВаріант літака, розрахований на перевезення до 80 пасажирів. Ан-158 Варіант літака з подовженим фюзеляжем на 99 пасажирів і дальністю польоту 2500 км. Ан-168МП Варіант літака патрульної авіаціїАНТК ім."Антонова" бере участь у кількох тендерах на постачання патрульних літаків Ан-168МП // ІТАР-ТАСС. Ан-178 Варіант транспортного літака на базі Ан-158.
Замовлення і виробництво
У реалізації програми Ан-148, у складанні і виробництві літака, беруть участь компанії з 15 країн світуАНТК й «АероСвіт» домовилися про поставки протягом трьох років 10-ти літаків Ан-148 і Ан-158. Серійні Ан-148 будуються в Києві, на серійному заводі «Антонов», і у Воронежі на заводі ВАСО (до кінця 2017 року ).
На території України ведеться робота зі створення власного замкнутого циклу виробництва літаків цієї серії. У цей час кооперація виробництва літаків сімейства Ан-148 включає залучення багатьох підприємств. Більшість із них розміщена в Україні та Росії.
На 22 серпня 2007 року загальна кількість замовлених Ан-148 перевищила 50 екземплярів.
Орієнтовна місткість світового ринку літака даного класу на період до 2013 — близько 500 штук, країни пострадянського простору — 170 штук. Прямими конкурентами є літаки Sukhoi Superjet 100, Embraer 190 і ARJ21-700. На авіашоу «МАКС» 2007 ДТК «Росія» підписала контракт на постачання 6 літаків, з опціоном ще на 6Підсумки «МАКС-2007»: укладено контрактів на 3 млрд$ . 2009 авіакомпанія «АероСвіт» домовилася з АНТК імені Олега Антонова про купівлю або постачання в лізинг протягом трьох років 10-ти літаків Ан-148 і його модифікації Ан-158, але після 2012 року, в зв'язку з банкрутством компанії, дане замовлення перспективи не мало.
17 серпня 2009 року управління справами Президента Російської Федерації зробило вибір на користь Ан-148, відмовившись від придбання Sukhoi Superjet 100 для перших осіб російської держави. Рішення прийнято з мотивів безпекиПрезидент РФ обрав Ан-148 замість Sukhoi SuperJet 100 .
30 грудня 2009 року з ангара серійного заводу «Антонов» (Київ) викочено перший серійний зразок реактивного регіонального літака Ан-148-100В. Реалізацією та передачею літака уповноважено займатись Державне підприємство «Лізингтехтранс». Перший конкурс з передачі в лізинг трьох літаків виграло ДП АНТК ім. Антонова.
10 липня 2012 року у рамках міжнародного авіакосмічного салону Фарнборо-2012 російська лізингова компанія Іллюшин Фінанс Ко (ВАТ ІФК) підписала договір купівлі-продажу на постачання до 2014 року в Панаму 15-ти українсько-російських регіональних реактивних літаків нового покоління Ан-148 і Ан-158 на загальну суму близько 420 млн $.
Проведено порівняльний аналіз з іншими моделями літаків даного класу з метою більш активного позиціювання на ринку .
Експлуатація
У грудні 2006 року Ан-148 пройшов сертифікацію та 26 лютого 2007 року отримав сертифікат типу МАК.
2 червня 2009 року Ан-148 відбув технічним рейсом до Харкова, звідки здійснив перший регулярний пасажирський рейс за маршрутом Харків — Київ і приземлився в міжнародному аеропорту «Бориспіль»Перший український літак нового покоління АН-148 вийшов на внутрішні регулярні рейси.
24 грудня 2009 року свій перший регулярний рейс з пасажирами на борту з аеропорту «Пулково» в «Домодєдово» зробив літак АН-148, зібраний у ВоронежіНовий російсько-український літак здійснив перший рейс — з Санкт-Петербурга до Москви .
15 лютого 2010 року Ан-148 української компанії АероСвіт здійснив перший політ на територію Євросоюзу за маршрутом Київ — Варшава — КиївАН-148 розпочав рейси до Євросоюзу .
10 квітня о 16.00 на аеродромі Київ-Святошин вперше піднявся в повітря перший серійний український літак Ан-148-100В. 20 квітня 2010 року компанія АероСвіт отримала перший серійний літак Ан-148-100В.
Тренажер Враховуючи великий попит на літаки Ан-148 серед російських авіакомпаній і розуміючи необхідність організації повноцінного процесу навчання, лізингова компанія «Ільюшин Фінанс Ко» (ІФК) замовила компанії «Транзас Авіація» розробку та виготовлення тренажерного обладнання, а також підписала влітку 2010 з групою S7 договір про розміщення в навчальному центрі S7 Training одного комплексного і одного процедурного тренажера для Ан-148 і тренажера для проведення аварійно-рятувальної підготовки. Відповідно до договору, S7 Training займеться підготовкою авіаційного персоналу на Ан-148, а також забезпеченням технічної експлуатації тренажерів.
Замовлений ІФК тренажер — перший в Росії тренажер рівня D для цивільних літаків російського виробництва. У ньому використовується шестиступінчата система рухливості і одна з провідних у Росії коллімаційна система візуалізації, що дає можливість відпрацьовувати завдання, які в реальних умовах відтворити складно або неможливо (пожежа, відмова одного двигуна, різні типи відмов авіаційної техніки, що призводять до аварійних наслідків, польоти в складних метеоумовах тощо).
Важливо, що в тренажері використовується повноцінна кабіна літака, завдяки чому досягається високий ступінь імітації, що дозволяє ефективно використовувати тренажер для відпрацювання дій пілотів на землі і в повітрі. Контроль над діями екіпажу і керування процесом навчання виконуються з робочого місця інструктора, з якого забезпечується управління навігаційною обстановкою, погодними умовами, програмування відмов і контроль за основними параметрами польоту.
Інциденти