Хіна Джілані (; , Лахор, Пенджаб, Пакистан) — адвокатка Верховного суду Пакистану та правозахисниця. Співзасновниця першої в Пакистані юридичної фірми, що складається виключно з жінок, першого центру правової допомоги та Форуму за жіночі дії.

Раннє життя та освіта Народилася та виросла в Лахорі, Пакистан. Після закінчення юридичного факультету 1979 року зайнялася адвокатською практикою, вступивши до юридичної колегії адвоката Іджаза Хуссейна Баталві, тоді в Пакистані діяв воєнний стан.

Кар'єра У лютому 1980 року разом зі своєю сестрою Асмою Джахангір стала співзасновницею першої в Пакистані повністю жіночої юридичної практики, Центру правової допомоги AGHS у Лахорі. Спочатку надавала лише правову допомогу жінкам, але поступово розширилася і займалася правовою освітою, захистом від експлуатації, юридичними дослідженнями та консультуванням. Одна із засновниць Комісії з прав людини Пакистану, а також Форуму дій жінок, правозахисної групи, створеної 1980 року для боротьби проти дискримінаційного законодавства. Також заснувала перший у Пакистані центр правової допомоги 1986 року. Окрім надання безоплатної правової допомоги, 1991 року допомогла створити жіночий притулок «Дастак». Окрім управління притулком, організовує семінари для підвищення обізнаності про права людини та захист жінок.

Співпрацює з Радою ООН з прав людини, Центром Картера та Конференцією ООН з питань жінок. 2019 року Форин-офіс призначив її до групи експертів для розробки правових рамок для захисту свободи преси в усьому світі.

Участь в Організації Об'єднаних Націй У 2000—2008 роках була Спеціальним представником Генерального секретаря ООН з питань правозахисників. 2006 року також призначена до Міжнародної комісії з розслідування ситуації в Дарфурі.

2009 року призначена до Місії ООН з установлення фактів конфлікту в Секторі Гази.

2017 року була співголовою (разом з Тар'єю Галонен) робочої групи високого рівня з питань здоров'я та прав людини жінок, дітей та підлітків Всесвітньої організації охорони здоров'я/Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Погрози Через активну правову діяльність зі своєю сестрою Асмою Джахангір пережила арешт, погрози смертю, стикалися із залякуванням та публічними образами. На них, а також на членів їхніх сімей, вчиняли замахи на вбивство. 1999 року, після роботи над справою Самії Сарвар, Джилані та Джахангір знову отримали погрози смертю. Мати Сарвар прийшла з озброєним чоловіком до її офісу під приводом пошуку примирення з дочкою. Озброєний чоловік застрелив Сарвар і вистрілив у Джилані, якій вдалося втекти. Іншого разу озброєні люди увірвалися до її будинку та погрожували членам її сім'ї. Самої Джилані не було вдома; погрози змусили її мігрувати, але вона й далі живе та працює в Лахорі.

Визнання

2000 — Премія імені Джинетти Саган від Amnesty International 2001 — Премія тисячоліття миру для жінок 2008 — Нагорода редактора за видатні досягнення від The Lawyer 2016 — почесний докторський ступінь Триніті-коледжу Дубліна

Статті

Ні миру, ні справедливості для Newsline, 2 березня 2009 року Ганьба кому? для Newsline, 7 жовтня 2005 року Профіль у TIME

Примітки

Посилання